Користувач:Олена1543

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДОКУМЕНТУВАННЯ В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Політична ситуація сьогодення, як відомо, значно впливає на мовлення, у тому числі ділове, в сучасній Українській державі. Стаття 10 Конституції України визначає державною мовою українську, однак реальна комунікативна ситуація, особливо у Східній та Південній Україні, полягає все ж у двомовності, зокрема на побутово-розмовному рівні. Хоча діловодство в Україні ведеться українською мовою, білінгвізм впливає і на мову документів, в тому числі і в освітній галузі.

Актуальність роботи полягає в тому, що на цьому етапі розвитку суспільства у зв’язку з реформами в освіті, які тривають в Україні з 2014 року, змінюється спеціальна система освітньої документації, яка має регіональні та соціальні особливості. Тому науковцям варто приділити увагу вивченню соціолінгвістичних особливостей документування в галузі освіти.

В освітніх установах врахування соціолінгвістичного чинника під час документування дає змогу якісно оформлювати документи державною мовою, уникати поширених мовностилістичних помилок, а отже якісніше організовувати роботу підприємства, сприяти вчасному виконанню прийнятих управлінських рішень.

Соціолінгвістика є відносно молодою наукою. В Україні соціолінгвістичні дослідження почали з’являтися в 60-х роках XX століття. Дослідники в незалежній Україні писали про проблеми мовної політики та мовного розвитку, зв’язку мови з ідеологією та культурою, широко досліджувались різні аспекти двомовності. Політичні умови накладали помітний відбиток на розвиток соціолінгвістики. Багато праць за радянського часу були тенденційними за змістом, такими, що створювались для обстоювання офіційної політики та ідеології. Характерною рисою соціолінгвістичних праць шістдесятих років ХХ ст. була однобічна увага до внутрішнього розвитку мови, ігнорування фактів реальної мовної ситуації в Україні та її регіонах, обмеження джерельної бази даними переписів населення.

В Україні сьогодні проблеми соціолінгвістики досліджують М.О. Олікова, Л.Т. Масенко, Л.І. Мацько, Р.П. Зорівчак, В.Ю. Михальченко, С.О. Швачко та ін. Особливості документування в освітній сфері також стали предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених.

Зокрема В.А. Шелестова у своїй науковій роботі вивчала проблему базових функцій навчальних документів, обґрунтувала вживання та розкрила значення поняття електронно-документаційної комунікації сучасного вищого навчального закладу України; проаналізувала різні погляди науковців щодо класифікації функцій документів, їх характеристик і складу; визначила та вивчила базові функції навчальних документів у складі системи електронно-документної комунікації сучасного вищого навчального закладу України; навела характеристики базових функцій навчальних документів, розробила узагальнену систему базових функції навчальних документів з соціолінгвістичним спрямуванням вищого навчального закладу. 

Ю. Юхименко досліджував проблеми зростання ролі інформаційно-документаційного забезпечення та документування діяльності вищих навчальних закладів освіти; концептуальні підходи до проблем управління документацією вищого навчального закладу; проблеми інформатизації документообігу у ВНЗ України;
Зацікавленість соціолінгвістичними особливостями текстів документів у освітній сфері тісно пов’язане, на нашу думку, з науково-технічним та мовно-політичним прогресом, адже Україна наразі реформується відповідно до вимог Європейської спільноти, стрімко розвиваються нові технології у сфері комунікації, зокрема цифрові. Удосконалюється система документації в освітніх установах відповідно до адміністративної реформи (зменшення обсягу документообігу, подолання надмірної бюрократизації, поступове впровадження електронного урядування і документування тощо).

Децентралізація як складова адміністративної реформи в Україні посилить регіональний вплив на документування, зокрема на мовностилістичне оформлення текстів документів. Важливо, щоб мовна норма при цьому не “розмивалася” під впливом діалектів чи суржику.

Попри значну кількість досліджень, присвячених двомовності в Україні та розвитку ділового мовлення у цьому дискурсі, не достатньо вивченим залишаються певні складові цієї теми: не уточненою є класифікація специфічних ознак, функцій та соціолінгвістичних властивостей документів у спеціальній освітній системі документації. На сьогоднішній день існує необхідність чіткого наукового визначення та ранжування функцій, ознак, соціолінгвістичних особливостей документів в освітній сфері.