-Знайдено: + | утворена = 10 січня1939 року
-Знайдено: + Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня1939 року.[1] Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.
-Знайдено: + | утворена = 10 січня1939 року
-Знайдено: + Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + * Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»
-Знайдено: + " Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»}}
-Знайдено: + Глушко́ Валенти́н Петро́вич (2 вересня1908, Одеса—10 січня1989, Москва) — академік АН УРСР (1958) та АН СРСР, інженер, великий радянський вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник російського рідинного ракетного двигунобудування.
-Знайдено: + В. П. Глушко помер 10 січня 1989 року. За його заповітом тіло було піддано кремації. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві
-Знайдено: + Після проголошення незалежності у серпні 1991 року Україна взяла на себе питання фінансового забезпечення функціонування економіки. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня1991 року Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи більш ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.
Підзаголовок:=== Події ===
Знайдено: + 10 січня відбулися збори, на яких Гуцульською радою було проголошено приєднання зі своїми кровними братами українцями. Під час збройного походу ясінчан були визволені с. Кваси, м. Рахів, селище Великий Бичків та місто Сигіт. У Сеготі відбулися бої, під час яких війська Гуцульської Республіканської армії і отримали поразку.
-Знайдено: + 10 січня1920 року 3-ий корпус УГА прибув на радянський фронт до району Крижопіль — Горячківка — Писарі. 16 січня корпус з боями рухався вздовж залізничної дороги Бірзула (Котовськ) — Чубівка. 10 лютого по оголошенні ЧУГА корпус стояв в районі Кассель — Захаріївка — Бергдорф.
Підзаголовок:== Репресії ==
Знайдено: + Але, на думку радянських ідеологічних працівників, підхід письменника до опису дійсності докорінно розходився з єдиним методом соціалістичного реалізму, що автоматично ставило Досвітнього в розряд ворогів народу. 7 грудня1933 року помічник уповноваженого слідчої групи секретно-політичного відділу ДПУ УРСР Гольдман, розглянувши матеріали Досвітнього О. Ф. у «приналежності до української контрреволюційної організації, яка намагалася повалити Радянську владу; ухвалив: «вибрати запобіжним заходом проти уникнення ним суду і слідства утримання під вартою в спецкорпусі ДПУ». 19 грудня1933 року Досвітнього було заарештовано в Харкові. Слідство вів уповноважений ДПУ УРСР Грушевський, який до згаданих звинувачень додав «участь в терористичній діяльності, зокрема підготовку замаху на Постишева». На черговому допиті 20 грудня1933 року О. Досвітній «визнав» себе причетним до контрреволюційної організації, а 10 січня1934 року звернувся до слідчого із заявою, де засуджував свої злочини і просив дати можливість «відданою роботою на соціалістичному будівництві довести свою відданість великій справі партії і Радянської влади».
-Знайдено: + Народився 28 грудня 1905 (10 січня1906) року на станції Сновськ (нині місто ЩорсЧернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.
-Знайдено: + Після того, як Радянський Союз розвалився, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.
-Знайдено: + Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.
-Знайдено: + 10 січня1821 вийшов указ, за яким казенні селяни села Верхнього, де проживало тоді 1232 людини, переводилися на становище неодмінних працівників Луганського ливарного заводу. Їм ставилося в обов'язок перевозити вугілля на своїх конях і волах з Лисичанського рудника до Луганська. Різке погіршення становища, жорстокі утиски і свавілля з боку адміністрації викликали у верхнян протест. 8 жовтня1821 вони звернулися до царя зі скаргою і проханням повернути їх до попереднього стану військових селян. За цим послідували протести, ініціатори яких були покарані. Після реформи 1861 року жителі Лисичанська та Верхнього були звільнені від обов'язкової роботи на руднику і наділені землею. Проте наділи їх були не однаковими. У зв'язку з тим, що мешканці міста до роботи на копальні не мали землі, польовий наділ їх становив 1 десятину на ревізьку душу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Виявив нерішучість у збройній боротьбі з більшовиками і 4 січня1918 з власної ініціативи подав у відставку з керівних посад. На його пропозицію 10 січня1918 Курултай утворив комісію, яка вела переговори з більшовиками про припинення збройної боротьби в Криму.
