Корисні копалини Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Швеції

Корисні копалини Швеції

Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді (табл. 1).

Основні корисні копалини Швеції станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Залізні руди, млн т

3000

4600

53 (Fe)

1,7

Золото, т

56

160

2,1 г/т

0,1

Мідь, тис. т

2760

3700

0,68 (Cu)

0,4

Плавиковий шпат, млн т

0,02

0,04

 

 

Свинець, тис. т

1381

1791

2,3 (Pb)

1,1

Срібло, т

9000

10000

180 г/т

1,6

Вугілля, млн т

4

24

 

 

Апатити, млн т

0,3

2

3 (Р2О5)

0,01

Цинк, тис. т

1845

2145

2 (Zn)

0,7

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта. Родов. нафти на тер. Ш. належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря). Продуктивні карбонатні відклади ордовика, глибина залягання продуктивного горизонту 400—800 м. Найбільше родов. — Хамра.

Вугілля. Невеликі родов. кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в пр. Сконе на зах. узбережжі країни і приурочені до відкладів ниж. юри.

Уран. Уранові руди в Ш. відомі в осн. в двох районах: на півдні країни в пр. Вестерґьотланд і на півночі в пр. Ар'єплуг-Арвідсьяур. Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом. Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Осн. мінерал — настуран, простежується на глиб. 350 м.

Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї). При врахуванні запасів Росії — 3-є місце після України і Росії. Родов. залізняка є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родов. залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Осн. запаси пром. зал. руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родов. (бл. 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родов. у світі.

Мідь. Родов. мідних руд відомі по всій країні. Бл. 100 мідно-колчеданних родов. і рудопроявів є в пр. Норботтен, стільки ж в Центральній Ш., в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині річки Шеллефтеельвен в Норрланді.

Комплексні руди. Невеликі комплексні родов. є на півдні Ш. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Поліметали. Основна частина родов. свинцю і цинку знаходиться у сх. частині крайової зони каледонід і залягає в г.п. кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родов.: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Гол. родов.: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родов. Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені г.ч. в пр. Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родов. жильної кварцово-вольфрамітової формації і епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родов. пов'язана з кислими інтрузіями. Благородні метали золото і срібло добувають г.ч. попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родов. золото-сульфідної формації — Енасен розташоване в Центр. Ш. Руди містять телуриди золота.

Флюорит. Жильні родов. плавикового шпату відомі в обл. Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Нерудна індустріальна сировина представлена родов. польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні буд. матеріали — доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]