Користувач:AndriiPigal/Чернетка

Корифена велика, золотистий дорадо або золота макрель (лат. Coryphaena hippurus) — вид променеперих риб, що поширені у тропічних і субтропічних водах Індійського, Тихого та Антлантичного океанів.

Загальний опис

Зовнішній вигляд

Тіло подовжене, сильно стисле з боків, із заокругленим профілем голови. Забарвлення цієї риби надзвичайно яскраве, від освітлення буває різним: спина забарвлена в зелений або синій колір, боки й черево золотисті. На першому розкидані сіні плями. Хвостовий плавець жовтий, спинний темно-синій і дуже високий. Найбільша висота тіла поблизу потилиці, далі тіло поступово звужується до хвостового стебла. Бічна лінія утворює помітний незграбний вигин. Досягає завдовжки понад 1 м, важить від 15 до 20 кг.

Харчування

Корифени — це хижі риби, в раціон яких входять краби, кальмари, скумбрія, летюча риба. Споживають також зоопланктон, який зустрічається під саргасовими водоростями. Корифени іноді пливуть за дошками та уламками корабля, полюючи на численних риб, що збираються там. Моряки вірять, що з появою цих риб поблизу корабля незабаром відбудеться шторм.

Розмноження

Дорадо є протеандрією, тобто здатна продукувати за рахунок спеціальних ділянок яєчника спочатку сперматозоїди, а потім яйця, запліднює цими сперматозоїдами. Всі доради народжуються самцями і живуть так перші три роки. На четвертий рік вони перетворюються в самок.

Час нересту - літні місяці. Ікринки і личинки знаходяться в тампоні. При довжині 5-9 мм, у личинок є характерна кістяна кромка над очима і колюча жаберна кришка; тільки при довжині близько 1,5 см вони приймають дорослу форму і переміщаються ближче до узбережжя.

Ареал

Велика корифена живе в теплих частинах океану, переважно у водах жаркого поясу, але поширюється й далі на північ та південь залежно від того, наскільки теплі морські течії виявляються для неї зручними. Під час метання ікри або пливучи за стадами риб, корифени підходять до берегів. Та в інший час вони перебувають на достатній відстані від суходолу або у відкритому морі. Зрідка відзначається в водах Примор'я, куди мігрує з південних районів Японського моря. Звичайна корифена широко поширена в тропічних і субтропічних водах всіх океанів.

Таксономія та етимологія

Вперша була описана Карлом Лінейом у 1758 році, який дав рибі назву Coryphaena hippurus (в перекладі з [] «Голова золотої рибки»)

Значення для людини

Риболовля

У Примор'ї через рідкість промислового значення не має. В інших районах - об'єкт спортивної риболовлі. М'ясо звичайного дорада відрізняється хорошими смаковими якостями, проте її голову вживати в їжу не рекомендується, оскільки відомі випадки отруєння. Вилов, зазвичай, відбувається гачковими снастями.

Отруєння

Ця риба може викликати отруєння гістаміну. Якщо належним чином не охолодити її, то бактерії починають руйнувати амінокислоту гістидин в рибі, утворюючи гістамін, здатний викликати захворювання, схоже на алергічну реакцію.

Примітки

Лука Дончич
Luka Dončić
Лука Дончич в складі Реал Мадрид (2017)
Даллас Маверікс — № 77
Атакуючий захисник/Легкий форвард
Особисті дані
Зріст:	203 см
Вага:	99 кг
Громадянство:	Словенія
Народився:	28 лютого 1999(1999-02-28) (25 років)
	Любляна, Словенія
Драфт:	3-й (1-й раунд), 2018 рік, Атланта Гокс
Виступав за команди
Реал Мадрид (2015-2018) Даллас Маверікс (2018-)
Особисті нагороди та досягнення MVP Фіналу Євроліги(2017) MVP Фіналу Євроліги (2018) MVP «Фіналу чотирьої» Євроліги (2018) Перша символічна п'ятіка Євроліги (2018) «EuroLeague Rising Star» (2017,2018) MVP Чемпіонату Іспанії (2018) Перша символічна п'ятірка чемпіонату Іспанії (2018) Кращий молодий гравець чемпіонату Іспанії (2017,2018) Символічна п'ятірка молодих гравців чемпіонату Іспанії (2016,2017,2018) Euroleague Basketball Next Generation Tournament (2015)
Медалі Чемпіон Євробаскету (2017) Чемпіон Євроліги (2017-2018)

Лука Дончич(словен. Luka Dončić; нар. 28 лютого 1999, Любляна, Словенія)— словенський професійний баскетболіст, що грає на позиціях атакуючого захисника та легкого форварда. Чемпіон Європи (2017) в складі збірної Словенії. Наразі грає у НБА за клуб Даллас Маверікс.

