Корисні копалини Індонезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Індонезії — мінеральна сировина, природні мінеральні утворення, родовища яких розташовані в межах Індонезії і які можуть бути ефективно використані у сфері матеріального виробництва.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

На території Індонезії відомі великі родовища нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля, руд заліза, міді, нікелю, олова, бокситів, сірки. Є середні і дрібні родовища руд марганцю, хрому, свинцю і цинку, золота, срібла, молібдену, алмазів, фосфоритів, вогнетривких і будівельних матеріалів (вапняків, доломіту, мергелю, кварцового піску, глин, пемзи, азбесту).

Таблиця. 1 — Основні корисні копалини Індонезії станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Алмази, млн кар.

 

0,5

 

 

Боксити, млн т

927

2127

47  (Al2O3)

3,5

Барит, тис. т

3000

3000

до 33 (BaSO4)

0,9

Залізні руди, млн т

85

457

до 59

 

Золото, т

2400

3170

0,7-2,8 г/т

4,9

Кобальт, тис. т

245

580

0,11

4,5

Марганцеві руди, млн т

10

10

38 (Mn)

0,3

Мідь, тис. т

21915

23880

1,28

3,3

Нафта, млн т

1245,5

 

 

0,9

Нікель, тис. т

3200

10230

1,92

6,4

Олово, тис. т

750

800*

 

 

Природний горючий газ, млрд м3

3900

 

 

2,7

Срібло, т

7100

9500

30 г/т

1,3

Вугілля, млн т

32000

32000

 

 

Фосфорити, млн т

0,2

0,2

20 (Р2О5)

 

*за іншими даними до 1,5 млн т.

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. І. займає провідне місце в Півд-Сх. Азії за запасами нафти і газу (на кінець XX ст. загальні запаси нафти — бл.15 млрд т, газу — бл. 3900 млрд м3). Найбільша кількість родовищ цих к.к. є в басейнах Центрально-, Південно- і Північно-Суматринських, Північно-Яванському, Східно-Калімантанському та Вогелкоп (Н.Ґвінея), тектонічно приурочених до кайнозойських прогинів. Басейни, що утворилися в неозойський етап тектогенезу, розташовані в прибережних зонах о-вів Зондського архіпелагу. Продуктивні піщані, карбонатні і вулканогенно-осадові утворення від еоцену до пліоцену на глиб. 0,1-4 км. Загалом виявлено бл. 400 нафтових, понад 80 нафтогазових і 80 газових родовищ. Найбільші з них: Дурі на о. Суматра, Ханділ на о. Калімантан, Таланг-Акар, Санга-Санга, Аттака, Арун та ін. Унікальне за величиною родовище-гігант Мінас (993 млн т нафти).

За оцінкою державної нафтової і газової компанії Pertamina, загальні запаси газу в Індонезії в кінці XX ст. (1998) становили до 7.56 трлн.м³. Велика їх частина приурочена до таких НГБ: Північно-Суматринського (19 газових родовищ), Центрально-Суматринського (12), Південно-Суматринського (33), Східно-Калімантанського (48), а також до Північно-Яванського (38 родовищ). Всі НГБ пов'язані з крайовими і внутрішньоскладчастими прогинами, заповненими теригенно-карбонатними породами кайнозою потужністю до 10 км.

Запаси вугілля (головним чином кам'яного) зосереджені в басейнах Омбілін в Західній Суматрі, Букітасем в Південній Суматрі і Махакам в Східному Калімантані. Родовища кам'яного вугілля пов'язані з палеогеновими і неогеновими відкладами. Родовища бурого вугілля мають пліоценовий вік і відомі на островах Суматра, Ява і Калімантан.

