Шрінкфляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шрінкфляція (англ. shrinkflation, стискфляція, даунсайзинг) — зниження виробником кількості, об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні або непропорційно малому зниженні відпускної ціни[1]. Зменшуючи об'єм або вагу товару, переходячи від цін на вагу до цін на об'єм (або навпаки, у залежності від щільності товару), виробники створюють у покупців уявну видимість низької ціни на товар[2].

Назва з'явилась в англійській мові шляхом складення слів «стискувати» (англ. to shrink) і «інфляція» (англ. inflation). Вперше неологізм застосували Pippa Malmgren і Brian Domitrovic[3].

Економічний зміст[ред. | ред. код]

Виробники різних харчових продуктів і споживчих товарів, а також мережеві супермаркети, задля того, щоб не відлякувати покупця занадто швидким або занадто великим підвищенням ціни, знижують кількість товару у звичній упаковці, розраховуючи на те, що споживач може не звернути на це увагу, якщо не стане вивчати дані на упаковці уважно[4][5]. Щоб покупець не запідозрив змін, зовнішній вигляд і дизайн упаковки при цьому майже не змінюється[6].

За оцінками економістів Джорджа Акерлофа і Роберта Шиллера, які вони приводять у своїй книзі «Полювання на простака. Економіка маніпуляцій і обману» [7], такі дії виробників не обов'язково продиктовані міркуваннями злого умислу або жадібності; можливо, їх змушує до цього ринок[5]. Так, шрінкфляція є одним з інструментів виробників по збереженню прибутку під час стагфляції[4].

Самі виробники, крім зростання витрат, також як обґрунтування для зменшення кількості товару в упаковці називають підвищення його якості[2], зміну рецептури, зміну дизайну упаковки[4] або навіть турботу про здоров'я споживача[8].

За оцінками влади Великої Британії, шрінкфляція не впливає на загальні інфляційні показники в країні[2], водночас влада Нової Зеландії уважно відстежує зміну упаковки під час формування індексу споживчих цін, оскільки для споживача шрінкфляція є однією з різновидів інфляції[9].

Історія[ред. | ред. код]

Вперше до шрінкфляції вдалися компанії в США в 1970-ті роки на тлі стагфляції, що охопила країну[4].

Національна статистична служба Великої Британії в 2017 році заявила, що у Великій Британії шрінкфляція регулярно спостерігається вже протягом п'яти років, і за цей час їй піддалися понад дві з половиною тисячі продуктів[5] (при цьому за той же час упаковка понад шестисот товарів, навпаки, збільшилася[2]). Особливо яскраво явище стало помітно у зв'язку з ростом для виробників витрат, пов'язаних з майбутнім виходом країни з Європейського союзу[1].

Як перехід з торгівлі одиницями ваги на більш вигідну торгівлю із застосуванням одиниць об'єму характерним є приклад з олією, яку традиційно продавали в СРСР в розлив на вагу, а також розливалася у скляні пляшки по 0,5 кг: з впровадженням ПЕТ-тари олію стали розливати приблизно по 0,9 кг в одну літрову пляшку, а в 2010-ті роки деякі виробники почали зменшувати і ємність пляшок до 0,85 літра (0,782 кг).

Дослідження 2020 року показали що шрінкфляція сприймається населенням значно м'якше ніж інфляція, і навіть коли її вважать засобом обману то претензії висувають до виробника товару, а не до влади. Тому висувалися пропозиції заохочувати її, наприклад: дозволити виробникам використовувати похибку 20% при вказівці ваги/об'єму на упаковці, вказувати тільки масу брутто без відповідної позначки або замість слів «грам» і «мілілітр» використовувати слова «Одиниця товару», під якою без уточнень і пояснень можуть використовувати в залежності від ситуації грами або мілілітри, (наприклад 1 кілограмів соку може дорівнювати 0.952 літрів, цифра 1 в такому випадку здається покупцеві кращою та вигіднішою ніж 0.952) або дозволити не вказувати вагу/об'єм продукту взагалі.

