Користувач:Lidand/Драниця обряд / звичай

• Драниця
  • 1.1 Термінологія
  • 1.2 Обряд
  • 1.3 Архітектоніка звичаю
  • 1.4 Ґаздівська драниця
  • 1.5 Славеньє, гей же славеньє
  • 1.6 Ой попід лужечок, попід калиновий
  • 1.7 Дзвеніла вода
  • 1.8 Ой по горі, горі павоньки ходили
  • 1.9 Ой у саді, в саді
  • 1.10 А то ни пан
  • 1.11 Ой там у Києві, ой там на риночку

Драниця

Обряд "Драниця" в селі Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області.

Термінологія

Драниці – гурт хлопців, які збираються для того, щоб колядувати для дівчат.

Дранична коляда – особлива коляда для дівчини.

Драничник – хлопець, який є учасником драниці.

Береза – хлопець, який привів драницю.

Вести драницю – виконувати драничну коляду в домі дівчини.

Подані вище терміни (крім "береза") є автеничними в селі Саджавка та побутують тільки тут.

На Різдво, в ніч з 7 на 8 січня в селі Саджавка відбувається обряд драниці. Виконуються обрядові пісні для пошанування дівчини, а саме драничні колядки.

Опис обряду

Перед Колядою всі парубки (від 14 років) збираються в гурти по 8–10 осіб, наймають музикантів (скрипаля, бубніста, баяніста, цимбаліста), пригадують драничні колядки.

Увечері 7 січня починають парубоцьку драницю. Молодші (хлопчики віком 14–16 років) вибирають “Березою” одного хлопця, який знає коляди, заспівує їх та є розкутим, балакучим. Він веде драницю до хат, в яких живуть дівчата. Дорослі парубки "Березу" не обирають: до хати першим заходить хлопець, який залицяється до дівчини. Якщо ґазди не приймуть драницю, то навряд чи драниця ще прийде до їхньої хати.

Починається обряд "Драниця" під хатою дівчини. Виконується коляда "Славеньє, гей же славеньє", яку виконують тільки в цей вечір та тільки під хатою в дівчини. В укранській колядковій традиції є схожі колядки, в яких прославляються господар, господиня, уся їхня родина, але ця побутує лише в Саджавці. Саме слово “славеньє” – унікальне в цьому колядково-прославному контексті:

Першим до хати заходить “Береза”. Батько дівчини зустрічає його калачем “Меланкою” ("Василь" та "Меланка" – обрядовий хліб, який стоїть на столі від 6 по 14 січня в селі Саджавка) на порозі, запрошуючи хлопців до хати. “Береза” приймає хліб, віншує ґаздів: “Вінчую вас з щісьтьом, здоровйом, з многая літами”. Заносить калач до кімнати, де сім’я вечеряла, та кладе на стіл поруч із “Василем”. Драничники стають у коло і колядують для ґречної панни (неодруженої дівчини / дівчат, які проживають в цьому домі). В драничну коляду вставляється ім’я дівчини чи дівчат.

Після виконання драничної коляди парубки танцюють коломийку, “Береза” танцює з дівчиною. Після коломийки ґазда пригощає хлопців. Драничники пригощаються, колядують одну з колядок, які колядуються в селі впродовж різдвяних свят та йдуть до наступної хати.

Відомо п’ять драничних коляд, які виконуються в хаті: “Ой попід лужечок, попід калиновий”, “Дзвеніла вода”, “Ой по горі, горі павоньки ходили”, “Ой у саді, в саді”, “А то ни пан”. Драничні коляди різні за змістом та однакові за мелодією.

Після того, як драниця йде, дівчина готується зустріти наступну драницю.

Засватаній дівчині драниць не ведуть.

Архітектоніка звичаю

Розглянемо термін “драниці”. У Академічному тлумачному словнику української мови знаходимо: ДРАНИ́ЦІ, ниць, мн. (одн. драниця, і, жін.), діал. Дранка (див. дранка 1).

