Корисні копалини Мексики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ќор́исні коп́алини М́ексики

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Мексика багата різними корисними копалинами: нафтою, рудами срібла, бісмуту, стибію, ртуті, свинцю і цинку, кадмію, міді, золота, заліза, флюоритом, графітом, сіркою, цементною сировиною і інш. (табл. 1).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Мексики станом на 1998–1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

6700

7700

90 (BaSO4)

2

Вольфрам, тис. т

14

35

0,5 (WO3)

0,5

Залізні руди, млн т

650

800

48 (Fe)

0,4

Золото, т

560

750

1,2 — 2,5 г/т

1,1

Калійні солі, млн т в перерахунку на К2О

 

10

12 (К2О)

 

Марганцеві руди, млн т

28

228

27 (Mn)

0,8

Мідь, тис. т

17250

22900

0,51 (Cu)

2,6

Молібден, тис. т

90

395

0,023 (Мо)

1

Нафта, млн т

5600

 

 

4,1

Олово, тис. т

10

10

0,6

 

Плавиковий шпат, млн т

32

40

68 (CaF2)

17

Природний горючий газ, млрд м3

1800

 

 

1,2

Ртуть, тис. т

 

4

0,4

3

Свинець, тис. т

3336

4366

1,8 (Pb)

2,7

Срібло, т

37950

57880

320 г/т

6,9

Стибій, тис. т

180

200

4

4,1

Вугілля, млн т

2400

5153

 

 

Фосфорити, млн т

96

98

12 (Р2О5)

1,9

Цинк, тис. т

6233

7233

4,1 (Zn)

2,3

Окремі види корисних копалин[ред.ред. код]

Нафта і газ. Виявлено бл. 350 родов. нафти і 200 — газу, зосереджених г.ч. в Мексиканської затоки нафтогазоносному бас. Родов. в осн. дрібні, відомі 2 родов. із запасами понад 500 млн т (Бермудес і Кантарель) і 12 родов. з поч. розвіданими запасами понад 100 млн т нафти і 100 млрд м3 газу. Нафтогазоносні відклади палеоцену, еоцену, олігоцену, міоцену, крейди та юри. Найпродуктивніші вапняки крейди на глиб. 350-6500 м. Густина нафти 778–980 кг/м3, вміст сірки 0,1-5,84%.

У березні 2002 р. фірма Pemex оголосила про відкриття трьох нових газових родовищ в штаті Веракрус, розташованих на узбережжі Мексиканської затоки. Одне з родовищ — Ланкауаса (Lankahuasa), розташоване на акваторії, може містити до 28 млрд м³ природного газу. Фірма Pemex вважає, що разом з двома іншими родовищами, Плаюела (Playuela) і Ап (Hap), ці відкриття можуть складати бл. 25% всіх мексиканських запасів газу. Видобуток на родовищі Ланкауаса планується з 2003 р. Значні запаси попутного газу містить також нафтове родовище Кантарелль (Cantarell), однак велика частина цього газу спалюється при видобутку [US Energy Information Administration].

Вугілля. Родов. коксівного вугілля (шт. Коауіла) приурочені до відкладів крейди. Осн. басейн — Сабінас, гол. пром. пласт складений двома пачками вугілля загальною потужністю 1,8 м. Залізо. Родов. залізняку в осн. дрібні, контактово-метасоматичні, найбільші: Пенья-Колорада, Геркулес і Лас-Тручас. Розвідані родов. магнетитових руд в шт. Мічоакан, Герреро, Коліма.

Марганець. Родов. марганцевих руд розташовані в шт. Чіуауа, Ниж. Каліфорнія та Ідальго (Моланго, Терренатес, Лусіфер, Таламантес і інш.) і представлені жильними покладами.

