Користувач:SPY/Ukraїner
| Ukraїner | |
|---|---|
| Українер | |
| Тип | медіа-проект |
| Засновано | 2016 |
| Офіційні мови |
українська англійська польська німецька російська |
| Автор проекту | Богдан Логвиненко |
| Відеограф | Дмитро Охріменко |
| Фотограф | Тарас Ковальчук |
Ukraїner — медіа-проект, який має на меті шляхом ретельних досліджень зрозуміти і сформулювати, ким є українці.
Опис[ред. | ред. код]
Експедиція запланована на півтора року і має охопити усі 14 історичних земель України — від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. Розпочалась із західної частини України і протягом усього літа 2016-ого вивчала та знайомила читачів із Закарпаттям. Кожен із читачів має змогу долучитися до подорожі — допомогти команді Ukraїnerа відкрити свою унікальну місцевість та познайомити з дивовижними людьми.
Ukraїner розповідає пізнавальні історії про найвіддаленіші куточки, людей, мистецтво та їжу. За результатами експедиції планується створити сучасні путівники Україною кількома мовами.
Історія виникнення проекту Ukraїner[ред. | ред. код]
Команда Ukraїner[ред. | ред. код]
Автор проекту: Богдан Логвиненко.
Відеографи: Дмитро Охріменко, Павло Пашко.
Фотографи: Тарас Ковальчук, Сергій Коровайний.
Режисер: Микола Носок.
Відвідані регіони[ред. | ред. код]
Закарпаття[1][ред. | ред. код]
| Дата | Місто | Місце |
|---|---|---|
| 30 червня 2016 | Ужгород | Кафе «Швабенгоф», вул. Швабська, 26[2] |
Приазов'я[3][ред. | ред. код]
| Асканія-Нова | Маріуполь | Новопетрівка | Приазовське |
| Бердянськ | Мелітополь | Новотроїцьке | Приморськ |
| Бирючий острів | Новогригорівка | Обитічна коса | Щасливцеве |
| Мангуш |
Полтавщина[4][ред. | ред. код]
Окрім самої експедиції, проводились зустрічі з читачами:
| Дата | Місто | Місце |
|---|---|---|
| 03 листопада 2016 | Кременчук | Арт-центр Adapter, просп. Свободи, 30а |
| 13 листопада 2016 | Полтава | Бібліотека Котляревського, вул. Небесної Сотні, 17 |
Презентації[ред. | ред. код]
| Дата | Місто | Місце |
|---|---|---|
| 19 серпня 2016 | Київ | Книгарня «Є», вул. Лисенка, 3, метро «Золоті ворота».[5] |
| 17 грудня 2016 | Київ | Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12[6] |
Матеріали Ukraїner[ред. | ред. код]
Медіа про Ukraїner[ред. | ред. код]
…Філософія Ukraїner — у справжності. Ми шукаємо по-справжньому живі місця. Їх часто нелегко знайти, вони не на поверхні, недоступні, але хотілося саме таких історій.
Часто кажуть, що до втілення ідеї не можна про неї розповідати. Мовляв, задумане може не здійснитися. Я завжди роблю навпаки — розповідаю усім. І так виходить ціла мережа зв'язків, серед яких можна знайти однодумців і майбутніх членів експедиції.
Команда Ukraїner — це 12 людей: крім фотографа і відеографів, які зі мною на передовій, у нас є редактор, дизайнер, адміністратор, фандрайзер, представники фонду «З країни в Україну», які допомагають нам з бек-офісом, а також працівники Yedynka DGTL, котрі безкоштовно роблять і підтримують наш сайт (Вони також робили сайти Громадського, The Insider, підтримують Deutsche Welle)…[7]
…Це іміджевий проект для України, тож ми знайшли кількох людей, які готові долучитись. Є кілька приватних компаній, які долучились. У нас навіть не рекламні договори, а спільне бачення проекту, у нас є спільна мета — популяризувати туризм в Україні, відкривати незнайомі куточки…[8]
…Це буде великий суспільно-культурно-туристичний медіапортал, що почнеться з трьох розділів: «Місця», «Люди» і «Їжа». За жанрами це будуть історії в довільній формі — лонгріди, три-чотири ґрунтовних матеріали на тиждень. Невід'ємним їх елементом буде велика кількість фото. В цілому в нас буде досить багато візуального контенту, а також відео.
Мене засмучує відсутність в українських ЗМІ таких історій. Новини стають усе коротшими й скоро, здається, взагалі залишаться одні заголовки. Мені ж хочеться робити контент, який цікаво читати й дивитися…[9]
…У мене така ідея була давно. Я подорожував змалечку. У нас був старий «Запорожець», у якого відвалювались колеса, але на ньому ми їздили Україною з мамою і з татом. Перша самостійна подорож була, коли я ще вчився в школі, — на фестиваль «Таврійські Ігри» в Нову Каховку. Тоді ми знайшли місцевих дівчат, зупинились у якоїсь бабусі, яка поселила нас у себе. Пам'ятаю, спав на трьох сервантах, які вона зсунула докупи і застелила як ліжко. Їй просто не вистачало ліжок вдома. Це було типове «бекпекерство», хоча тоді ще ніхто не знав такого слова. Далі було багато подорожей. Багато з них були пов'язані з роботою — я працював в газеті. Часто намагався їздити автостопом або електричками, знаходячи для себе цікаві сюжети не з місць, а саме з дороги. Я проїхав усі області України. Колись працював також музичним менеджером і робив там концерти.