Запаси залізних та комплексних руд пов'язані з залізистими латеритами. Їх родовища знаходяться на островах Калімантан, Себуку, Сувангі і Данаван, в Східному Сулавесі. Попутно з цими родовищами спостерігаються концентрації нікелю, кобальту, платини. Найбільше з таких родов. — Ларона на острові Сулавесі (запаси — 370 млн т зал. руд з вмістом в руді 49 % Fe, 2,5 % Cr, 0,4-0,7 % Ni, 0,09 % Со). Поширені скарнові родовища залізних руд, які приурочені до контактів тріасових, пізньокрейдових і міоценових діоритів, монцонітів і ґранодіоритів з карбонатними товщами Верхньої крейди, палеозою і еоцену. Найбільше з них — комплексне родовище залізних і мідних руд Ертсберґ на Н. Ґвінеї (запаси 30 млн т, вміст Fe 50 %).

Поклади марганцевих руд (загальні — 10 млн т, вміст Mn 35-47 %) відомі у вулканогенно-осадових товщах міоцену на о-вах Ява, Калімантан, Суматра та ін. Найбільше практичне значення мають родовища на о. Ява, де марганцеві руди представлені піролюзитом і вадом. Найбільше родов. — Карангнунгал (350 тис. т).

Алюмінієві руди І. представлені бокситами (запаси бл. 1 млрд т металу, вміст Al2O3 45-55 %), які пов'язані з латеритними корами вивітрювання, сформованими в пізньокайнозойський період. Осн. запаси високосортних бокситів зосереджені на о-вах Калімантан, Бінтан і Коджан архіпелагу Ріау. Бокситові руди представлені тут гібситовими конкреціями розміром 1-8 см. На острові Бінтан розташоване однойменне родовище з покладами чисто білих бокситів, в яких домішка Fe2O3 не перевищує 0.25 % при вмісті Al2O3 61.5 %. Подібні за складом і будовою родов. бокситових руд є також на островах Банка, Сінкеп, Сулавесі і Калімантан.

Золото. Прогнозні ресурси золота в країні — до 5 тис. т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Ґаною, Венесуелою, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі). Запаси руд золота понад 70 тис. т. Основна частина золоторудних родов. знаходиться на о. Суматра. Вони належать до 3-х генетичних груп: вулканогенно-гідротермальної, скарнової, розсипної. Найбільш поширені і економічно перспективні приповерхневі гідротермальні золото-срібні родов. Лебонг-Донок, Сімау, Тамбанг-Савах, Саліда, Мангані пов'язані з поясом палеоген-неогенових вулканогенних утворень, що простягається вздовж Суматри через Яву на Малі Зондські о-ви на відстань до 4000 км. Розсипні родов. представлені формацією елювіальних розсипів, які є майже на всіх великих о-вах: Суматрі, Калімантані, Сулавесі. У багатих розсипах, поряд з золотом, присутня платина, але пром. концентрації її відмічені тільки в Півн. і Центр. Суматрі і Півд. Калімантані.

Родов. мідних руд (вміст Cu в рудах 0,57-2,5 %) в осн. комплексні; крім міді в них містяться залізо, золото, срібло. Найбільше родовище — Ертсберґ, розташоване на висоті 3700 м у важкодоступних горах центр. частини Іріан-Джаї. Рудне тіло складається з магнетиту і халькопіриту. В центр. частині о. Сулавесі розташоване мідно-порфірове родов. Санкаропе. Запаси руди оцінені в 6 млн т, сер. вміст міді 1 %.

Родов. молібденових руд знаходяться на о-вах Суматра, Калімантан, Белітунг, Іріан-Джаї.

Родов. нікелевих і кобальтових руд пов'язані з латеритною четвертинною корою вивітрювання ультрабазитів й інтрузивних порід основного складу. Рудні тіла плащеподібної форми мають потужність 5-30 м. Найбагатший на родовища нікелевих руд острів Сулавесі (Індонезійсько-Філіппінська нікеленосна провінція). Загальні запаси нікелю 10,5 млн т металу з вмістом Ni 1,5-2,5 % в руді, запаси кобальтової руди 500 тис. т з вмістом Со 0,12-0,16 %.