Мідь. Запаси мідних руд великі і сконцентровані на мідно-порфірових родовище Кананеа (понад 8 млн т, вміст Cu 1%), Ла-Карідад (5,8 млн т, Cu 0,7%), Санто-Томас в шт. Сонора, Уетамо і інш. в шт. Мічоакан. У рудах цих родов. є також молібден. Великі родов. мідних руд Санта-Росалія, Болео пов'язані з молодими вулканітами.

Поліметали. На території М. відоме понад 200 родов. свинцево-цинкових руд, пов'язаних в осн. з виверженими кайнозойськими породами, які локалізуються в інтрузивних масивах або у відкладах мезозою. У рудах є також арсен, бісмут, кадмій, срібло, золото, ртуть, стибій. Більшість родов. дрібні, найбільші — Сан-Франсіско-дель-Оро, Санта-Еулалія, Реформа і Фреснільо (запаси бл. 150–200 тис.т Pb і 180–220 тис.т Zn).

Срібло. За підтвердженими запасами срібла країна займає 3-є місце на Американському континенті (після США та Канади, 1999). Б.ч. запасів срібла міститься в родов. свинцево-цинкових руд і бл. 20% — у власне срібних рудах. Родов. генетично пов'язані з виверженими породами крейди і кайнозою. Велике родов. власне срібних руд Лас-Торрес має запаси 4,3 млн т руди із змістом Ag 361 г/т і Au 2,8 г/т, родов. Ла-Енкантада в шт. Коауіла — 3,2 млн т руди із вмістом Ag 500 г/т і Pb 7,6%. Великі родов. розташовані також в шт. Ідальго, Сакатекас, Чіуауа.

Стибій. Запаси стибієвих руд в країні значні. За ресурсами, підтвердженими і загальними запасами стибію Мексика на континенті станом на 1999 поступається тільки Болівії. Виявлено понад 60 родов. Власне стибієві гідротермальні родов. розташовані в шт. Сан-Луїс-Потосі і Сонора, найбільші — родов. Сан-Хосе, Тлахьяко і Ольтер. Рудні тіла пластові (у вапняках) і жильні (кварц-антимонітові). Істотні запаси зосереджені також в рудах ртутно-стибієвих та свинцевих родов. Найбільше родов. ртутно-стибієвих руд Уїцуко (запаси 500 тис. т) локалізоване в молодих вулканітах.

Флюорит. Мексика займає 2-е місце у світі (після Китаю) за загальними запасами флюориту (12,5%) і 1-е місце за підтвердженими запасами. Найякісніші руди, що містять 80-85% CaF2, по 5-10% кальциту і кварцу або халцедону, незначні кількості бариту і сульфідів, сконцентровані в метасоматичних кварц-кальцит-флюоритових родовищах районів Сарагоса-Ріо-Верде і Піко-де-Етеріо. Рудні тіла потужністю 15-40 м і довжиною 75-100 м виходять на поверхню. Крутоспадні жили кварц-кальцит-флюоритових родовищ району Мінас-де-Навідад містять 50% кристалічного плавикового шпату («цукрового шпату»), придатного для отримання грудкових концентратів. Значні запаси флюориту зосереджені в родов. Ла-Барра (Ескуада), Пайла, Сан-Маркос, Агуачіле, Гвадалахара, Сакуальпан. Б.ч. їх пов'язана з виверженими породами кайнозою. Флюорит, придатний для хім. промисловості, отримують в результаті переробки хвостів сульфідних руд, що містять 15% флюориту.

Барит. Значні запаси бариту пов'язані з жильними тілами в карбонатних породах. Родов. розташовані в штатах Нуево-Леон, Чіуауа, Коауіла.

Інші корисні копалини. Осн. родов. графіту розташовані в шт. Сонора (Морадільяс, Сан-Франсіско, Фортуна). Їх походження зв'язується з впливом на пласти кам'яного вугілля гранітоїдних інтрузій. Родов. самородної сірки приурочені до соляних куполів на Теуантепекському перешийку (Мексиканської затоки сірконосна провінція). Мексика володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. У країні є також родов. руд стронцію, гіпсу, кам. солі, опал, цем. сировина.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.