Для мене Україна не є terra incognita, але статистика показує, що українці подорожують мало і мало знають свої реґіони. Після мандрівок світом я зрозумів, що є туристичні місця, які абсолютно нецікаві, але дуже розкручені. У туристичних путівниках вони представлені як туристичні мекки, а насправді в Україні є набагато цікавіші, просто про них бракує інформації, а інколи і медійного поштовху. У нас також є дуже багато цікавих людей, про яких майже не пишуть медіа. Реґіональні чи комунальні медіа відображають час і дух тієї епохи, коли не було журналістики, а була лише пропаґандистська журналістика. Тому Україна мало досліджується. Про неї більше пишуть на науковому і менше на популярному рівні. Ми вирішили це змінювати…[10]
…Bogdan Logvinenko launched a media project about his long-term expeditions around Ukraine. Together with a photo journalist and a camera operator, he travels by car to historic locations around Ukraine, intentionally avoiding common tourist routes to unveil unusual places and atypical local heroes. The purpose of the project, according to the creator is «(with thorough research) to understand and articulate who we are»…[11]
…Прежде чем делать что-то значимое для имиджа Украины, следует осознать, что для подавляющего большинства населения этой планеты два боксёра и один футболист — максимум позитива об Украине. Кроме этого, есть ещё война, революции, непризнанные республики, аннексия, сбитый самолёт и другие не лучшие ассоциации. А посольства Украины за рубежом знаете, чем занимаются? Читают лекции в школах про «Путь Кобзаря», ставят памятники Тарасу Григорьевичу и отмечают его годовщины. А потом малайзиец или индонезиец, который заинтересовался Украиной и посетил эти, так называемые, украинские мероприятия, спрашивает у меня: «Слушай, почему я обязан знать какого-то усатого дядю, стихи которого даже не переведены на мой язык?».
Так появились первые предпосылки для появления проекта «Украинер». Я вернулся в Украину и начал искать, что можно сделать для публичной дипломатии, но так, чтобы не связываться с бюрократическим чиновничьим аппаратом. Хотелось заниматься делом, а не бумагами…[12]
…Национальный парк мирового уровня, арт-фестиваль и памятник архитектуры XIV—XIX веков — Богдан Логвиненко рассказал Bird in Flight, где можно отдохнуть, не рискуя наткнуться на караван из туристических автобусов…[13]
…проект Ukraїner, который объединил команду неравнодушных к своей стране людей, создающих качественный, доступный, интересный и актуальный медиапродукт. Сплочённая команда путешествует по непопулярным местам страны и освещает в своих фоторепортажах и статьях истории жизни уникальных персонажей — героев нашего времени. Это самые обычные люди, которые посвятили свою жизнь чему-то необычному и принесли реальную пользу обществу, природе, науке и др…[14]
…ми заохочуємо українців подорожувати всередині країни. Тому що статистика страшна: сорок відсотків українців ніколи не виїжджали за межі своєї області. Це означає, що ми живемо в полоні стереотипів: наприклад, в Києві не знаємо, що відбувається в Херсонській області. Херсон для нас — це кавуни і все, а насправді там багато цікавого, чого саме — ніхто не знає. Ось ми це і покажемо, відкриємо…[15]
…чоловік у селі зробив власну екологічну ферму, і для частини селян він видається ненормальним. Він не бухає, випікає свій хліб втричі довше, ніж звичайний, тому що використовує спеціальні технології, не ходить на базар продавати, реалізує власну продукцію через онлайн-магазини. Люди не розуміють, для чого він це робить, він божевільний, на їхню думку, і коли вони бачать, що до нього приїздять журналісти, знімають фільм, вони починають замислюватися: «А у чому ненормальність? Може, ненормальний не він, а вони?»…[16]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Допис у офіційній групі facebook.com, 24 червня 2016
- ↑ «Презентація проекту „Ukraїner“ в Ужгороді», varosh.com.ua, 29 червня 2016
- ↑ Допис у офіційній групі facebook.com, 6 серпня 2016
- ↑ Допис у офіційній групі facebook.com, 27 жовтня 2016
- ↑ «Презентація етнографічно-антропологічного проекту „Ukraїner“», facebook.com, 19 серпня 2016, Богдан Логвиненко
- ↑ Допис у facebook про презентацію у Мистецькому Арсеналі, facebook.com, 17 грудня 2016, Богдан Логвиненко
- ↑ «Ми робимо те, чим мали б займатися локальні медіа», medialab.online, 31 липня 2016, Євген Гриценко
- ↑ «Від Карпат до териконів — новий сайт про невідому Україну», hromadskeradio.org, 23 червня 2016, Лариса Денисенко, Ірина Славінська
- ↑ Автор проекту Ukraїner Богдан Логвиненко: «У села й містечка ніхто не їздить, хоча там страшенно цікаво», detector.media, 22 червня 2016, Катерина Толокольнікова
- ↑ «Ukraїner: невідома Україна і невідомі українці», zbruc.eu, 15 липня 2016, Мирослава Іваник
- ↑ «Discovering remote parts of Ukraine with project Ukraїner», blog.depositphotos.com (англ.), 11 листопада 2016, Sandra Iakovleva
- ↑ «То, с чего можно начать», focus.ua (рос.), Владимир Рафеенко
- ↑ «Украина без туристов: 10 интересных мест от проекта Ukraїner», birdinflight.com (рос.), 12 січня 2017
- ↑ «Ukraїner: уникальный проект о путешествиях новой формации», mv.org.ua (рос.)
- ↑ «Скільки українців не були за межами своєї області», radio24.ua, 11 січня 2017
- ↑ «Статистика с путешествиями в Украине страшная, но у нас есть чем разрушить стереотипы — Богдан Логвиненко», news.online.ua (рос.), 11 січня 2017
