Користувач:Анастасія Здвіжкова
Tabula Rasa - подвійний концерт, написаний композитором Арво Пяртом у 1977 році для двох скрипок соло, струнного оркестру та препарованого фортепіано. Твір присвячений скрипальці Тетяні Гринденко, скрипалеві Гідону Кремеру та диригенту Ері Класу. [1]
Історія створення[ред. | ред. код]
Цей твір став центральним в інструментальній музиці Арво Пярта, та одним із культових творів у світі музики. У цьому творі композитор вперше застосував можливості стилю tintinnabuli у масштабному творі.
Скрипаль Гідон Кремер описав Tabula Rasa як декларацію про мовчання, маніфест концентрації на важливих речах. Він також зізнався, що цей твір змінив його життя. Манфред Ейхер, керівник звукозапису ECM, згадав, як вперше почув Tabula Rasa: їхав на машині, не знаючи імені композитора чи назви твору. Цей досвід став пусковим механізмом для створення нової серії ECM у 1984 році. Tabula Rasa став першим записом у серії, а також приніс широке визнання Арво Пярту.
Перше виконання[ред. | ред. код]
Твір був написаний на прохання скрипаля Гідона Кремера у 1977 році. Прем'єра відбулась 30 вересня 1977 року в Таллінському політехнічному інституті. Виконував камерний оркестр Державного академічного театру "Естонія", диригував Ері Клас. Солістами були Гідон Кремер та Тетяна Грінденко. Композитор Альфред Шнітке - друг Арво Пярта грав на препарованому фортепіано.
Музиканти не одразу зрозуміли простоту музики композитора. Новий стиль композитора вимагав зовсім іншого підходу. Дружина композитора - Нора Пярт згадує, що навіть після додаткових репетицій, музиканти почувались безсилими перед твором. Однак під час виконання на концерті, все стало на свої місця.
Нора Пярт: "Ніколи більше я не переживала тишу, яка опанувала актовий зал після прем'єри".[2]
Структура[ред. | ред. код]
Tabula Rasa має дві, контрастні за настроєм та темпом частини:
I. Ludus: Con moto (лат. "Гра") складається з восьми варіацій та каденції.
II. Silentium: Senza moto (лат. "Тиша") - повільна частина.
Композитор використовує канон проляції (prolation canon): різні голоси рухаються з різною швидкістю. Найбільша швидкісь у басового голосу, найменша - у першої скрипки.
Друга частина "Silentium" вимагає від виконався найбільшої концентрації. Диригент Андреас Пір Келлер порівняв Silentium з детектором брехні, який, немов змушуючи музиканта стояти абсолютно голим на сцені, не залишає шансів ховатися за чимось.
Словосполучення "tabula rasa" походить з античної філософії та перекладається як "чиста дошка".
Арво Пярт: "Перш ніж хтось щось скаже, можливо, краще нічого не говорити. Моя музика з'явилася лише після того, як я досить довго мовчав, буквально мовчавши. Для мене "тиша" означає "нічого", з якого Бог створив світ. В ідеалі мовчазна пауза - це щось святе ... Якщо хтось підходить до тиші з любов’ю, то це може породити музику. Композитору часто доводиться довго чекати своєї музики. Таке піднесене очікування - це саме та пауза, яку я так ціную ". (Jeffers Engelhardt, Perspectives on Arvo Pärt after 1980, The Cambridge Companion to Arvo Pärt. Ed. By Andrew Shenton. Cambridge 2012, p. 35).[3]
Підготовка до виконання[ред. | ред. код]
Щоб підготувати фортепіано, слід використовувати металеві гвинти діаметром 5 або 6 мм. Кожен гвинт розміщується за заслінками. Поділ струн на октави гвинтами не є необхідним. Щоб підготувати струни, їх слід ретельно відокремити повстяним клином перед тим, як вставити або зняти гвинти, щоб уникнути пошкодження струн. Завдяки підготовці, одна з трьох струн завжди вільно вібрує, визначаючи тим самим висоту тону. Дві струни, підготовлені за допомогою гвинта, створюють ефект відчуженого тону. При можливості слід використовувати велике концертне фортепіано. Щоб досягнути бажаного звучання важливо підготувати та посилити фортепіано.[4]
Склад виконавців[ред. | ред. код]
- Солісти: скрипка, скрипка
- Оркестр: препароване фортепіано, скрипка І, скрипка II, альт, віолончель, контрабас[1]
Виконання у Львові[ред. | ред. код]
12 січня 2019 року твір Tabula Rasa був виконаний у Львові у Концертному залі ім. С. Людкевича (Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика).[5]
- ↑ а б Universal Edition. www.universaledition.com (англ.). Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Tabula rasa – Arvo Pärt Centre. www.arvopart.ee (амер.). Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Tabula rasa Music In Movement. Music In Movement. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Universal Edition. www.universaledition.com (англ.). Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Tabula Rasa. Проста класика ХХ століття. Львівська національна філармонія (укр.). Процитовано 21 грудня 2020.