Користувач:Бебідж та його машина/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ча́рлз Бе́ббідж (англ. Charles Babbage; * 26 грудня 1792 — † 18 жовтня 1871) — англійськийматематик і економіст, винахідник першої обчислювальної машини з програмним управлінням, принципи якої на ціле століття випередили науку і техніку, а в наш час знайшли втілення в ЕОМ.

Математичні дослідження Чарлза Бебіджа сприяли зародженню англійської алгебраїчної школи. Його економічні роботи отримали високу оцінку Карла Маркса. Таблицями Бебіджа користувалися страхові товариства Європи.

Чарльз народився 26 грудня 1792 року в Лондоні в родині банкіра. У вісім років його відіслали в сільську школу в Альпінгтоні, щоб він одужав він лихоманки, що загрожувала його здоров’ю. Навчався в школах «King Edward VI Grammar School» в Південному Девоні, а після в «Holmwood академії» в Міддлсексі. Шкільна бібліотека прищепила йому любов до математики. Беббідж залишив навчання в академії заради занять з двома приватними викладачами — священиком з Кембриджа і викладачем з Оксфорда, який навчав Беббіджа класичним знанням. Беббідж вступив в «Трініті коледж» в Кембриджів 1810 році. Зі своїми друзями він заснував «Аналітичне співтовариство», «Клуб привидів», який займався дослідженням паранормальних явищ і клуб з назвою «Щипці» для амбулаторних хворих психіатричних лікарень.

У 1812 році Беббідж вступив до коледжу святого Петра в Кембриджі і, будучи найкращим математиком в установі, через два роки отримав ступінь без складання іспитів, зумівши здобути перемогу в дебатах на спірну тему.

А в 1814 році він отримав ступінь бакалавра. У тому ж році Чарльз Беббідж одружився на Джорджіані Вітмур (Georgiana Whitmore), і в 1815 році вони переїхали з Кембриджа в Лондон. За тринадцять років шлюбу у них було вісім дітей, але п'ятеро з них померли в дитинстві. У 1816 році він став членом Королівського Товариства Лондона. До того часу він написав кілька великих наукових статей у різних математичних дисциплінах. У 1820 році він став членом Королівського Товариства Единбурга і Королівського Астрономічного Товариства. У 1827 році він поховав батька, дружину і двох дітей. У 1827 році він став професором математичних наук у Кембриджі, і займав цю посаду протягом 12 років. Після того, як він покинув цей пост, він більшу частину свого часу присвятив справі його життя - розробці обчислювальних машин.

У 1820 році за участю Беббіджа було засновано Астрономічне суспільство, члени якого звернулися до Беббіджа і його друга Гершеля з проханням поліпшити «Морський довідник» виправивши помилки в його таблицях. Саме це завдання і привело його думки до ідеї автоматизованих обчислень.

У 1822 році Беббідж представив свою доповідь «Зауваження щодо застосування машин до обчислення математичних таблиць» в Астрономічному суспільстві, підкріпивши доповідь створенням машини для обчислення таблиці квадратів.

У 1823 році, слідуючи рекомендації Королівського наукового товариства, Британський уряд проспонсорував створення різницевої машини — автоматичного механічного калькулятора, створеного для відомості многочленів. Його друг і інженер Марк Брунель рекомендував ремісника Джозефа Клемента для створення механічного пристрою. Різницева машина не була побудована через розбіжності з Клементом по фінансуванню будівництва. Друга ( велика ) різницева машина не отримала необхідного фінансування від уряду і також не була завершена. Цікаво, що в честь 200 — річчя від дня народження Чарльза Беббіджа, в період з 1989 по 1991 рік, велика різницева машина була сконструйована.

Разом з другом і колегою по коледжу, Джоном Гершелем, в 1825 році Беббідж працював над магнетизмом обертання Араго і над питанням магнетизму, що виникає внаслідок феномена. Їх робота була взята за основу і розширена Майклом Фарадеєм. У 1826 році Беббідж придбав таблиці смертності Джорджа Барнетта, який помер так і не опублікував свої роботи. Використовуючи за основу роботу Баретта, Беббідж опублікував свою роботу з назвою «Порівняльний огляд різних систем страхування життя». Йому відмовили в посаді секретаря Королівського наукового товариства, незважаючи на обіцянки.

У 1826 році Беббідж опублікував схему погружного підводного човна, запасу повітря в якому вистачало для чотирьох чоловік на більш ніж два дні.

З 1828 по 1839 роки Беббідж займав почесну посаду Лукасівського професора математики в Кембріджі, а також був обраний почесним іноземним членом Американської академії мистецтв і наук.

Беббідж двічі намагався потрапити в парламент від округу Фінсборо в 1830 році, але обидва рази програв з мінімальним відривом. Його політичні погляди включали розширення виборного права і відокремлення держави від церкви.

У 1830 році Беббідж публікує полемічну книгу «Роздуми про занепад науки та деякі причини цього», що призводить до створення Британської асоціації сприяння розвитку науки. У 1832 році Беббідж опублікував книгу «Економіка технологій і виробництв», яка була однією з перших робіт на тему операційного дослідження. «Принцип Беббіджа» мав на увазі поділ праці за рівнем кваліфікації. Беббідж також займається кріптологією, і в розпал Кримської війни в 1850 році зміг зламати шифр Віженера, але його роботу визнали військовою таємницею і тому вона не стала надбанням громадськості.

Беббідж створив складний пристрій з назвою «Аналітична машина», який використовувався для загальних математичних обчислень і яким управляли перфокартами. Пристрій постійно допрацьовували і змінювали з 1833 року і до смерті Беббіджа .

У 1838 році Беббідж винайшов шляхоочисник — металеву раму, яка кріпилася на локомотиві і прибирала перешкоди зі шляху слідування. Він також розробив динамометр, який записував пройдені локомотивом кілометри.