Користувач:SergeyCherevan/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семюел Гантінґтон
англ. Samuel Phillips Huntington
Народився 17 квітня 1927(1927-04-17)
Помер 24 грудня 2008(2008-12-24) (81 рік)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гантінґтон.

Семюел Гантінґтон  (англ. Samuel Phillips Huntington, народився 17 квітня 1927, Нью-Йорк, США - помер 24 грудня 2008, штат Массачусетс, США)  – американський соціолог, політолог, директор Інституту стратегічних досліджень у Гарвардському університеті. Автор концепції етнокультурного поділу цивілізацій, оприлюдненої ним у статті «The Clash of Civilizations?», 1993 (укр. «Зіткнення цивілізацій?»). Спеціаліст з порівняльної транзитології та політології.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Нью-Йорку. Є сином Дороті Санборн та Річарда Томаса Гантінґтон а, письменника й видавця журналів готельної торгівлі[2]. Отримав диплом бакалавра в Єльському університеті (з відзнакою), та, після служби в армії, ступінь магістра в університеті Чикаго (1948), захистив докторську дисертацію в Гарвардському університеті.[3]

З 1959 по 1962 рік він був доцентом Колумбійського університету, де також займав посаду заступника директора Інституту досліджень війни і миру.[1]

У 1973 році працював заступником директора Центру міжнародних відносин.

У 1977-1978 роках - координатором відділу планування в Раді національної безпеки США.

У 1978-1989 роках - директором Центру міжнародних відносин.

Показником високого авторитету Гантінґтона серед американських політологів є обрання його в 1984-1985 роках віце-президентом, а в 1986-1987 роках - президентом Американської Асоціації політичних наук.

Семюел викладав у Гарвардському університеті до пенсії (2007).

Зі своєю дружиною Ненсі Аркелян Гантінґтон зустрівся, коли вони разом працювали над виступом кандидата на пост президента Едлая Стівенсона 1956 року. У пари є двоє синів - Микола та Тимофій[4].

Помер соціолог у віці 81-го року на виноградній віллі Марта, штат Массачусетс.[5]

Високу популярність у США та в країнах світу Гантінґтон здобув, перш за все, як дослідник громадянського контролю над збройними силами та теорії модернізації.[6]

Публікації[ред. | ред. код]

Семюел Гантінґтон є автором низки наукових праць на тему стратегічних досліджень та політології.

Його першою з головних книг стала «Солдат і держава: Теорія і політика військово-цивільних відносин» (1957), яка була сприйнята вельми суперечливо, але наразі розглядається як найбільш впливова книга у сфері американських військово-цивільних відносин.

Знаменитим американський науковець став після видання книги «Political Order in Changing Societies», 1968, (укр. «Політичний порядок у мінливих суспільствах»). Саме дане видання кинуло виклик загальновизнаній думці теоретиків модернізації, що економічний та соціальний прогрес буде рушійною силою в організації стабільної демократії в недавно деколонізованих країнах. Українською мовою книгу перекладено та опубліковано видавництвом «Наш Формат» в 2019 році.

У «Зіткненні цивілізацій», виданій у 1996, він, зокрема, передбачив майбутній конфлікт між Заходом та ісламським світом. Одне з основних посилань книги полягає в тому, що в майбутньому світі конфлікти матимуть не ідеологічну, а релігійну природу. Гантінґтон вважав основним критерієм розвитку інституціоналізацію. Її високий рівень є основою політичної стабільності та стійкості у перехідних суспільствах. Концепція зіткнення цивілізацій активно дебатувалась стосовно воєн в Афганістані (2001) та в Іраку (2003).

Інші знакові праці Гантінґтона:

  • «The Common Defense: Strategic Programs in National Politics» (1961);
  • «American Politics: The Promise of Disharmony» (1981);
  • «Who Are We? The Challenges to America's National Identity» (2004)

Семюел також є співавтором доповіді «Криза демократії: про керованість демократій», опублікованої Тристоронньою комісією у 1976 році. Засновником та головним редактором журналу «Foreign Policy».[1]

Переклад українською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Samuel P. Huntington | American political scientist. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 8 травня 2019.
  2. ↑ Bhattacharya, Shaoni (2008-12). News review '08. New Scientist. Т. 200, № 2687. с. 27. doi:10.1016/s0262-4079(08)63219-4. ISSN 0262-4079. Процитовано 8 травня 2019.
  3. ↑ Samuel Huntington. web.archive.org. 30 квітня 2008. Процитовано 8 травня 2019.
  4. ↑ Magoun,, F. P. (1929-01). Государственная Публичная Библиотека в Ленинграде. Analecta Medii Aeui. Olga Dobiache-Rojdestvensky. Speculum. Т. 4, № 1. с. 135—135. doi:10.2307/2847150. ISSN 0038-7134. Процитовано 8 травня 2019.
  5. ↑ Lewin, Tamar (28 грудня 2008). Samuel P. Huntington, 81, Political Scientist, Is Dead. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 8 травня 2019.
  6. ↑ Samuel Huntington, 81, political scientist, scholar. Harvard Gazette (амер.). 5 лютого 2009. Процитовано 8 травня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:SergeyCherevan/Чернетка&oldid=25106119