Користувач:Гавришко Мар'яна
Гавришко Мар'яна народилася 20 грудня 1988р в м.Тернопіль, Україна. Навчаюся в Українська академія друкарства.
-
Вулиця Валова - одна з найстаріших вулиць міста -
Новобудови вулиці Білецької -
Фрагмент дворику будинку "TSL" на вулиці Качали -
-
Вулиця князя Острозького у Тернополі : відрізок навпроти автобусної станції -
Бульвар Тараса Шевченка. Зима -
Справа - міський стадіон
.JPG)
Посилання[ред. | ред. код]
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народилася в сімї викладача Гавришко Володимир Іванович народився в с.Білка Лановецького р-н Тернопільської обл., та медсестри Гавришко Лідія Романівна народилася в смт. Рудне м.Львів.
Інформація про село Білка[ред. | ред. код]
Білка - одне з найстаріших сіл Лановеччини. Розкинулось воно на Волино–Подільській височині у південно-західній частині. Це кінцева частина Волині і перші початки Поділля. Як твердять легенди та передання свою назву село Білка одержало від мальовничої місцевості, в лісах якої водилось багато-багато білок. Інші ж твердять назва походить від білизни й охайності хаток, які віддзеркалювались у воді, колись повноводної Піскарки, а береги були вкриті великими шматками полотна, що білилось на сонці. Велика і Мала Білка та Мартишківці - села підпорядковані Малобілківській сільській раді.Територія населених пунктів 16,47 кв.м. Село розкинулось серед невисоких гір, пагорбів, на березі невеличкої річки Піскарки, яка бере початок в Шилах (там проходить вододіл), протікає через Карначівку, Влащинці, Білку, а в Бережанці з'єднується із Свинорийкою і впадає в Кирак, що як і Буглівка є притокою Горині. Гори та пагорби багаті на різнокольоровий пісок і камінь-давні залишки Сарматського моря. Береги річки та долини багаті на поклади торфу. В давнину вся місцевість була покрита лісами. Скільки лиха прийшлося перетерпіти жителям Білки. Село пустошили татарські орди, шляхетське панування, кріпаччина, холера, чума, голод. Про це все розповідають передання. Раніше до 1939 року село належало до Кременецького повіту Вишгородоцької волості . Із 17 вересня 1939 року воно мало свою сільську раду. З I960 року належало до Вербовецької сільської ради, потім з 1976 року до Бережанської сільської ради. Із березня 1991 року село знову має свою Малобілківську сільську раду. Саме село має назву окремих частин: Рудка та Суволоки. Білка - одне з найдавніших сіл Лановеччини. Перша письмова згадка про нього є в «Статистических описаниях» Н.З.Теодоровича та «Стара Волинь» і «Волинське Полісся» Олександра Цинкаловського, а також в Краєзнавчому словнику від найдавніших часі до 1914 р., томІ, як володіння Івана Мукасіевича, що ЗО березня 1430 року разом 3 іншими селами було подароване йому Великим князем Свидригайлом. Насправді ж село набагато старіше, про що свідчать старі цвинтарі, легенди та кам’яні знаряддя праці, які й тепер жителі знаходять на своїх земельних наділах.