На межі ХХ-XXI ст. Індонезія має 3200 тис. т підтверджених запасів нікелю, частка у світі — 10,4 %, загальні запаси — 10230 тис. т. На тер. країни відкрито 11 родовищ силікатних нікелевих руд. Для всіх родовищ характерні латеритові зони потужністю 3-5 м із вмістом нікелю 1.5-1.8 %, сапролітові потужністю бл. 8 м із вмістом нікелю 2.3 % і серпентинітові потужністю 10 м із вмістом нікелю 1.85-2.2 %.

На початку XXI ст. активізувалися ГГР на латеритних родовищах і рудопроявах району Веда-Бей, розташованого в центральній частині о. Хальмагера. Інтерес до району зростає у зв'язку з розвитком технології HPAL. До середини 2001 р. в районі було виявлено і розвідано 14 родовищ, які приурочені до кори вивітрювання ультрамафітів крейди і складаються з двох шарів: зони лімонітів, вміст нікелю в якій становить 1-1.6 %, кобальту — до 0.3 %, і підстилаючої зони сапролітів (1.5-2 % нікелю і 0.05 % кобальту). Родовища можуть відпрацьовуватися відкритим способом. Сумарні виявлені ресурси за станом на 2001 р. — 204 млн т руди, що містить в сер. 1.37 % нікелю і 0.11 % кобальту. Передбачають наявність в районі ще понад 500 млн т руди.

Олово. За загальними запасами олов'яних руд (понад 1,5 млн т металу) країна займає 4-е місце у світі (1999). За ресурсами олова Індонезія займає 3-є місце серед країн світу (після Бразилії і Китаю) — 10,5 % світових ресурсів (5 млн т). Запаси олова зосереджені в елювіальних, прибережно-морських і похованих алювіальних розсипах, розташованих на узбережжі і в шельфовій зоні островів Банка (близько 60 % сумарних запасів країни), зокрема, родовище Банка, Белітунг (30 %), Сінкеп (7 %), а також Карімун і Кундур та шельфовій зоні островів. Ці о-ви розташовані в межах найпродуктивнішої частини найбагатшого Бірмано-Малайського олов'яного поясу.

МГП. Прогнозні ресурси МГП Індонезії незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).

Гірничохімічна сировина представлена калійними мінералами, фосфатами і сіркою (загальні запаси сірки самородної понад 1,5 млн т, фосфатних руд — понад 1, каоліну — 7,5 млн т). У І. відомо 6 родов. з запасами калієвого ярозиту 1,7 млн т при вмісті в руді K2O 4-6 %. Як калійна сировина використовуються також алуніт, лейцит і нефелін, невеликі родов. яких є на оо. Сулавесі і Яві. Сірка. Осн. родов. сірки розташовані на о-вах Сулавесі, Ява, Суматра і пов'язані з вулканічною діяльністю. Виділяються такі генетичні типи родов.: озерно-кратерні (Телагабодас, Телагатерус і ін.), гідротермально-метасоматичні (Кадах-Путіх) і фумарольні (Веліранг, Папандаян). Практичний інтерес представляють родов. перших двох типів. Вміст сірки в мулах кратерних озер становить 40-90 %. На родов. Веліранг сірку добувають з діючих сольфатарних виділень гарячих сірчистих газів. Найбільше родов. Зах. Суматри — Сорік-Морапі (загальні запаси руди 560 тис. т, вміст сірки 39,1 %).

Індустріальна сировина представлена алмазами (загальні запаси 1,2 млн каратів). Родов. алмазів відомі на о. Калімантан. Корінне родов. алмазів — Помалі являє собою брекчієву трубку 250×300 м в ранньокрейдових перидотитах. Вміст алмазів 0,01-0,035 кар. Розсипні родов. алмазів приурочені до пізньокрейдових і еоценових конґломератів і четвертинних алювіальних відкладів.

Нерудні будівельні матеріали представлені каоліном, вапняками, доломітами, мергелями та ін. Запаси каоліну оцінюються в 7,5 млн т (вміст корисного компоненту 25-36 %), зосереджені в Зах. Яві, на о-вах Банка і Белітунг.

Інші корисні копалини. Крім згаданих корисних копалин в І. є родов. руд свинцю і цинку, йоду, кварцового піску, пемзи, азбесту, кухонної солі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]