-Знайдено: + Володи́мир Степа́нович Алекса́ндров (*2 липня1825 — †10 січня1894) — український письменник, лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини з 1859 року.
-Знайдено: + За Ризьким договором з РСФРР (20 серпня1921) і Московським — з УРСР (10 січня1922) АРА, вже як неурядова організація, в зв'язку з тяжким продовольчим становищем в ряді районів була допущена на радянську територію, головним чином на Поволжя, в Катеринославську, Донецьку, Київську, Одеську, Харківську губернії та Крим. Українське відділення АРА очолював професор Гатчинсон.
-Знайдено: + АРА запропонувала свою допомогу голодуючим України в листопаді 1921 року, однак спочатку відмовилася від укладання окремої угоди щодо розгортання своєї діяльності на території України з урядом УСРР: АРА вважала достатнім для цього договір, укладений 20 серпня1921 року з урядом РСФРР. Угода з урядом УСРР була підписана 10 січня1922. Як і в Росії, основними видами допомоги мали бути речові та продовольчі пакунки, забезпечення харчування в спеціальних їдальнях та постачання ліками медичних установ.
-Знайдено: + До кінця 1944 року в містечку стали до ладу МТС, почали працювати підприємства громадського харчування. Відкрилася школа, бібліотека, будинок культури. 10 січня1945 вийшов перший номер районної газети «Ленінський клич».
Підзаголовок:=== Замок ===
Знайдено: + Переїжджаючи через місто 10 січня1672 р. Ульріх Вердум записав у своєму щоденнику: «Оточують його непогані вали з землі і палісади». Потім його перебудували на палац. У 1763 р. на території замку зведено костел. А від замку залишилися ще величезні пивниці і підземні ходи.
-Знайдено: + 8 січня1944 року підрозділи 12-ї, 13-ї, 14-ї танкових бригад та 3-ї гвардійської мотострілецької бригади 4-го Кантемирівського танкового корпусу і 121-ї та 141-ї стрілецьких дивізій 30-го стрілецького корпусу 1-го Українського фронту підійшли до Любара. Зав'язалися запеклі бої з ворогом. 10 січня1944 року радянські воїни очистили Любар від фашистів. Бойові дії в районі Любара тривали ще протягом двох місяців. В боях за Любар у 1941 і 1944 роках загинуло 346 солдатів та офіцерів Червоної Армії. Їх поховано у восьми братських могилах. У центрі міста на одній із братських могил на їх честь встановлено монумент Слави. За мужність і відвагу в роки війни, орденами і медалями нагороджено 650 жителів Любара. М. Д. Шахновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За свободу і незалежність Вітчизни віддали своє життя 570 жителів міста.[9]
-Знайдено: + 10 січня1920 червоні зайняли Ростов-на-Дону — великий центр, який відкривав дорогу на Кубань, 11 січня — Маріуполь, 12 січня — Чернігів. 14 січня червоноармійці витісняють білі сили з Летичева та Нікополя. 16 січня частини відступаючої Добровольчої армії тримали лінію Бірзула (Котовськ) — Ольвіополь (Первомайськ) — станція Знам'янка. Частини Червоної армії тримали лінію Козятин — Фастів та Могилів-Подільський — Тульчин. Поміж цими лініями утворилася нейтральна полоса, в якій порядок підтримувався громадською самоохороною, того ж дня червоноармійі зайняли Гайворон Ольгопільського повіту. 18 січня сили Червоної армії витіснили добровольчі з міст Кривий Ріг, Деражня, Бар. 18 січня — з Каховки. 24 січня білогвардійці відійшли з Єлисаветграду. 17 березня1920 радянські сили зайняли Катеринодар. Білі з боями відступили до Новоросійська і звідти морем переправилися у Крим. Денікін пішов у відставку і покинув Росію (докладніше див Битва за Кубань).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 10 травня1918 року — член комісії з будівництва української армії та член Військово-наукового комітету при Головному управлінні Генерального штабу Української Держави. З 10 січня до 12 лютого1919 року — помічник начальника штабу Південно-Західного фронту Дієвої армії УНР. З 12 лютого1919 року помічник отамана Оскілка, командувача Південно-Західного району Дієвої армії УНР. З 17 лютого1919 року — начальник штабу Північної групи Дієвої армії УНР.