Кар'єра

Турнір «Ciutat de L'Hospitalet»

У січні 2015 Дончич виграв турнір «Ciutat de L'Hospitalet», після чого увійшов до складу команди, що грає на всіх турнірах, хоча юнакові було, як мінімум на 2 роки менше, ніж іншим учасникам.

Кар'єра в збірній

У 14 років Лука вже представляв «Олімпію» на «Кубку Vasas Intesa Sanpaolo» в Будапешті, а в вересні 2011 року був названий найціннішим гравцем. У 2013-му його в оренду взяла іспанський «Реал Мадрид», щоб той представляв команду на іспанському змаганні для молоді до 14 років «Minicopa Endesa». Дончич, наймолодший гравець, результатами гри забезпечив команді 2-е місце.

У 2017 році Лука став чемпіоном Європи разом із збірною Словенії. Він не зміг дограти фінальний матч через травму, пробув на паркеті 23 хвилини і набрав у ньому лише 10 очок. Взагалі ж протягом всього Євробаскета він закидав в середньому 14.3 очка, 3.6 передач та 8.3 підбирань.

Реал Мадрид

2015-2016

30 квітня 2015 року дебютував за Іспанський клуб Реал Мадрид та став наймолодшим спортсменом (16 років), що грав за цю команду на чемпіонаті Іспанії. В середньому набирав 3.5 очка, 2 передачі та 2.3 підбирання.

2016-2017

Сезон 2016/2017 став успішним для спортсмена. 4 грудня 2016 року особистий результат в переможній грі «Реала» проти клубу «Фуенлабрад» забезпечив Луці звання найціннішого гравця тижня. А 22 грудня, перемігши німецьку команду «Брозе» спортсмен став найціннішим гравцем тижня в Євролізі. Дончич знову виявився наймолодшим гравцем, удостоєним цього звання. В цьому сезоні він всередньому набирав 7.8 очок, 4.1 передачу та 4.5 підбирань.

2017-2018

Гра Дончіча за «Реал Мадрид» в сезоні 2017/2018 вигідно вплинула на статистику клубу, особливо він був потрібен команді після того, як Серхіо Люль отримав розрив передньої хрестоподібної зв'язки. 24 вересня 2017 року, маючи на рахунку 27 очок, 8 підбираннь, 5 передач і 3 перехоплення, Лука був визнаний найціннішим гравцем Євроліги. В цьому сезоні він в середньому набирав по 16 очок, 4.3 передачі та 4.8 підбирання. 29 червня 2018 року Дончич покинув «Реал Мадрид», щоб продовжити спортивну кар'єру в НБА.

НБА

Драфт

На драфті НБА 2018 року Атланта Хоукс вибрала Луку під 3 піком, 1 раунду, проте відразу виконала обмін з Даллас Маверікс на Трея Янга (5 пік, 1 раунду). Ще перед сезоном, на нього покладали великі сподівання.

Даллас Маверікс

У сезон НБА 2018/2019 Дончич почав грати за команду Даллас Маверікс на позиції легкого форварда. Став одним із найкращих новачків. В середньому набирає по 20.6 очок, 5.5 передачі та 7.1 підбирання. Він прийме участь у конкурсі майстерності НБА.

Статистика

Скорочення
GP	Ігор провів	GS	Ігор у стартовій п'ятірці	MPG	Хвилин за гру
FG%	Відсоток влучень з гри	3P%	Відсоток триочкових	FT%	Відсоток штрафних кидків
RPG	Підбирань за гру	APG	Результативних передач за гру	SPG	Перехоплень за гру
BPG	Блокшотів за гру	PPG	Очок за гру	Жирний	Особистий рекорд

