Корисні копалини Зімбабве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Зімбабве.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Країна багата на корисні копалини. 3імбабве має значні запаси кам. вугілля, хромових руд, азбесту, руд берилію, золота, літію, міді, танталу, корунду, магнезиту. Є родов. залізних, вольфрамових, олов'яних руд, апатиту, бариту, смарагдів, піриту, флюориту, кіаніту, мусковіту, вапняків, доломітів та інш. (табл. 1).

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Зімбабве станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

594

 

4,2 г/т

 

Алмази ювелірні, млн кар.

 

5,5

 

1,2

Боксити, млн т

2

15

52 (Al2O3)

 

Барит, тис. т

650

1000

80 (BaSO4)

0,2

Берилій, тис. т

2,5

27

0,15 (ВеО)

1,1

Вольфрам, тис. т

5

8

0,8 (WO3)

0,2

Залізні руди, млн т

160

438

55 (Fe)

0,1

Золото, т

300

590

3,3 г/т

0,6

Кобальт, тис. т

13

13

0,05 (Со)

0,2

Мідь, тис. т

495

700

0,93 (Cu)

0,1

Нікель, тис. т

240

260

0,6 (Ni)

0,5

Олово, тис. т

20

30

0,25

 

Плавиковий шпат, млн т

0,18

0,25

55 (CaF2)

0,1

Свинець, тис. т

260

430

1,1 (Pb)

0,2

Срібло, т

450

800

30 г/т

0,1

Стибій, тис. т

10

30

1,5 (Sb)

0,2

Пентоксид танталу, т

900

3000

0,05 (Ta2O5)

1,17

Вугілля, млн т

2500

8320

 

 

Апатити, млн т

8

9

16 (Р2О5)

0,16

Хромові руди, млн т

140

550

45 (Cr2O3)

3,1

Цинк, тис. т

910

1200

3,2 (Zn)

0,3

Уран, тис. т

1,8

1,8

0,6

0,1

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Вугілля. 3. займає 2-е місце в Африці за запасами кам. вугілля. Родовища приурочені до світи Екка системи Карру. Вугілля – коксівне й енергетичне. Загальні запаси – 6610 млн т. Осн. вугленосний басейн – Хванге (Уанкі) – Ентуба на півн.-заході країни (загальні запаси вугілля зольністю менше 12,8% 1151 млн т, зольністю понад 30% – 1623 млн т). Осн. продуктивні пласти потужністю від 1,8-3,6 до 7-13 м. Теплота згоряння вугілля 31,7 МДж/кг. На півд.-сході ґрабена Замбезі знаходиться родов. бітумінозного та суббітумінозного вугілля Лубімбі з прогнозними запасами 20 млрд т (з них придатних для відкритої розробки 683 млн т) до глиб. 500 м, потужність гол. пласта 6 м. Крім того, в ґрабенах Лімпопо і Замбезі є понад 20 родов. вугілля із запасами 5-135 млн т.

Хром. Країна займає 3-є місце у світі (після ПАР і Казахстану) за ресурсами хромових руд – 966 млн т (1999). В Зімбабве зосереджено бл. 6% світових ресурсів хрому. Осн. запаси їх зосереджені у Великій Дайці (понад 10 горизонтів потужністю 5-70 см). Інша група родовищ приурочена до пластових тіл в зеленокам’яних комплексах систем Себаквай і Булавайо. Тут поклади хромових руд приурочені до жил, лінз, тіл неправильної форми; потужність рудних тіл 3-30 м. Руди високої якості (48-60% Cr2O3). Найбільші родовища цього типу Шуругві (Селукве), Мберенгва в районі Бухва та Машава.

Залізо. Родов. зал. руд (гематитових і магнетитових) приурочені до залізистих кварцитів системи Себаквай. Найбільші з них – Бухва (прогнозні запаси руд 3 млрд т, вміст Fe 40-42%) і Квекве (загальні запаси 200 млн т, вміст Fe 50-65%). Поклади магнетитових руд пов'язані також з кільцевими лужними комплексами, де магнетит складає дайки, жили і рудні тіла неправильної форми (родов. Чішанья, 47 млн т, вміст Fe 60%).

