Перейти до вмісту

Кориліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кориліс
Серендак (Loriculus galgulus)
Серендак (Loriculus galgulus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Agapornithinae
Рід: Кориліс (Loriculus)
Blyth, 1849[1]
Види
Синоніми
* Psittaculus Swainson, 1837[2]
  • Licmetulus Bonaparte, 1856[3]
  • Coryllis Finsch, 1868[4]
Посилання
Вікісховище: Loriculus
Віківиди: Loriculus
ITIS: 177629
NCBI: 60470

Кори́ліс[5] (Loriculus) — рід папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії та Австралазії.

Кориліси — дрібні папужки, які досягають довжини 10–15 см і ваги 12–40. Вони є одними з найменших представників ряду папугоподібних, після папужок-пігмеїв (Micropsitta). Забарвлення корилісів є переважно яскраво-зеленим, на голові і крилах у деяків видів є червоні і сині плями. Лапи короткі, міцні. Дзьоб відносно слабкий, довгий і сплюснутий з боків. Хвіст короткий[6].

Кориліси поширені від Південної Індії і Шрі-Ланки до Нової Гвінеї і архіпелагу Бісмарка. Вони живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються у великих зграях. Кориліси є вправними акробатами: вони можуть спати і відпочивати на деревах головою донизу, вчепившись лапами в гілку[7][8]. Загалом вони дуже добре вміють лазити по деревах і по гілках. Живляться ягодами, плодами, нектаром. Добре співають. Гніздяться в дуплах дерев.

Виділяють чотирнадцять видів:[9]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Loriculus походить від наукової назви роду Лорі (Lorius) і зменшуватильного суффіксу.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. E. Blyth. Conspectus of the Ornithology of India, Burma, and the Malayan peninsula, inclusive of Sindh, Asam, Ceylon, and the Nicobar islands. „Journal of the Asiatic Society of Bengal”. 19, s. 236, 1850 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога). 
  2. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 303, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.  [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
  3. Ch.L. Bonaparte. Tabellarische Uebersicht der Papagaien. „Naumannia”. 6, ss. gen. 61, 1856 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога). 
  4. O. Finsch: Die Papageien, monographisch bearbeitet. T. 2. Cz. 2. Leiden: Brill, 1868, s. 687.  [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. Alderton, David (2003). The Ultimate Encyclopedia of Caged and Aviary Birds. London, England: Hermes House. с. 214. ISBN 1-84309-164-X.
  7. Buckley, Francine G (1966). Behaviour of the Blue-crowned Hanging Parrot Loriculus galgulus with comparative notes on the Vernal Hanging Parrot L. vernalis. Ibis. 110 (2): 145—164. doi:10.1111/j.1474-919X.1968.tb00438.x.
  8. Buckley, F. G. (1968). Upside-down Resting by Young Green-Rumped Parrotlets (Forpus passerinus). The Condor. 70 (1): 89. doi:10.2307/1366517. {{cite journal}}: |first2= з пропущеним |last2= (довідка)
  9. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  10. Loriculus camiguinensis у базі Avibase.
  11. а б N.J. Collar. Taxonomic notes on some insular Loriculus hanging-parrots. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 127 (2), ss. 97–107, 2007 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога). 
  12. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.