Коринфський шолом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шолом Мільтіада з Олімпії

Коринфський шолом — тип давньогрецького шолома, що був розповсюджений у VI—V ст. до н. е. Назву отримав від м. Коринфа на Пелопоннесі, де було розвинуто виробництво таких шоломів[1]. Воїни Спарти, сусіди Коринфа, також надавали перевагу цьому повністю закритому шолому. Звідси походить друга назва шолому: дорійський (спартанці за своїм походженням відносилися до дорійських племен.

Історія[ред.ред. код]

Коринфський шолом з гребенем із кінського волосся є одним з найбільш впізнаваних символів Греції початку класичного періоду. Поява перших шоломів цього типу припадає на добу архаїки з VII ст. до н. е., що стало відображенням підйому ремісничого виробництва після закінчення «темних століть». Ранні зразки представляли собою глухий захист голови, але з відкритим обличчям. Від шолому іллірійського типу він відрізнявся більш складними обводами, виріз для обличчя став фігурним, помітним ставав наносник. Два високохудожніх шолома перехідного типу з Криту, датованих 2-ю половиною VII ст. до н. е., зберігаються в Метрополітен-музеї. Ці шоломи виковані з цільної заготовки та прикрашені детальним гравируванням зі сценами полювання по всій поверхні.

Коринфський шолом з Британського музея (біля. 500 до н. е.)

В більш пізніх зразках обличчя прикривається суцільним и загнутими нащочниками та масивним наносником. Такі шоломи, прикрашені з гребенем з кінського волосся, часто зображувалися на давньогрецьких вазах VI ст. до н. е. В бойовому застосуванні прославились під час греко-перських воєн в V ст. до н. е.[2]

Вважають, що спартанські чоловіки відрощували характерне для них довге волосся для того, щоб воно служило їм амортизаційною подушкою між головою та внутрішньою поверхнею шолома, як доповнення до войлочної шапочки-підшоломника. Поза боєм шолом зсувався на потилицю відкриваючи обличчя. У спартанців зустрічаються шоломи з поперечним розташуванням кінського гребеня. Припускають, що це мало вказувати на ранг воєначальника. Глухий коринфський шолом давав повний захист, однак наносник та закрите обличчя обмежували обзір. Не випадково спартанці бились в плотній фаланзі, де не виникало необхідності стежити за діями ворогу з флангу.

Зазвичай шолом був розділений в області рота, але в грецьких полісах Південної Італії, знаходять суцільні шоломи VI—V ст. до н. е. Вони нагадують казанок з отворами для очей та дихання. Характерний Т-образної форми наносник поділяє «Т» навпіл. Цей тип шолома називається апуло-коринфський. В Італії корінфські та аттичні шоломи прикрашали інколи рогами замість гребенів.

До кінця V ст. до н. е. корінфський тип витісняється більш практичними халкидськими шоломами. Коринфський шолом V ст. до н. е. в гарному стані був проданий на аукціоні Сотбі в 2002 р. за 174,000 $.

Технологія виробництва[ред.ред. код]

Шолом коринфського типу VI ст. до н. е. з Лувру

Зустрічається думка, що коринфський шолом кувався під розмір індивідуального замовника. Часто клепали кілька штифтів для установки гребеня з кінського волосся. Вчені провели структурний аналіз такого шолома методом нейтронної та рентгенівської дифракції.[3] На основі дослідження було зроблено висновки: бронзовий шолом відливався на заготовку за формою голови, який потім кувався під розмір в кілька етапів, причому кінцева ковка призводила до підвищення твердості бронзи. Бронза містила 11—12 % олова, тобто максимально можливу фракцію, вище якої бронза переходить з твердої в крихку.

На детальному вигляді коринфського шолому з Лувру можна помітити значну товщину метала в районі наносника. Бронзові обладунки в той час робились товщиною біля 1 мм, товщина шолома коливається приблизно цієї величини: товще в районі лоба, тонше по нижньому краю. Вага коринфського шолома коливалася в межах від 1 до 2 кг, в той час як інші типи шоломів важили в середньому до 1 кг.[4] Надмірна міцність шолому була наслідком міркувань безпеки. Воїн не бажав загибелі в бою від пробитого шолому. В описах битв античності полководці гинуть, зазвичай, від удару в груди, але нікого не уносили з поля бою з розбитою головою.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За іншою версієї назва походить від коринфської кераміки VI ст. до н. е., на якій часто зображувались воїни в шоломах цього типу
  2. В музеї Олімпії (Греція) зберігається такий шолом Мільтіада, переможця персів при Марафоні
  3. Nucl.Instr.Meth., V.239(2005), p.16
  4. Вага вказана за даними каталогу колекції шоломів Гуттманна