Користувач:Віктор Гаврилюк

'Кременець' -,"Маленька Щвейцарія"

,- місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району.

Коротка історія

Давньоруський період

-За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована за дохристиянських часів у VIII—IX століттях; Перша писемна згадка — 1227 р. На початку 1241 року Кременець вистояв перед ордами Батия, 1254 р. витримав облогу беклярибека Куремси. 1259 (або 1261) р. на вимогу темника Бурундая оборонні споруди розібрали. Литовський період Після упадку Галицько-Волинської держави Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь Гедимін, який віддав його князю Юрію Наримунтовичум. Після смерті короля Людвіка І Угорського 1382 р. остаточно відійшло до литовських князів. У 2-й половині XIV ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок. На початку XV ст. тут деякий час перебував зі своїм двором великий князь литовський Вітовт, сидів у в'язниці його суперник — великий князь литовський Свидригайло, який 1438 р. надав Кременцю магдебурзьке право.

Польський період

1569 р. в результаті Люблінської унії Кременець відійшов до Польщі, а разом із нею до Речі Посполитої. У 1-й половині XVII ст. місто стало важливим осередком культурного й релігійного життя Південної Волині. Восени 1648 р. козаки під проводом козацького полковника Максима Кривоноса підійшли до Кременецького замку, взявши його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, замок повністю зруйновано, єврейське населення дуже постраждало від знущань козаків.[22] З того часу Кременецька твердиня не була відбудована.

Російський період

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Кременець відійшов до Російської імперії. Спочатку місто включили в Подільську, а 1796 р. — Волинську губернії. 1805 р. тут відкрилася Вища Волинська гімназія, 1819 р. реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833). Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.).Місто стало авторитетним центром освіти й науки й отримало образну назву «Волинські Афіни»

Міжвоєнний період

Від жовтня 1920 р. до вересня 1939 р. Кременець належав до Польщі і входив у Волинське воєводство. У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику (1936) й тютюновий завод (1938 р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті — товариство «Просвіта», приватна українська гімназія імені Івана Стешенка, [26] православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець — центр Волинської єпархії. Восени 1939 р. місто зайняла Червона армія. Під час запровадження нового адміністративно-територіального устрою місто отримало статус міста обласного підпорядкування й відійшло до Тернопільської області.

Гітлерівська окупація

3 липня 1941 р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які масово[джерело?] розстрілювали мирне населення.1 вересня 1941 місто стало адміністративним центром нацистської округи.10 серпня 1942 німці ініціювали двотижневу акцію по знищенню євреїв, підпаливши гетто, щоб вигнати тих, хто переховувався. Пожежа, що тривала кілька днів, знищила історичний центр міста. П'ятнадцять сотень працездатних євреїв були відправлені невільниками в Білокриницю, де вони пізніше зустріли свою смерть. Лише 14 євреїв з Кременецької громади пережили Голокост. Кременчани активно включалися в рух опору. У роки війни в околицях міста діяло 4 українські збройні формування різної політичної орієнтації. 19 березня 1944 в місто увійшли війська 1-го Українського фронту, Після захоплення понад 2 тис. кременчан мобілізовано до лав ЧА.

Радянський період

За післявоєнні десятиліття збудовано низку нових підприємств, найбільшими серед них були цукровий завод (1965) і фабрика ватину (1980), споруджено масиви багатоповерхових будинків. Учительський інститут 1950 р. реорганізовано у педагогічний і перенесено у м. Тернопіль (1969). 1 грудня 1973 року з Тернополя в приміщення колишнього сільськогосподарського технікуму переведений Тернопільський навчально-курсовий комбінат.

Період Незалежності

У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено Кременецький ботанічний сад (1991), створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (2001), відкрито Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (2002), Кременецький обласний музей Юліуша Словацького (2003), Кременецький районний краєзнавчий музей (1937 р.); зростає потік туристів. У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка створено Кременецький ліцей.

«Волинські Афіни»-визначні місця та пам'ятки архітектури

=== Замкова гора Бона ===

КРЕМ'ЯНЕЦЬ

Скинув панцир дзвінкого бруку

На суху ялинову глицю, Славу краєм веде за руку

(Ще в козацькій вінчавсь каплиці)

Шрами стін цих ще й досі свідчать, Як іскрились шаблі Максима, Дзвонять роси в принишклу вічність.

Що стоїть за його плечима —

Та відлунює в горах пісня, Буйновітра, чистоголоса, Багряніє зоря провісна, Гей, над краєм повноколосим.

Крізь тривога й роки буремні

Сяє в серце моє незмінно: Гордий Крем'янець — сизий кремінь

В віковій стіні України.

Недаремно люди говорять про Кремеyець як про маленьку Швейцарію