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
Євроліга 2015—2016	«Реал Мадрид»	12	0	11:05	.545	.313	.882	2.3	2	0.2	0.3	3.5
Євроліга 2016—2017	«Реал Мадрид»	34	16	19:53	.522	.376	.846	4.5	4.1	0.9	0.2	7.8
Чемпіонат Європи з баскетболу 2017	«Збірна Словенії»	9	9	29:05	.537	.311	.848	8.3	3.6	0.9	0.3	14.3
Євроліга 2017—2018	«Реал Мадрид»	33	17	25:57	.572	.329	.816	4.8	4.3	1.1	0.3	16

Трипл-дабли в НБА

Команда	Противник	Дата	Кінцевий рахунок	Очки	Передачі	Підбирання
Даллас Маверікс	Мілуокі Бакс	21.01.2019	Поразка (106:116)	18	10	11
Даллас Маверікс	Торонто Репторз	28.01.2019	Поразка (120:123)	35	12	10
Даллас Маверікс	Шарлотт Горнетс	07.02.2019	Перемога (99:93)	19	11	10

Особисте життя

Батько майбутнього спортсмена — був професійним баскетболістом, в 2010 році завершив кар'єру і почав працювати тренером. Мати Міріам Потербін — в минулому займалася бар'єрним бігом, а також працювала моделлю і танцівницею. Сам Лука починаючи з 2016 зустрічається із моделлю Анамарією Гольтес.

Примітки

Львинка чорна або чорний солдатик (лат. Hermetia illucens) — вид широко поширених мух із сімейства львинок. Життєвий цикл триває около 45 діб.

Опис

Личинки Hermetia illucens

Являє собою досить велику комаху жовто-чорного забарвлення, довжина тіла якої досягає 14 мм. Зовні ьвинка дуже нагадує бджолу, особливо в очі кидається її сплощене черевце, забарвлене чорно-жовтими смугами. Однак ні жалом, ні отрутою вона не володіє. Також у мухи є прозорі крила і вусики. Мешкає комаха поблизу водойм, найчастіше на квітучих рослинах. Доросла особина поведінкою не нагадує настирливих мух. Вона не харчується. У неї відсутній орган для цього. У щойно вилупленої Hermetia illucens одне завдання - продовжити рід.

Поширення

Комаха зустрічається майже всюди: тільки у лісах північної частини Євразії живуть около 100 видів цих мух. Природним ареалом поширення є Північна і Південна Америка.

Розмноження

Для особин виду львинки характерна наявність рис статевого диморфізму. Явних статевих відмінностей у самців і самок не спостерігається, хоча останні зазвичай є набагато більшими. Однак зазвичай розмір мух залежить від кількості спожитої личинкою їжі, в результаті чого і самці і самки можуть мати схожі біометричні показники.

Після спарювання самка відкладає від 5 до 8 сотень яєць в місцях, де є наявність корму для її майбутнього потомства. На що йде не більше 7 днів.

Личинки

Після закінчення 3-5 діб з відкладених самкою яєць на світ з'являються маленькі личинки, довжина тіла яких становить близько 3 мм. Вони мають біле, жовте або світло-коричневе забарвлення. Їхні покрови просякнуті вуглекислим кальцієм, що служить хорошим захистом, як для самих личинок, так і для лялечок, які згодом утворються всередині оболонки. Личинки зазвичай живуть у водоймах і грунті, харчуються детритом. Деякі види живуть в гної, гниючої деревині, в гніздах мурах. Також вони споживають м'ясо, рибу, пташиний та свинячий гній.

Користь для людини

Люди розводять цих комах заради їхніх личинок, які в подальшому використовуються як корм.

Сільське господарство

Це один з корисних видів мух, що використовуються в сільському господарстві. Чорна львінка є ідеальним кандидатом для масового виробництва, і сама муха, і її личинка багаті кальцієм і є дорогим речовиною і відмінним доповненням до основного раціону свійської птиці та тварин. До того ж в процесі такої діяльності не залишається ніяких відходів, тому без проблем вирішуються і питання, пов'язані з утилізацією небезпечних органічних відходів.

Риболовля

Личинки чорного солдатика використовуються рибаками для ловлі великої риби, замість опаришів, що мають значно менший розмір.

Зоомагазини

Також личинки продають, як корм для рептилій, гризунів, кажанів, акваріумних риб, павуків та жаб.

Ферма 432

Катаріна Унгер, випускниця університету прикладних мистецтв у Відні, винайшла настільну ферму для розведення личинок, яка втричі ефективніша свиноферми та в дев'ятеро ніж скотобійня. Назва виникла через те, що повний виробничий цикл апарату займає саме 432 години.