Приклади шрінкфляції[ред. | ред. код]

Етикетка 0,85-літрової пляшки з 0,782 кг соняшникової олії. Інформація про об'єм нанесена білим шрифтом на жовтому фоні, що маскує надпис та ускладнює його помітність для покупця.
  • Компанія Bunge зменшила об'єм пляшки соняшникової олії "Олейна" в Україні з 1 літра до 850 грамів[10], проте в Росії розмір пляшки залишився без змін[11].
  • Вебсайт японською мовою пояснює як сотні відомих продуктів зменшилися в розмірі, наскільки вони зменшилися і коли сталося зменшення.
  • В 2009 році Mars зменшила розмір батончика Mars з 62.5 грам до 58 грамів, залишивши ціну незмінною[12].
  • В 2010 році Kraft зменшила 200-грамовий батончик Toblerone до 170 грамів[13].
  • В 2016 році Mondelēz International знову зменшила вагу батончика Toblerone зі 170 грамів до 150 грам, а батончик вагою 400 грамів зменшився до 360 грамів. Це було здійснено шляхом збільшення проміжків між шоколадними трикутниками[14].
  • В 2017 році батончики Milka Alpine Milk та Milka Nuts & Raisins зменшилися з 300 грамів до 270 грамів, тим часом батончик Мілка Triolade зменшився з 300 грамів до 280 грамів, ці зменшення сталися без зміни розміру упаковки[15].
  • В березні 2014 Кока-кола зменшила розмір 2 літрової пляшки до 1.75 літрів.
  • Батончик KitKat зменшився у вазі з 48 грамів до 40 грамів, ціна залишилася без змін[16].

Боротьба зі шрінкляцією[ред. | ред. код]

Деякі супермаркети у Франції та Німеччині намагаються боротись зі шрінкфляцією, адже не всі покупці бачать зміну ваги продукту. Тому у місцях продажу в цих країнах з’явились спеціальні цінники, які вказують на зміну ваги чи об’єму відповідного товару[17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Максим Буев (17 квітня 2017). Рост цен по-новому. Электронное периодическое издание «Ведомости». Процитовано 25 липня 2017.
  2. ↑ а б в г Как работает «сжимфляция»: меньший объем за те же деньги. Би-би-си. 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  3. ↑ That Shrinking Feeling. Merriam Webster dictionary. Процитовано 21 січня 2019.
  4. ↑ а б в г Scheherazade Daneshkhu, Mark Vandevelde (2 грудня 2016). Food groups embrace ‘shrinkflation’ to cope with rising costs (англ.). Financial Times. Процитовано 25 липня 2017.
  5. ↑ а б в Andreas Whittam Smith (25 липня 2017). 'Shrinkflation' should be called out for what it is - a fraud against consumers (англ.). The Independent. Процитовано 25 липня 2017.
  6. ↑ Елена Трегубова (13 жовтня 2016). Молоко отлить, а масло обрезать. Как производители обманывают покупателей. Аргументы и факты. Процитовано 25 липня 2017.
  7. ↑ Акерлоф Дж., Шиллер Р. {{{Заголовок}}} = Phishing for Phools: The Economics of Manipulation and Deception. — М. : ООО «Манн, Иванов и Фербер», 2017. — 320 с.
  8. ↑ Анастасия Антонова (22 грудня 2015). Кризис в экономике обострил конфликт между производителями и торговыми сетями. Деловая газета «Взгляд». Процитовано 25 липня 2017.
  9. ↑ Francis Cook (25 липня 2017). Kiwi products suffering from 'shrinkflation' (англ.). The New Zealand Herald. Процитовано 25 липня 2017.
  10. ↑ Продукти. Офіційний сайт Олейна в Україні[недоступне посилання]
  11. ↑ Продукты. Официальный сайт Олейна в России
  12. ↑ That shrinking feeling - how Golden Wonder made me a victim of shrinkflation. Dailymail.co.uk.
  13. ↑ VAT rises but food shrinks. Mirror.co.uk.
  14. ↑ Toblerone triangle change upsets fans. BBC. Процитовано 8 листопада 2016.
  15. ↑ Milka se nenápadně zmenšuje, cena ale zůstává stejná. Obalové triky jen tak nepoznáte - Aktuálně.cz
  16. ↑ Poulter, Sean (18 березня 2015). Shrinkflation! How big brands have cut the size of products - but not the price of them. The Daily Mail. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2023. (англ.)
  17. ↑ Украина, Комментарии (12 листопада 2023). Шрінкфляція: як ми платимо більше грошей за менший товар. Коментарі Україна (ua) . Процитовано 8 грудня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шрінкфляція&oldid=41739281