Користувач:Віталій Плекан/Чернетка
Латвійський етнографічний музей (латис.: Latvijas Etnogrāfiskais Brīvdabas Muzejs) — один з найдавніших, найбагатших та найбільших музеїв під відкритим небом в Європі.
Історія[ред. | ред. код]
Музей було засновано в 1924 році та відкрито 1932. Музей розширювався всю свою історію, особливо активно в 1930-і (близько 1/3 будівель) та 1960-80-і (близько половини), але дещо привезено і в наш час: у I республіці укомплектували в основному Курляндію, Відземе і Земгале, за радянських часів - Латгалію і рибальські двори. Земгальська корчма 1841-о перенесена в 1938 році. Дерев'яна церква 1704 року з села Усма поблизу Кулдиги було перенесено в 1938. Найстаріша за віком будівля музею, дерев'яний шпайхер (портовий склад) з Лієпаї (1697).
Розташування[ред. | ред. код]
Музей розташовано на красивому березі Юглського озера, в сосновому лісі на границі Риги.
Опис[ред. | ред. код]
В даний час музей займає площу 87,66 га. З усіх країв Латвії сюди були перевезені і встановлені під відкритим небом 118 справжніх житлових і господарських будівель селян, рибалок і ремісників, що існують з кінця XVII століття до другої половини 30-х років XX століття.
У музеї обладнані двори латиських селян, ремісників і рибалок. У всіх них представлена постійна експозиція - предмети побуту, праці, інтер'єру, що характеризують даний період, область і промисел домашніх господарств. Відвідувачі можуть ознайомитися з латиськими рибалками, які проживали в Курземі, фермерами, старообрядцями Латгалії та ін.. У 1997 році як свідчення Аграрної реформи в 1920 році був відкритий двір «Нового господарства».
В етнографічному музеї представлені, зібрані з усіх 4 етнографічних регіонів Латвії, приклади селянських дворів, майстерень, вітряків, ковалень і печей. Так само представлені кілька церков, будівля, в якій на початку XVIIІ століття була школа для селянських дітей, трактир, який працює на території музею і сьогодні. У музею є також широка культурна програма.
У виставковому залі проходять виставки прикладного мистецтва. Влітку проводяться концерти органної та фольклорної музики, ярмарки народного прикладного мистецтва. Тут можна придбати з рук майстрів оригінальні сувеніри з дерева, шкіри, бурштину, плетені вироби і т.д. і подивитися на власні очі на працю ремісників. Під час свят можна поспостерігати за роботою ремісників і спробувати себе в старих ремеслах.
Цікаві деталі[ред. | ред. код]
Напис на пам'ятнику біля входу "Kas senatni pētī nākotni svētī" означає приблизно "Хто старовину вивчає - той майбутнє благословляє". На території музею знаходиться вузькоколійний паровоз. Мережа військових вузькоколійок побудували в Курляндії німці під час Першої Світової війни, вони прослужили і I Латвії, а також в Радянській Латвії до 1960-70-х років. Цікавою також є голандська мельниця 1890 року з кам'яною основою.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт музею
- Віртуальний музей
- Biedrība Cita Rīga NAV - baznīca, kultūras nams, slimnīca vai kāda cita institūcija, kas pieminēta mājas lapā
- Rīgas Tūrisma Attīstības Birojs
Координати: 56°59′41″ пн. ш. 24°16′12″ сх. д. / 56.99472° пн. ш. 24.27000° сх. д.