Див. також

• Ентомологія
• Мошки

На Шрі-Ланці в основному розмовляють на індоарійських, дравідійських та австронезійських мовах. Статус офіційних мов мають сингальска і тамільська. Глибокий вплив на місцеві мови мали Індія, Мальдіви та Малайзія. На сучасний стан мов також вплинули арабські поселенці і португальські, голандські та британські колоністи.

Місцеві мови

На сингальскій розмовляють сингали, що складають близько 70% населення (13 мільйонів). Вони використовують сингальську абетку, засновану на стародавньому письмі брахмі. Мова родію, діалект сингальского, є мовою нижчої касти родію. Ведди, загальною кількістю приблизно 2500 чоловік, говорять своєю мовою - ведда, яка є креольської формою первісної мови місцевого населення. Ланкійські таміли розмовляють тамільською, як і тамільські мігранти з сусіднього індійського штату Тамілнад. На тамільській розмовляють понад 3 мільйони осіб. На її діалекті, що виник під впливом арабської, спілкуються ларакалла (ланкійські маври). Є більш ніж 50 000 осіб, що розмовляють на ланкійської малайською мовою, на якй сильно вплинула малайська.

ф

Компанія Insomniac Games, Inc. - американський розробник відеоігор, корпоративний штаб-квартира якого знаходиться в БербанкУ, штат Каліфорнія. Вона була заснована в 1994 році Тедом Прайсом як Xtreme Software, а через рік була перейменована в Insomniac Games. Компанія є найвідомішою за розробку декількох ранніх талісманів PlayStation, Spyro Dragon, Ratchet (Ratchet & Clank) і Clank (Ratchet & Clank), а також франшизи Resistance (серія відеоігр), Sunset Overdrive 2014 і гри Людина-павук 2018 року. Першим проектом компанії була Disruptor (гра), для першої консолі PlayStation, чиї слабкі продажі майже призвели до банкрутства компанії. Наступним проектом компанії Insomniac став Spyro the Dragon, успішна відеоігра, яка протягом двох років що випустила два продовження. Insomniac тісно співпрацював із Sony Computer Entertainment і створив дві ігрові франшизи, Ratchet & Clank (гра) та Resistance. Дві франшизи виявилися як критичними, так і фінансово успышними для розроників. Компанія також почне роботу над своєю першою мультиплатформенною грою Fuse (гра) у 2013 році (з Electronic Arts як її видавцем), але гра, на жаль, виявилася однією з найгірших у історії Insomniac. З 2014 року Insomniac активно розширює свій асортимент ігор. Компанія співпрацювала з Microsoft Studios для розробки Sunset Overdrive 2014, яка спільно з GameTrust випустила підводну гру під назвою Song of the Deep (гра) та декілька проектів: мобільні ігри та ігри з віртуальною реальностю, а також представила нове уявлення про перший Ratchet & Clank. Компанія працює над своїм першим ліцензованим найменуванням - "Spider-Man" Marvel для PlayStation 4, випущений 7 вересня 2018 року. Незважаючи на те, що частковий співробітник компанії Sony і раніше був розташований у тому ж будинку, що і Naughty Dog, Insomniac ніколи не був учасником SIE Worldwide Studios. Протягом багатьох років Insomniac Games отримала значне визнання від критиків як відомий розробник відеоігор. Вона була названа однією із двадцяти кращих розробників відеоігор від IGN, і одним з кращих місць для роботи в Society for Human Resource Management.

Історія

1990-ті

Insomniac Games була заснована Тедом Прайсом, який був налаштований працювати в індустрії відеоігор з часу випуску Atari 2600 у 1977 році, коли хлопцю було дев'ять років. Компанія була офіційно створена 28 лютого 1994 року Прайсом.

Пізніше до Теда приєднався Алекс Гастінгс, його випускник та фахівець з комп'ютерного програмування. Гастінгс приєднався до студії в червні 1994 року.] Брат Гастінгса Брайан Гастінгс також незабаром приєднався до Insomniac. Студія називалася "Xtreme Software" протягом року, але в 1995 році вона була змушена перейменувати себе іншою компанією з тією ж назвою. Перед тим як вибрати назву "Insomniac Games", студія вибрала "he Resistance Incorporated", "Ragnarok", "Black Sun Software", "Ice Nine" і "Moon Turtle". Відповідно до ідеї Прайса, компанія вибрала теперішнє ім'я, оскільки "it suddenly makes sense", хоча це був не їх перший варіант.