-Знайдено: + Писаренко Анатолій Григорович (*10 січня1958 р., Київ) — видатний український спортсмен-штангіст; український політик.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 січня 1958 р. в Києві.
-Знайдено: + 1941 із села вигнали сталіністів. Але вони встигли мобілізувати до своїх загонів багато місцевих. 76 з них загинули в боях, 72 нагороджені комуністичними орденами і медалями. Сталіністи повернулися в село у ніч з 9 на 10 січня1944 року. Прийшли насаджувати нове колгоспне рабство солдати Другого Українського фронту 8-го механізованого корпусу гвардійської танкової армії.
-Знайдено: + Жорстокі бої на вулицях Малої Виски розгорталися з 7 по 10 січня1944 року, коли бойові підрозділи 8-го Олександрійського мехкорпусу (полковник М. Крічман) в складі 116-ої танкової, 66, 67 та 68-ої мехбригад, 83-го танкового полку (командири полковники Є. Юревич, М. Лазарєв, К. Яндерсон, В. Мироненко та Г. Кушнір) увірвалися в розташування німецьких військ, знищили ворожий аеродром та багато бойової техніки.
-Знайдено: + Нестор, ім'я у миру Сидорук Георгій Мартинович (*10 січня1904 — †1 жовтня1951) — релігійний діяч РПЦ, єпископ Уманський, керуючий Мукачівсько-Пряшівською єпархією .
-Знайдено: + У 1862 році у селяни викупили у Воронича 894 десятини землі за ціною 8037 карбованців. Того ж року у селі відкрито сільську школу. 10 січня1886 року її перетворено у «Школу грамотности духовного ведомства», яка була розташована в громадському будинку. На її утримання щороку відпускалось 33 карбованці від селян. У школі навчалось 16 хлопців. У 1891 син Антона Воронича Іван продає маєток у Малому Правутині Емілії Миколаївні Монке-Мончинській. Саме вона засадила свою садибу великою кількістю аличі та обгородила ясенами. Більшість дерев збереглися до сьогодні.
-Знайдено: + Першим, вкінці 1974 року, на статус перейшов Віталій Калиниченко. А організований перехід політв'язнів на статус почався 10 січня1975 року. В той день Яків Сусленський, Юрій Гродецький, Микола Бондар, Анатолій Здоровий, Володимир Балахонов подали заяви до Президії Верховної Ради СРСР з вимогою надання їм статусу політв'язнів. Із осіб, які підписали Звернення до ООН, двоє — Степан Сапеляк і Павло Кампов — від участі в акції відмовились.
-Знайдено: + Здобу́дь-Во́ля Костянти́н Я́кович(справжнє прізвище Блоха) (нар.10 січня1875 р. ст. Кримська Таманського відділу Кубанського козацького війська — пом.9 лютого1923 р., Київ) — військовий та громадський діяч часів УНР, полковник Армії Української Держави, письменник, повстанський отаман.
-Знайдено: + Кость Якович Блоха (псевдо — Блохін, Здобудь-Воля) народився 10 січня1875 року в козацькій родині станиці Кримської Таманського відділу, на Кубані. Закінчив Ярославську гімназію. За фахом — вчитель. Згодом закінчив Чугуївське юнкерське училище.
Підзаголовок:== Законопроект ==
Знайдено: + 10 січня2008 року до ВР України було подано Проект Закону України № 1317 «Про Національну гвардію України». Автором законодавчої ініціативи виступив Президент УкраїниВіктор Ющенко. Проте голова комітету ВР з питань національної безпеки й оборони Анатолій Гриценко (фракція НУ-НС) зазначив, що комітет запропонував відхилити цей законопроект як такий, що суперечить ст. 17 Конституції України. За словами голови комітету, у згаданому проекті закону йдеться «про створення окремої армії, фактично ще одних збройних сил».