Боксити. Родовища низькосортних бокситів розташовані на сході країни і пов'язані з корами вивітрювання по ультраосновних породах, анортозитах і габро. Запаси бокситів поблизу оз. Коннемара понад 3 млн т (вміст ґібситу 43%). Родов. вольфрамових руд невеликі, належать до кварцово-жильного типу. Найбільше серед них - Бірдмор.

Золото. В 3. відомо бл. 3500 родов. золота, які пов’язані з архейськими зеленокам’яними поясами і граніто-ґнейсами фундаменту. Найбільші родовища знаходяться в зонах Далні і Веніс з сумарними загальними запасами 1611 тис. т руди, вміст Au 10,2 г/т. Жильні кварцово-сульфідні родов. значно менші – Арктурус, Муріел і Мазое мають загальні запаси 316-576 тис. т руди, вміст Au 4-16 г/т. Деякі золоторудні родов. (Глоб-Фінікс) включають також стибій.

Мідь, срібло. Загальні запаси мідних руд – 600 тис. т при вмісті міді 0,6-1,4%. Більша частина родов. мідних руд розташована на захід від м. Хараре. Родов. стратиформного типу з прожилково-вкрапленою мінералізацією локалізовані в карбонатно-теригенних відкладах систем Ломагунді (родов. Аляска, Шеклтон, Мхангура, Нора, Шамрок), Умкондо (родов. Умкондо) і Пірівірі (родов. Коппер-Куін і Коппер-Кінг, що містять також сфалерит, ґаленіт, арсенопірит). Найбільше стратиформне родов. – Мхангура (Мангула) з розвіданими запасами 14,8 млн т (Cu 1,27%); воно ж – головне джерело срібла.

Нікель. Загальні запаси нікелевих руд – 510 тис. т при вмісті металу 0,7-1,27%. Магматичні родов. нікелевих і мідно-нікелевих руд приурочені до пластових інтрузій основного і ультраосновного складу в архейських зеленокам’яних комплексах. Руди вкраплені або масивні сегрегаційні, для мідно-нікелевих родовищ співвідношення Ni:Cu=1:1, для нікелевих – (10-20):1. Найбільші нікелеві родов. – Шангані, Троджан, Епок, мідно-нікелеве – Емпресс. Руди локалізуються г.ч. в серпентинітах.

Рідкісні метали. Родов. руд рідкісних металів (літію, берилію, танталу, ніобію, цезію) пов'язані з полями пегматитів серед зеленокам’яних порід системи Булавайо. Найбільші родовища – Бікіта і Бенсон. Руди цих родов. включають лепідоліт, петаліт, сподумен, амблігоніт, евкриптит, полуцит, мікроліт, танталіт і симпсоніт. Тантало-ніобати містяться в розсипах, які супроводжують пегматитові родовища.

Платиноїди. За запасами платини і платиноїдів країна займає 3-є місце у світі. За прогнозними ресурсами МПГ Зімбабве займає 4-е місце у світі – 7-8 тис. т (після ПАР – 15-25 тис. т, і США – 9-10 тис. т і Росії – 6-10 тис. т; у світі разом – 40-60 тис. т). Родовища належать до сульфід- и арсенідвмісних шарів Великої Дайки.

Апатити. Ресурси апатитів – 70 млн т. Розвідані поклади пов'язані з лужно-карбонатитовими кільцевими масивами Дорова (37 млн т, P2O5 6-8%), Шава, Чішанья.

Смарагд. На півд.-сході країни виявлені великі родов. смарагду – Сандавана, Мастард (Філабусі), Новелло (Ньянда), Шікванда (Бікіта) та ін.

У З. виявлені родов. різної нерудної індустріальної сировини: хризотил-азбесту, бариту, піриту, кіаніту, магнезиту, флюориту. Родовища нерудних буд. матеріалів представлені вапняками (найбільші родов. цементних вапняків – Стернблік з запасами понад 10 млн т і Ламбурн – 4 млн т), доломітами (Дітл – 115 млн т; Русамбо – 100 млн т), вогнетривкими глинами (понад 35 млн т в пониззі р. Сабі).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]