У книзі відомої гуцульської письменниці (повісторки) Параски Плитки-Горицвіт "Старовіцкі повісторькє" слово “драниця” пояснене так само, як і в тлумачному словнику – дошка для покриття будинку [c. 419]. Під цією назвою зустрічається тільки опис будівельного матеріалу. В Саджавці "Драниця" – не тільки обряд, але й назва гурту.

Не описано виконання схожого обряду на теренах України етнографами та дослідниками української культури. Парубоцька коляда існує, але вона відрізняється від тієї, яка побутує в селі Саджавка. Наприклад, Олекса Воропай в книзі "Звичаї нашого народу" каже: “Уже від Святого Миколая група леґінів – гуцульських парубків, готується до коляди. Готуватися треба поважно, бо ж колядницька ватага – двадцять осіб! Вибирають “березу”, “виборця” – скарбника, “коня” – міхоношу, скрипника, трембітаря, кількох добрих плясунів. Всі інші, що не мають “функції”, “звичайні колядники”. Таку ж функцію “Берези” описує і Петро Шекерик-Доників в книзі "Рік у віруваннях гуцулів" [с. 84–85]. Професор Степан Килимник в книзі "Український рік у народних звичаях в історичному освітленні" також згадує про “Березу” . Та всі ці колядницькі гурти, в яких вибирався “Береза” збиралися для коляди на церкву та йшли колядувати до кожної хати. Також у С. Килимника згадується, що на прохання господаря колядницький гурт міг заколядувати особливі колядки для господаря, господині, його сина чи дочки на порі.

Тільки в селі Саджавка обряд пошанування дівчини винесено на окремий час, виконуються особливі колядки, виконується певний сталий обряд.

Ґаздівська драниця

Майже кожен хлопець села Саджавка був чи є учасником цього обряду. Одружившись молоді люди ще деякий час продовжують цю традицію. Молоді ґазди ввечері 8 січня, на Збора збираються в гурти та ведуть драницю до своїх жінок, виконуючи колядку “Ой там у Києві, ой там на риночку”, яка призначається одруженій жінці.

1. ↑ БЕРЕЗА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
2. ↑ sadzhavka-travel - Славеньє. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
3. ↑ ВПРОВАДИТИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
4. ↑ sadzhavka-travel - Коляда / Christmas. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
5. ↑ sadzhavka-travel - Ой попід лужечок, попід калиновий. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
6. ↑ sadzhavka-travel - Дзвеніла вода. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
7. ↑ sadzhavka-travel - Ой по горі, горі павоньки ходили. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
8. ↑ sadzhavka-travel - Ой у саді, саді. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
9. ↑ sadzhavka-travel - А то ни пан. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
10. ↑ дранична колядка "Ой по горі горі павоньки ходили" video 1610881564 (uk-UA). Процитовано 17 серпня 2022.
11. ↑ ДРАНИЦІ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
12. ↑ Параска Плитка-Горицвіт „Старовіцкі повісторькє”. lib.if.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
13. ↑ Воропай О. Звичаї нашого народу. Т. 1  (1958). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
14. ↑ ЛЕГІНЬ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
15. ↑ ВАТАГА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
16. ↑ СКАРБНИК – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
17. ↑ Рік у віруваннях гуцулів - Петро Шекерик-Доників - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 17 серпня 2022.
18. ↑ Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Кн. 1, т. 1 :  Зимовий цикл (1994) (К 39). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
19. ↑ Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Кн. 1, т. 1 :  Зимовий цикл (1994) (К 39). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
20. ↑ ПІР — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 17 серпня 2022.
21. ↑ sadzhavka-travel - А то ни пан. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
22. ↑ Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Кн. 1, т. 1 :  Зимовий цикл (1994) (К 39). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
23. ↑ Що означає Святий Збір? - стаття - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.
24. ↑ sadzhavka-travel - Ой там у Києві, ой там на риночку. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 серпня 2022.

Категорія:Драниця Категорія:Обряди і ритуали Категорія:Коляда Категорія:Різдво в Україні Категорія:Коляда в Саджавці Категорія:Саджавка Категорія:Традиції в Україні Категорія:Фольклор України Категорія:Етнографія України Категорія:Звичаї Категорія:Колядки Категорія:Ведення драниці Категорія:Драничник Категорія:Зимові свята