-Знайдено: + В період Першої світової війни брав активну участь в набігових операціях на морські комунікації та узбережжя супротивника, ніс блокадну службу біля берегів Туреччини, виставляв міни біля проливу Босфор, забезпечував та прикривав набігові та міново-загородительні дії інших сил флоту. З 10 січня по 16 лютого1916 року брав участь в Ерзерумській наступальній операції. Разом з іншими кораблями знищив до 490 різних кораблів та плавзасобів ворога[13].
-Знайдено: + | дата відкриття = 10 січня1958
-Знайдено: + Криворізький тролейбус — один из видів громадського транспорту міста Кривий Ріг. Рух відкрито 10 січня1958 року. Вартість проїзду — 1 грн. 50 коп. У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 27 107 тис. чол., що на 25,6% більше ніж у 2010 році, коли було перевезено 21 591 тис. пасажирів[14].
-Знайдено: + | кінець_терміну3 = 10 січня2000
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 30 вересня 1999 року призначений Головою Державного комітету України у справах захисту прав споживачів. 10 січня 2000 року звільнений з цієї посади у зв'язку з ліквідацією комітету.
-Знайдено: + ID=1344 Харківська область на сайті Блоку Юлії Тимошенко</ref>. Заснована 10 січня1938 року. Виходить щоденно крім понеділка та неділі. Реєстраційне свідоцтво ХК № 904 від 6 серпня2002 року.
-Знайдено: + Народився 10 січня1935 р. у м. ШепетівкаХмельницької обл. в родині службовця. Закінчив кінознавчий факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1966). Працював асистентом режисера на студії «Укртелефільм».
-Знайдено: + В роки Другої світової війни в Кам'янці діяли підпільники, які мали тісні зв'язки з партизанськими загонами, що дислокувалися в лісахХолодного Яру. Окупація міста німецько-фашистськими військами тривала з 5 серпня1941 року по 10 січня1944 року. Місто визволили частини механізованого корпусу 5-ї гвардійської танкової армії 2-го Українського фронту під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова. При звільненні Кам'янки мужність і героїзм проявив В. І. Галочкін, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
-Знайдено: + Народився 21 серпня1910 р. у с. Заградівка (тепер Херсонська область) в родині селянина. Помер 10 січня1995 р. в Києві. Вчився на економічному факультеті Харківського інституту народного господарства. Закінчив аспірантуру при Київському державному університеті (1936). Учасник Великої Вітчизняної війни. Був редактором української студії кінохроніки (Харків, 1932—1933). Потім працював відповідальним редактором газети «Радянське мистецтво» (1947), старшим науковим співробітником відділу театру та кіно Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України (1947—1977).
-Знайдено: + У червні 1846 київський генерал-губернатор Д. Г. Бібіков повідомив уряд, що інвентарі, розроблені комітетами, не є ефективними через їх розрізненість, різноманітність. Він запропонував урядові затвердити інші інвентарі, розроблені в його канцелярії за єдиною формою. Уряд погодився, і єдині правила було затверджено 26 травня (7 червня) 1847, а в новій редакції — 29 грудня1848 (10 січня1849).
-Знайдено: + Народ. 10 січня1915 р. в м. Рильськ Курської обл. (Росія). Помер 13 січня1980 р. у Києві. Закінчив Інститут творчих працівників кіно (1935). Учасник Німецько-радянської війни. Працював асистентом звукооператора на «Мосфільмі» (1931—1933), звукооператором по дубляжу в Науково-дослідному кінофотоінституті (1933—1935), на Центральній студії документальних фільмів (1936—1938), звукооператором Української студії хронікально-документальних фільмів (1945—1971).
-Знайдено: + Петро Васильович Щепкін(29 червня1865 — 10 січня1941) — народний вчитель України, перший учитель-орденоносець.
