Користувач:Glorin/Стефанчук Олексій Іванович
| Стефанчук Олексій Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1 вересня 1951 (72 роки) Чортків, УРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | Лікар ортопед-травматолог |
| Alma mater | Тернопільський державний медичний інститут |
| Діти |
Стефанчук Руслан Олексійович Стефанчук Микола Олексійович |
| Нагороди |
 |
Олексі́й Іва́нович Стефанчу́к (1 вересня 1951, Чортків, УРСР) — український лікар ортопед-травматолог вищої категорії. Заслужений лікар України (2013). Завідувач травматологічним відділенням Хмельницької міської лікарні, Головний ортопед-травматолог Хмельницького.
Освіта[ред. | ред. код]
- вища освіта, спеціальність «Лікувальна справа», Тернопільський державний медичний інститут (1978 р.).
Трудова та наукова діяльність[ред. | ред. код]
Стефанчук Олексій Іванович в 1978 році після закінчення Тернопільського державного медичного інституту, був направлений у м. Хмельницький для проходження інтернатури з загальної хірургії.
- В 1979 році розпочав роботу в Хмельницькій міській лікарні ортопедом-травматологом травматологічного відділення.
- В 1981 році закінчив спеціалізацію по ортопедії і травматології при Київському інституті вдосконалення лікарів.
- В 1984 році з ініціативи та під керівництвом О. І. Стефанчука було відкрито 3-й в СРСР кабінет мануальної терапії.
- У 1986 році Міністерство охорони здоров'я СРСР визнало роботу кабінету мануальної терапії кращою в Радянському Союзі, а його досвід було взято за основу для наступного впровадження методик лікування у інших союзних республіках.
О. І. Стефанчук регулярно проходить стажування в кращих клініках України (Київ, Харків, Донецьк, Львів), Росії (Москва), Польщі (Варшава, Краків, Вроцлав, Закопане, Люблін, Бидгощ, Бєлосток), Австрії (Інсбрук), Німеччині (Кьольн, Гамбург), Великої Британії (Глостер), США (Сан-Франциско) проводить спільні операції із кращими фахівцями України, Росії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, США. Успішно впроваджує нові методи лікування. Є постійним учасником конференцій, симпозіумів, з'їздів.
- З 1999 року призначений завідуючим травматологічного відділення Хмельницької міської лікарні.
- З 2000 року — позаштатний міський травматолог.
- 13 листопада 2003 року разом з хірургами Сергієм Гузаром, Валентином П'янковським та Юрієм Павлішеним провів першу в історії Хмельницького операцію з пересадження штучного кульшового суглоба[1].
Народився 1 вересня 1951 року в м. Чортків Тернопільської області.
Особисто впровадив в роботу травматологічного відділення новітні операції при травмах великих трубчастих кісток та суглобів, кісток тазу, лопаток, хребта, мікрохірургію кисті, ступні, цілий ряд реконструктивних операцій, ортопедичні операції.
Одним із перших в Україні впровадив нові методики лікування (інтрамедулярний блокуючий остеосинтез великих трубчатих кісток, транспедикулярну фіксацію хребта, остеосинтез кісток тазу). На базі відділення регулярно проводяться операції по реплантації кінцівок з відновленням їх функцій.
Використовуючи новітні технології та досвід успішно проводить операції з надання травматологічної допомоги людям похилого віку (понад 75 років), зокрема, провів операцію по ендопротезуванню кульшового суглобу 93 річному пацієнту. За період своєї трудової діяльності виконав понад 10 тисяч операцій.
- В 2008 році перший в Україні провів операцію ендопротезування головки променевої кістки.
Має 7 винаходів та раціоналізаторських пропозицій, які підтверджені відповідними свідоцтвами. Автор низки наукових статей з проблем політравми у медичних виданнях.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
- З 2004 року — член Європейської асоціації малоінвазивної хірургії хребта.
- З 2004 року — член Європейської асоціації «Лікарі надії».
- З 2010 року — заступник голови Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація ортопедів-травматологів».
- У 2004 та 2010 роках балотувався до Хмельницької міської ради від УРП «Собор»[2].
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- Почесне звання «Заслужений лікар України» (15 червня 2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання висококваліфікованої медичної допомоги та багаторічну сумлінну працю[3]
- У 1998 році визнаний кращим лікарем міста Хмельницького.
- У 2006 році нагороджений грамотою Міністерства охорони здоров'я України.
- У 2009 році відзначений подякою Президента України.
- У 2011 році нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України.
- У 2012 році відзначений дипломом міського голови Хмельницького[4].
Родина[ред. | ред. код]
- Син — Стефанчук Руслан Олексійович (1975), доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, адвокат.
- Син — Стефанчук Микола Олексійович (1981), адвокат, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Історична» операція в Хмельницькому. «День». Процитовано 28 липня 2018.
- ↑ Профіль політика. «Чесно». Процитовано 28 липня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 15 червня 2013 року № 331/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника»
- ↑ Для хмельницьких лікарів створили Дошку пошани. «Всім». Процитовано 28 липня 2018.