Користувач:Marisha.g140896
«Організаційне забезпечення соціально-педагогічної роботи»
| Зміст |
|---|
Соціально-педагогічна робота -це робота ,за допомогою якої надається допомога окремій людині чи групі людей, які опинилися в складній життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілітації, патронажу та інших видів соціальних і психолого-педагогічних послуг.
Соціально-педагогічна робота поєднує в собі кілька аспектів, котрі характеризують її як єдність таких складників:
- актуалізація потенціалу самодопомоги осіб, які опинилися в скрутній ситуації;
- цілеспрямований вплив на формування і реалізацію соціальної політики на всіх рівнях — від загальнодержавних до місцевих — з метою забезпечення соціально здорового середовища життєпобуту та життєдіяльності людини, створення системи підтримки людей, які опинилися у складній життєвій ситуації.
Перші два рівні представляють мікрорівень, третій — макрорівень соціально-педагогічної роботи.
Сфери роботи :
Неповні сім'ї
Соціально-педагогічна робота з інвалідами
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування
ВІЛ-позитивні діти та їх сім'ї
Юні матері
Алкозалежні та наркозалежні
Дорослі без визначеного місця проживання
Молодь, яка вийшла з місць позбавлення волі
Діти, які перебувають на довготривалому лікуванні та невиліковно хворі діти
Ресурси соціально-педагогічної роботи і їх використання
Ресурси — це будь-які джерела та передумови отримання необхідних людям матеріальних і духовних благ, які можна реалізувати при існуючих технологіях та соціально-економічних відносинах (О. Безпалько).
Ресурсне забезпечення соціально-педагогічної роботи охоплює: інформаційне, інструментальне, нормативне, методичне, організаційне, фінансове забезпечення.
- Інформаційне забезпечення визначається як сукупність інформації на друкованих та аудіо-відео матеріалах, Інтернет-джерела. Цяінформація може бути як зовнішня, що сприяє підвищенню ефективності надання соціальних послуг користувачам, так і внутрішня з усіх питань.
- Інструментальне забезпечення здійснюється за допомогою таких методів: адміністративні (звільнення, посадові переміщення тощо); економічні (підвищення заробітку, позбавлення премії тощо); психологічні (психотехніка та ін.).
- Нормативно-методичне забезпечення розглядається як сукупність зовнішніх і внутрішніх регламентів, а також інших документів (трудове законодавство, посадові інструкції, положення про оплату праці, внутрішні методичні рекомендації для керівників центрів тощо).
- Організаційне забезпечення включає сукупність вимог і умов, що визначають організаційні аспекти функціонування персонального менеджменту (формалізовані вимоги до конкретних посад, критерії відбору персоналу, ресурсне забезпечення робочих місць тощо).
- Фінансове забезпечення розглядається як сукупність витрат на формування, функціонування, розвиток соціально-педагогічної роботи в цілому і конкретних її елементів (витрати на підвищення кваліфікації персоналу тощо).
Застосування у Європі
На практиці соціально-педагогічна діяльність успішно використовується в житлових дитячих будинках та освітніх установах, таких як дитячі садки в Данії та Німеччини, і все частіше знаходять сприйнятливу аудиторію у Великобританії.
Більшість курсів соціальної педагогіки в Європі знаходяться на одному рівні та тривають від трьох до чотирьох років. У Данії, такий курс навчання триває три з половиною роки. Включає в себе: загальну практику — 15 місяців, вивчення творчого мистецтва, соціального забезпечення, психології, соціальної антропології, дитячого розвитку та напрямку багатопрофільної роботи. Таких курсів ще не існує у Великобританії.
Соціальна педагогіка базується на представленні того, як правильно створювати і підтримувати відносини у соціумі. Типова модель навчання призначена для вирішення проблеми відносин.
Це включає в себе:
- Соціальних педагогів, їх особистий приклад;
- Приватних інтересів, які залишаються конфіденційними;
- Особистісне самовизначення, яким можна поділитися з молоддю;
- Професійне самовизначення, який включає в себе інформацію про роботу, яку вони передають.
Технології соціально-педагогічної роботи
Представляється, що поняття "технологія соціальної роботи" є родовим збірним поняттям. По-перше, технологія соціальної роботи є прикладною частиною теорії соціальної роботи, яка вивчає та розробляє методологічні основи форми, методи і засоби взаємодії і взаимодеятельности з людиною в проблемі з виявлення його здатності і готовності до активному соціальному функціонуванню, а також вироблення і реалізацію програм та конкретних заходів відновлення його соціальності.