-Знайдено: + 10 січня1941 р. на 76 році обірвалося життся талановитого учителя. Похований на подвір'ї старої школи під розлогими деревами, посадженими ним разом з учнями.
-Знайдено: + 10 січня2010 року в Бучі, в кіномистецькому центрі «Акваріус» відкрито 10-й фестиваль. Проходив під патронатом Президента України.[17]Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>). Кандидат технічних наук, доктор наук із державного управління. Член редколегії електронного наукового фахового видання «Державне будівництво»[18]. Кавалер ордена «За заслуги» І-ІІІ ступенів. Заслужений будівельник України, лауреат Державної премії в області архітектури.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 січня1952 року в Харкові.
-Знайдено: + На ранок 7 січня передові з'єднання фронту обійшли Кіровоград з півночі та півдня, перерізали основні шляхи відходу противника. 5 німецьких дивізій опинились в оточенні, пороте їм вдалось організувати відхід. 8 січня радянські війська увійшли до Кіровограда, пізніше просунулись ще на 15-20 км. На уманському напрямку війська 52-ої армії та 4-ої гвардійської армії до 10 січня просунулись на 40 км, але були зупинені сильними контратаками противника, що перекинув сюди 3 танкові дивізії. 16 січня наступ радянських військ був зупинений на рубежі Сміла — Грузьке — Новгородка.
-Знайдено: + 10 січня2009 року здійснено на повну потужність запуск першого дослідного оборотного гідроагрегату «Слава» Дністровської ГАЕС. Це найпотужніший оборотний гідроагрегат Європи, спроектований, виготовлений, змонтований і запущений українськими виробниками.
-Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня1939 року була створена Кіровоградська область. Звісно, про одночасно становлення адміністративного церковного устрою на той час говорити було зарано. Церква, в тому числі і на молодій Кіровоградщині, переживала нелегкі часи. Відсутність централізованого регіонального органу управління, фінансова скрута, деструктивні взаємовідносини з владою, все це практично унеможливлювало організацію церковного життя. Кожна парафія була залишена сама собі й існувала, як могла. Багато приходів без належного керування та підтримки просто закривалися. Невизначеність та невпевненість у завтрашньому дні були реаліями тогочасного церковного життя. Але незважаючи на все це, вже наприкінці війни ситуація починає поступово змінюватися.
-Знайдено: + 10 січня1703 року невідомий автор у листі зі Львова сповіщав, що три тисячі повстанців вступили на Поділля в район Меджибожа та Сатанова, знищуючи шляхту. Повстанське військо було за три милі від Кам'янця-Подільського. Це військо очолював полковник Федір Шпак[19].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер Федір Петрович Погребенник 10 січня 2001 року, похований в м. Києві на Байковому кладовищі. Його справу продовжує син Володимир Федорович — літературознавець, професор, працює в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.
-Знайдено: + Мінкін Ярослав Борисович (*10 січня1984, Луганськ) — український російськомовний поет, громадський діяч.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився в Луганську 10 січня1984 в родині лікарів.
-Знайдено: + Окремою сторінкою відносин Української Народньої Республіки та Молдавської Демократичної Республіки були 1917—1918 р.р., коли, всупереч існуючому на той час розподілу населення та не зважаючи на рішення українських громад[20] (наприклад, Буковинського народного віча 3 листопада1918 р. про возз'єднання Північної Буковини з УНР; Селянського з'їзду Аккерманського повіту Бессарабії 10 січня1918 року про приєднання повіту до України; рішення земських зборів у березні-квітні 1918 р. п'яти з восьми повітів Бессарабії — Аккерманського, Бендерського, Ізмаїльського, Сороцького та Хотинського — про приєднання до України), вся територія Бессарабії, а також Північна Буковина були окуповані Румунією та включені до її складу (українці компактно проживали у Північній Буковині, Північній Бессарабії та в Південній Бессарабії або у Буджаку). До УНР хотіли приєднатися і болгари, які компактно проживали в Південній Бессарабії.
