Користувач:Svitlananad1998/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Світлове випромінювання ядерного вибуху(лат.Lumen egreditur nuclear crepitus) — це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні й видимі промені. Світна-сфера є джерелом світлового випромінювання,складається вона з повітря і розжарених продуктів вибуху.Зі збільшенням світної сфери (при повітряному вибуху), температура на її поверхні знижується. Коли така куля досягає максимальних розмірів (діаметром понад 200 м), температура на її поверхні дорівнює 8000— 10 000 °С (температура на поверхні Сонця приблизно 6000 °С)

[ред. | ред. код]

Світловий імпульс - це кількість світлової енергії, яка припадає на 1 м2 (або на 1 см2) освітленої поверхні, розміщеної перпендикулярно поширенню випромінювань протягом всього часу існування світлового потоку ядерного вибуху. Світловий імпульс у системі СІ вимірюється в джоулях на квадратний метр (Дж/м2), несистемна одиниця вимірювання світлового імпульсу кал/см2,1 кал = 4,1868 Дж. Величина світлового імпульсу залежить від потужності та виду ядерного вибуху, відстані освітлювальної поверхні до місця вибуху і атмосферних умов.

[ред. | ред. код]

Тривалість світлового імпульсу залежить від потужності вибуху і визначається за формулою: t_(c=∛g) де g — потужність вибуху, кт. Максимальним буде радіус ураження світловим випромінюванням при повітряному вибусі, тому що світла область має форму кулі й світлова енергія значно менше поглинається. Взимку радіуси у 1,5—2 рази менші. Світловий імпульс пропорційний потужності ядерного вибуху і обернено пропорційний квадрату до центра вибуху. Світловий імпульс швидко зменшується зі збільшенням відстані від центру вибуху. Якби він поширювався в порожнечі, то його величина зменшувалася б пропорційно квадрату відстані від центру вибуху. Але світовий імпульс поширюється в повітрі, він ним частково поглинається.

[ред. | ред. код]

Залежно від світлового імпульсу, який потрапляє на незахищені, відкриті ділянки шкіри, у людей виникають опіки, які поділяються на чотири ступеня:

[ред. | ред. код]

— опіки першого ступеня — при світловому імпульсі 80— 160 кДж/м2 симптоми ураження шкіри такі: почервоніння, припухлість, болючість;

[ред. | ред. код]

— опіки другого ступеня — при світловому імпульсі 160— 400 кДж/м2 на шкірі утворюються пухирі, наповнені рідиною, болючість;

[ред. | ред. код]

— опіки третього ступеня — при світловому імпульсі 400— 600 кДж/м2 омертвіння шкіри, підшкірних тканин, утворення виразок;

[ред. | ред. код]

— опіки четвертого ступеня — при світловому імпульсі понад 600 кДж/м2 спостерігається обвуглювання тканин, омертвіння підшкірної клітковини, м'язів і кісток.

[ред. | ред. код]

У результаті дії світлового випромінювання і ударної хвилі можуть виникати окремі, масові, суцільні пожежі та вогняні шторми.

[ред. | ред. код]

Таким чином, світлове випромінювання — це небезпечний уражаючий фактор ядерного вибуху з великим радіусом дії, який може бути причиною великих пожеж населених пунктів, лісових масивів і полів, масового ураження людей і тварин.

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

М. І. Стеблюк "Цивільна оборона та цивільний захист" Друге видання

[ред. | ред. код]