По-друге, технологію соціальної роботи можна представити як встановлену послідовність (алгоритм) діяльності по здійсненню функціонування всіх особистісних, інструментальних, методологічних і методичних засобів діяльності з людиною в проблемі.
По-третє, технологія соціальної роботи-це управління процесом суб'єктно-об'єктно-суб'єктної взаємодії з людиною в проблемі в даний час і в даному соціальному просторі.
По-четверте, технологію соціальної роботи в самому загальному розумінні можна визначити як людське знання в його продуктивному стані.
Слід зауважити, що в матеріальній сфері людської життєдіяльності використання технологій передбачає собою жорстку логіку конкретних дій, здійснення яких пов'язане з отриманням наміченого результату.
Технологія соціальної роботи - це інший, інтегративний тип технологій, в якому органічно поєднані компоненти раціонального та емоційного, духовного і матеріального, дійсного та можливого, виконавської та творчої. Це ресурсонасыщенная технологія.
З її допомогою можна активізувати як об'єкт, так і суб'єкт взаємодії, інтенсифікуючи використання їх творчого потенціалу. Саме в процесі реалізації технологій соціальної роботи відбувається человекотворчество, тобто вирощування нового способу мислення та дії людини в проблемі.
Форми соціально-педагогічної роботи
Сукупність знань, умінь та цінностей соціальної роботи, застосованих у процесі реалізації безпосередньої практики, визначають форми соціальної роботи. Виділяють три групи форм соціальної роботи (які відповідають рівням практичної соціальної роботи):
- індивідуальна робота;
- групова робота;
- робота у громаді (за місцем проживання або з групою людей,що мають спільні інтереси чи проблеми).
- Знання,вміння та цінності соціальної роботи визначають її форми.
- Разом із тим, до форм соціальної роботи можна віднести всі різновиди діяльності, які використовує соціальний працівник у процесі роботи,самі клієнти з метою самодопомоги, а також їхні друзі та родичі.
Методи соціально-педагогічної роботи
Класифікація методів соціальної роботи.
Методи соціальної роботи - це конкретні способи, прийоми та операції, які застосовуються для досягнення індивідуальних чи суспільних позитивних змін. Уся сукупність методів, які використовують у соціальній роботі, може бути класифікована на 2 групи - теоретичні та практичні.
Теоретичні (загальнонаукові) методи:
- аналіз – це метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини;
- синтез – є протилежним за своєю суттю до аналізу;
- індукція, як один із методів пізнання, є формою логічного умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне;
- дедукція – метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого, тобто, на підставі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення;
- спостереження – це навмисне і цілеспрямоване сприймання дійсності, може бути простим (звичайним) і складним (співучасним, безпосереднім);
- експеримент, як один з основних методів наукового дослідження явищ дійсності, дозволяє робити це в контрольованих, керованих умовах і служить критерієм істинності наукового пізнання в цілому;
- аналогія – це логічний умовивід, у якому від схожості предметів за одними ознаками роблять висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками;
- моделювання – метод дослідження явищ і процесів, який базується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю).
Практичні (спеціальні) методи - це сукупність специфічних технологій, процедур і способів діяльності, за допомогою яких здійснюється соціальна робота. У залежності від спрямованості, мотивів, способів впливу соціального працівника на клієнта, спеціальні методи поділяють на три підгрупи: а) соціально-економічні; б) організаційно-розпорядчі; в) психолого-педагогічні.
Соціально-економічні методи – це сукупність способів, які застосовують фахівці для впливу на матеріальні, національні, сімейні та інші інтереси і потреби клієнтів. До цих методів належать:
- фінансова допомога – це повне або часткове відшкодування втраченого заробітку або надання додаткової допомоги до вже існуючих джерел життєвих засобів існуванн
Психолого-педагогічні методи реалізуються при допомозі соціально-психологічного та педагогічного регулювання соціального самопочуття та поведінки клієнта. Головним у цій групі методів є переконання. У соціальній роботі його можна досягти при допомозі поради, роз’яснення, рекомендації, опираючись на позитивний приклад, зразок активної життєдіяльності. При цьому клієнт здобуває і засвоює надану йому соціальним працівником інформацію (з питань правового, морально-етичного, економічного чи ін. регулювання) свідомо і обдумано. Окрім названого методу, із названої групи методів найчастіше застосовують: спостереження, інформування, метод гуманізації умов праці, заохочення самовиховання, стимулювання культурного розвитку, соціально-психологічний діагноз, навіювання тощо.
Усі методи соціальної роботи є динамічними, можуть змінюватися в залежності від змін соціальних умов. Тому на практиці застосовується комплексний підхід, який грунтується на одночасному використанні різноманітності та комбінацій методів.
Посилання