-Знайдено: + Так, 10 січня1918 року Селянський з'їзд Аккерманського повіту постановив: «Приєднати Аккерманський повіт до України як автономної частини Російської республіки, одержавши гарантію персональної автономії дрібних національностей і закріплення завойованих революцією основ, за обов'язкової соціалізації землі»[21]. Мотиви, якими керувався з'їзд, найбільш повно виклав білорус Соколовський: «Бессарабія в культурному відношенні — нуль, у промисловому відношенні — нуль. Україна ж має свою стару культуру і відносно розвинену фабрично-заводську промисловість і є нині, безумовно, крупною політичною величиною. Крім того, Центральна Рада вже об'явила національно-персональну автономію кожної національності, що проживає на території України, тому різнонлеменне населення Аккерманського повіту, приєднавшись до України, збереже свою мову, побут, місцеву культуру та ін. Аккерманському повітові треба йти тільки до України»[22].
-Знайдено: + Не зважаючи на велику кількість українізованих авіазагонів, технічний бік справи української військової авіації виглядав кепсько. 6-й авіаційний дивізіон та 6-й винищувальний загін прибули до Києва залізницею зі спакованими у ящики літаками. Щоб їх зібрати, були потрібні фахівці-механіки, але останні, як і в київських авіаційних парках, переважно були кваліфікованими робітниками з Росії, часто - більшовиками. Отже, коли частини оголосили про українізацію, більшість механіків відбула на батьківщину, тобто розпаковувати та збирати літаки було нікому. Така ситуація спонукала В. Баранова звернутися до керівництва Дарницького табору військовополонених з проханням розшукати серед захоплених німецької та австро-угорської армії 35 кваліфікованих робітників. До пропозиції командувача української авіації полонені поставилися вороже, а зголосився лише один — чех, інженер-механік Йосип-Альберт Прохашка, якого 10 січня1918 року відправили у розпорядження 5-го авіаційного парку.[23]
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Власне краєзнавчий музей у Фастові був заснований згідно з рішенням Київського облвиконкому від 17 вересня1990 року. У грудні директором новостворюваного закладу було призначено Тетяну Неліну. 10 січня1991 року виконком Фастівської міської Ради народних депутатів ухвалив рішення про передачу музеєві історичної будівлі по вулиці Радянській, 9. Попри те, що будонок під час передачі перебував у напівзруйнованому стані, співробітники музею з ентузіазмом сприйняли звістку про передачу приміщення і зраділи тому, що музейну експозицію та фонди буде розташовано саме в історичній споруді у фастівському середмісті.
-Знайдено: + Алан Бадоєв (ос.Бæдоаты Алан; род. 10 січня1981, Беслан, Осетія) — український режисер, сценарист і кліпмейкер. Відомий своєю спільною роботою з популярними українськими виконавцями. Також співпрацював із російськими та іншими закордонними артистами. Міжнародну популярність здобув після виходу першого повнометражного фільму «Оранжлав», який отримав премію на фестивалі «Кіношок 2006» — за кращу роботу режисерську.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Наталія Мосейчук народилася 10 січня 1973 року в Теджені, Туркменістан. Батько — військовий, мати — педагог.[25]. 1990 року закінчила середню школу в місті БердичівЖитомирської області[26]. У 1995 році закінчила факультет іноземних мов Житомирського педагогічного університетуПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.
Підзаголовок:== Адмінподіл ==
Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня1962 р. в області проведено чимало змін адміністративно-територіального поділу. До категорії міст обласного підпорядкування було віднесено: Полтаву, Кременчук (із селищами міського типу Білики, Власівка, Комсомольське), Гребінку, Карлівку, Лубни, Миргород та укрупнено сільські райони. Їх стало 14: Гадяцький, Глобинський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Пирятинський, Полтавський, Решетилівській, Хорольський. Але таке надмірне укрупнення районів не виправдало себе, як і штучне «притягнення» до Кременчука віддалених селищ. 10 січня 1963 року смт Білики Кременчуцької міськради передано до складу Кобеляцького району, а смт Власівку 1 квітня того ж року — до Кіровоградської області. 4 січня1965 р. в області затверджено 19 районів, відновлено такі райони: Котелевський, Новосанжарський, Оржицький, Семенівський, Чутівський. Містами обласного підпорядкування залишено було Полтаву і Кременчук із Комсомольськом. Наступного року Указом від 8 грудня1966 р. у Полтавській області відновлено ще 6 районів: Великобагачанський, Гребінківський, Козельщинський, Машівський, Чорнухинський та Шишацький[27][28][29].