Незабаром після створення компанії, Тед почав розробляти свій перший проект. Команда прийняла натхнення від популярної гри Doom і сподівається скористатися популярністю шутера від першої особи. Їм поки що не вистачало досвіду та розглянуто розробку "Doom clone". Гра була розроблена для 3DO Interactive Multiplayer, оскільки його набір розробників можна придбати недорого, і команда сподівалася на цю консоль. Протягом одиного місяця, команда розробила функціональну демонстрацію геймплея для гри. Робота була розподілена між різними видавцями, пізніше вони стали відомі, Марк Черні, виконавчий продюсер Universal Interactive Studios, був вражений зусиллями команди. Пізніше гра була опоблікування та допомагав у плані фінансуванні та маркетингу . Також Марк допоміг розвитку гри та кулі-сцен, а також найняли акторів для відтворення послідовностей у реальному часі.На роботу була прийнята Катрін Хардвікке , щоб керувати дизайном виробництва, а натхнення взяли у Warhawk.

Черні також дав відгук про рівень дизайну гри. Тим не менш, 3DO не виконав роботу, як вони очікували, і Universal запропонував команді перейти на PlayStation Sony Computer Entertainment, щоб збільшити продажі гри. Спочатку проект був запущений на основі власного двигуна, розробленого Алексом Гастінгсом і оновленого та перетвореного на PlayStation протягом місяця. Дебютний титул був названий Disruptor (гра) і був випущений у всьому світі у листопаді 1996 року.

Disruptor був випущений під час критичних часів і був названий "Темний конячкою року" різними ігровими публікаціями. Джон Ромеро, засновник Doom і розробник id Software, похвалив гру. Insomniac вважає Disruptor уроком про розробку відеоігор. За словами Прайса це була "найкраща гра, про яку ніхто ніколи не чув". З невеликим маркетингом та рекламою гра була комерційною невдалою для Insomniac і компанія практично збанкрутувала. Продажі "Disruptor" не змогли виконати очікування команди. Незважаючи на низьку продуктивність гри, Universal продовжувала співпрацювати з Insomniac для своєї наступної гри. Моральний дух команди був низьким; вони вирішили розробити щось нове, а не продовження "Disruptor".

У той час демографія PlayStation змістилася, оскільки ще більше підлітків і дітей почали використовувати консоль для відтворення відеоігор. У результаті команда вирішила не робити таку жорстоку гру, як Disruptor, а замість того, розробити сімейну гру, яка підходить для кожного члена сім'ї незалежно від їхнього віку. У сімейному ігровому ринку домінував конкурент Sony — Nintendo з такими іграми, як Super Mario 64, а PlayStation не маd подібних ексклюзивів. Пізніше Черні підштовхнув Insomniac Games розвивати гру з талісманом і масовим зверненням. Художник навколишнього середовища Disruptor Крейг Стіт запропонував, щоб тема та історія гри оберталися навколо антропоморфного дракона. У той же час, Алекс Гастінгс почав розробку двигуна, який спеціалізується на іграх з панорамним видом, який підходить для ігор з відкритим світом. Двигун дозволив більше геймплейних особливостей, включаючи здатність дракона ковзати по повітрю. Spyro the Dragon був випущений наприкінці 1998 року.

Гра отримала максимальне визнання після запуску та отримала нагороди з публікацій. Спочатку продажі гри були відносно низькими, але вони піднялися після Різдва у тому ж році і загальний обсяг продажів гри перевищив два мільйони. Команду було розширено до 13 співробітників. Через успіх Дракона Spyro, студії було запропоновано створити продовження про нього. Розвиток Spyro 2: Gateway to Glimmer почалося незабаром після запуску Spyro The Dragon. Команда розглянула розробку, як наступне завдання для них; їм довелося розробити нові ідеї, щоб "коронувати" франчайзинг протягом короткого часу. Команда придумала ідеї, але пізніше вирішила розгорнути міні-гру з оригінального Spyro Dragon, який, як вони думали, запропонував інший досвід від Spyro. Команда також розробила зрілу історію та просунуту кінетику для гри. Вони зустрлися з цільовим випуском вікна і гра була випущена наприкінці 1999 року. Алекс Гастінгс був стурбований релізом, оскільки цикл розробки гри був поспішним.