Користувач:Багрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борис Лятошинський[1] - симфонія №4,Op.63 (1963р.)

-1.Andante Sostenuto E Maestoso

-2.Lento Tenebroso

-3.Allegro Molto Risoluto

Четверта симфонія відрізняється оригінальністю задуму і методів художнього втілення. На першому плані - філософське осмислення драматичних життєвих колізій[2]. Особливість темати­чної єдності симфонії проявляється в тому, що майже всі теми проростають з першої мелодії вступу. Композитор продемонстрував тут блискучу поліфонічну техніку і вміння насичувати поліфонією всю оркестрову тканину. Віртуозно застосовує він темброво - реєстрові модифікації мелодій у збільшенні, зверненні.

При величезному впливі драматичних принципів, у драматургії цієї симфонії розвинене монологічне начало, що дозволило дослідникам по-різному визначити жанровий тип твору (монологічна драма, симфонія-спогад, психологічна симфонія-трагедія). Підтвердженням глибоко особистісної концепції твору Б. Лятошинського є введення як важливого семантичного[3] знака цитати з циклу 20-х років “Відображення”, що свідчить про прагнення композитора в рамках даного твору об'єднати часові шари, осмислюючи тим самим свій творчий шлях.

Драматичний, напружений тонус відрізняє розробку I частини. У розвитку використовується принцип зіставлення імітаційних епізодів на матеріалі теми вступу, головної партії, побічної партії і контрастно-поліфонічних епізодів за участю цих же тем. У репризі імітаційний розвиток тем голо­вною і побічною досягає рівня подвійного фугато. Розвиток після фугато теми побічної партії дано в канонічних імітаціях прямого і оберненого виду. Тембр мідних духових інструментів посилює екс­пресивність звучання.Цікавий прийом контрапунктирування використовується у фіналі Четвертої симфонії, де з'єднуються чотири самостійних тематичних лінії (й). У басу проводиться тема вступу до симфонії (басові інструменти всіх груп оркестру), головна тема фіналу - у труб та тромбонів, тема вступу - у валторн, самостійна мелодична лінія у скрипок, альтів, флейт і гобоя. Однак тут немає образного си­нтезу.[4] З'єднання цих тем, пофарбованих у контрастні темброві фарби, покликане підкреслити само­бутність кожної з них, а в художньому плані - представити багатоплановість життєвих колізій, підкреслити неможливість їх оптимістичного завершення.


Список літератури:

- Борис Лятошинський. – К. : Музична Україна, 1972. – 42 с., з іл. (творчі портрети українських композиторів) (друге видання – 1974 р.)[5]

- Черты музикального мышления Б. Лятошинского. – К. : Музична Україна, 1970. – 279 с.

- Черты симфонизма Б. Лятошинского. 2-е изд. – К. : Музична Україна, 1977. – 171 с.

  1. Лятошинський Борис Миколайович. Вікіпедія (укр.). 27 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019. 
  2. Колізія. Вікіпедія (укр.). 26 листопада 2019. Процитовано 30 грудня 2019. 
  3. Семантика. Вікіпедія (укр.). 12 квітня 2019. Процитовано 30 грудня 2019. 
  4. Синтез. Вікіпедія (укр.). 11 вересня 2019. Процитовано 30 грудня 2019. 
  5. НСКУ :: САМОХВАЛОВ Віктор Якович. composersukraine.org. Процитовано 30 грудня 2019.