-Знайдено: + | періодпочаток_2 = 10 січня1811
-Знайдено: + | хіротонія = 10 січня1811
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Іван Красовський навчався у Виленській колегії. У 1798 був висвячений на священика. 1809 після смерті митрополита Іраклія Лісовського його номіновано на архієпископа Полоцького. 10 січня1811 разом з двома єпископами латинського обряду — Яковом Дедерком та Кипріяном Одинєцом — митрополит Григорій Коханович висвятив його на єпископа.
-Знайдено: + | періодпочаток_2 = 10 січня1811
-Знайдено: + | хіротонія = 10 січня1811
Підзаголовок:==Життєпис==
Знайдено: + Будучи архімандритом Супрасльського монастиря, отримав номінацію на титулярного єпископа Володимирського та помічника Берестейського 14 лютого1809. Склав єпископську присягу 30 січня1810, яку підписав у присутності митрополита 15 січня1811. 10 січня1811 митрополит Григорій Коханович при допомозі двох єпископів латинського обряду висвятив Івана Красовського на архієпископа Полоцького, Лева Яворського на єпископа-помічника Берестейської єпархії та Адріяна Головню на єпископа-помічника Литовської єпархії.
-Знайдено: + Велика Британія першою з країн ЄС визнала незалежність України 31 грудня1991 року. Офіційно дипломатичні відношення були встановлені 10 січня1992 року.[33]. Генеральне Консульство Великої Британії в Києві було відкрито в листопаді 1991 року. Воно стало Посольством у січні 1992 року. З того часу Велика Британія та Україна створили партнерські стосунки як на рівні двосторонніх зв'язків, так і на рівні багатосторонніх відносин.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» сержанту Задорожному Григорію Кириловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3572). Нагороду герой отримав в Уфі, перебуваючи в шпиталі після наступного важкого поранення.
-Знайдено: + * 10 січня2012 року у Києві, у зв'язку з реєстрацією 28 грудня проекту Закону № 9655, студенти, незважаючи на новорічно-різдвяні свята, зібралися під Комітетами Верховної Ради, щоб завадити планам влади поставити цей документ до розгляду на пленарний тиджень. Студенти влаштували театралізоване дійство, під час якого Дід Мороз у масці одного із основних ініціаторів законопроекту (Максима Луцького) приніс подарунок — коробку, у якій лежав законопроект, що раптово «вибухнув». Активісти вирішили «повернути такий подарунок його розробникам». Всі почали заходити до приміщення Комітетів, однак охорона не хотіла ані пускати студентів, ані приймати коробку, щоб передати її Максиму Луцькому. У результаті створилась тиснява, декілька активістів отримали легкі тілесні ушкодження, було зламано 2 мегафони. Міліця намагалася вирвати по одному студентів зі входу. Опісля цього, пан Луцький вийшов до молоді, де почалася дискусія, у якій він використовував старі й завчені псевдоаргументи. Студенти відмовились вірити йому.[36] Як наслідок словесної перепалки, три представники від протестуючих були допущені на засідання Комітету з питань науки і освіти, що відбувалося цього дня. Жодного рішення щодо законопроекту там прийнято не було. Згодом з'явився висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо проекту Закону № 9655 — негативний щодо прийняття документаПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + По розділу Чорноморського флоту СДК-137 у квітні 1994 року відійшов до України, де отримав найменування U-401 «Кіровоград». З 10 січня1996 року - знаходиться у складі ВМС України. Брав участь у серії міжнародних навчань.
-Знайдено: + Велика Британія першою з країн ЄС визнала незалежність України 31 грудня1991 року. Офіційно дипломатичні відношення були встановлені 10 січня1992 року.[43]. Посольство України у Великій Британії було відкрито у жовтні 1992 року. Першим послом України у Великій Британії став Комісаренко Сергій Васильович.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В 1950–1960 роках — 1-й секретар Київського міського комітету КП(б)У. З червня 1960 по березень 1961 року — голова Української республіканської ради профспілок. З 8 лютого1961 по січень 1963 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КП України. З 10 січня1963 по грудень 1964 року — 1-й секретар Одеського промислового обласного комітету КП України. З грудня 1964 по 8 травня1970 роу — 1-й секретар Одеського обласного комітету КП України. З травня 1970 по 1973 рік — начальник Головного управління річкового флоту при Раді Міністрів Української РСР.
-Знайдено: + Козі́й Григо́рій Васи́льович (10 січня1898 — 13 вересня 1988) — український науковець, біолог. Доктор біологічних наук. Професор. Заслужений діяч науки України.
-Знайдено: + Народився 10 січня1898, в селі Олешичі, тепер Підкарпатського воєводства; помер 13 вересня 1988 року у Львові. Професор, завідувач кафедри ботаніки Львівського медичного інституту (1946–1951).
-Знайдено: + Єгор Едуардович Дріянський (*5 травня1812, с. Кошари. - †10 січня1873, Москва) - український російськомовний письменник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер у крайній бідності 10 січня 1873 р. Перед його смертю про Дріянського клопотався Олександр Отсровський перед своїм рідним братом - міністром Російської імперії:
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 233 || «Калинович» Мазур Григорій || с. Карів Рава-Руського повіту, тепер Львівська область || 01912-01-1515 січня1912 — 01949-04-2828 квітня1949 || Сотенний, хорунжий УПА || Месники-1 || Син Василя та Пелагії. Член ОУН з 1936 р. З квітня 1944 р. в лавах УПА — сотня «Залізняка», де займав пост командира 4-ї повстанської чоти, чоти кіннотників. Після створення куреня «Месники» стає командиром 3-ї чоти сотні «М-3». З березня 1946 р.- командир сотні «М-1», діє на території Ярославщини, зокрема Синявщини, аж до розформування підрозділів УПА на Закерзонні. За час його командування жоден із його підрозділів не зазнав поразки. Всі бойові операції, проведені ним, відзначались значними перемогами над переважаючими силами ворога. У серпні 1947 р. під час переходу польсько-чеського кордону біля м. Рабки поранений у бою чеськими прикордонниками, захоплений у полон і переданий полякам. 10 січня 1949 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Страчений у Варшаві.
-Знайдено: + Віталій Анатолійович Гемега (нар.10 січня1994, Степанки, Вінницька обл.) — український футболіст, півзахисник «Динамо-2».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Віталій Гемега народився 10 січня1994 року в селі Степанки Вінницької області. Своїм першим тренером Гемега вважає батька, який з малих років (коли синові було всього три роки) почав прищеплювати Віталію любов до футболу. Потім Гемега займався футболом у школі вінницької «Ниви».
-Знайдено: + У січні 1942 року близько 35-40 тисяч залишившихся в Одесі євреїв було виселено в гетто, організованого 10 січня1942 в бідному районі Слобідка. Виселені знаходилися там в умовах неймовірної скупченості, житла на всіх не вистачало, люди перебували взимку під відкритим небом, що призвело до масової смертності від переохолодження[45][46][47]. У гетто вони були зібрані лише для того, щоб вже з нього бути депортованими далі, в сільські концтабори.
-Знайдено: + 10 січня1996 року в ході розділу Чорноморського флоту СРСР МДК-93 був включений у склад ВМС України, де отримав найменування «Горлівка» і бортовий номер U423[49]. Включений до складу 5-ї бригади десантних кораблів ВМС України.
↑[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
-Знайдено: + nreg=6/99 Указ Президента України № 6/99 від 10 січня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден князя Ярослава Мудрого“»]
↑Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943–2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 8-12
↑Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 21
↑Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992., с. 21-22
↑Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адмністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91, 96
.jpg)
.png)
.jpg)
.svg)
