Користувач:Taromsky/Міжнародний аеропорт Орландо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орландський міжнародний аеропорт
Файл:Orlando International Airport Logo.svg
View of a terminal as seen from an arriving plane with the control tower in the background
ІАТА: MCO  • ICAO: KMCO  • FAA: MCO
Загальні дані
28°25′46″ пн. ш. 81°18′32″ зх. д. / 28.42944° пн. ш. 81.30889° зх. д. / 28.42944; -81.30889Координати: 28°25′46″ пн. ш. 81°18′32″ зх. д. / 28.42944° пн. ш. 81.30889° зх. д. / 28.42944; -81.30889
Тип public
Власник / оператор Greater Orlando Aviation Authority
Обслуговує
Розташування
within Orlando city limits
Хаб *Silver Airways
Фокус-місто

*Frontier Airlines

Висота над р. м. 29 м / 96 фт
Вебсайт www.orlandoairports.net
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
17L/35R 9,001 2,743 бетон
Гелікоптерні майданчики
Номер Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
H1 44 13 бетон
Статистика (2018)
Aircraft operations 347,672[1]
Source: Aircraft operations: Federal Aviation Administration[2]
Passengers: Airports Council International[3][4]

Орландський міжнародний аеропорт (IATA: MCOICAO: KMCOFAA ідент. місц.: MCO)[5] — великий громадський аеропорт, розташований у 10 км на південний схід від міста Орландо, Флорида, США. У 2018 році MCO перевіз 47 696 627 пасажирів, що робить його найзайнятішим аеропортом у штаті Флорида та 10-им найпотужнішим аеропортом у Сполучених Штатах.

Аеропорт служить центром для Silver Airways та центром фокусування для Frontier, JetBlue, Southwest та Spirit. Southwest Airlines — найбільший перевізник аеропорту, за чисельністю перевезених пасажирів. Аеропорт також є головним міжнародним шлюзом для регіону у осередді Флориди, де понад виконуються 850 щоденних рейсів 44 авіакомпаній. Аеропорт обслуговує 135 внутрішніх та міжнародних напрямків. MCO займає 5383 гектари й є одним з найбільших комерційних аеропортів за площею в США. Крім того, в аеропорту є база технічного обслуговування United Airlines.[6]

Код аеропорту MCO позначає колишнє ім'я аеропорту, — військово-повітряна база МакКой Стратегічного повітряного командування (SAC), що було закрито у 1975 році в рамках загального військового скорочення після закінчення війни у В'єтнамі.

Велике Орландо також обслуговується Міжнародним аеропортом Орландо-Санфорд (SFB), й опосередковано Міжнародним аеропортом Дейтона Біч (DAB), Міжнародним аеропортом Орландо Мельбурна (MLB) та Тампським міжнародним аеропортом (TPA).

Історія[ред. | ред. код]

Аеродром первинно був побудований як база повітряних сил армії США, з початком експлуатації у 1942 році як поле армійської авіації Орландо № 2, що було допоміжним аеродром до бази армійської авіації Орландо, що тепер відомо, як Орландський виконавчий аеропорт.

У 1950-х роках база почала проводити щорічні змагання з бомбардування та навігації SAC. Стратоджет Боінг B-47 розбився під час змагань 1958 року, вбивши полковника Майкла Нормана Райта Маккоя, командира 321-го бомбардувального крила. Наступного року базу було перейменовано на МакКой.

Під час кубинської ракетної кризи у жовтні 1962 року McCoy AFB стала тимчасовою оперативною базою для понад 120 винищувачів F-100 Super Sabre та F-105 Thunderchief та первинною базою для розвідувальних літаків U-2, що літали над Кубою. Один з цих U-2 був збитий радянськими ракетами С-75 поверхня-повітря" поблизу Банеса на Кубі. Його пілот, майор Рудольф Андерсон Молодший був лише однією смертю Кубинської кризи.

База Маккой була закрита й передана у власть міста Орландо у 1974 році у рамках скорочення збройних сил після В'єтнамської війни.

Два літаки Delta Air Lines Boeing 757-200s припарковані у MCO

1976 року аеропорт отримав свою сучасну назву та статус міжнародного аеропорту, але зберіг старий код IATA MCO та код аеропорту ІКАО KMCO.

У 1978 році розпочалося будівництво нинішнього терміналу та аеро-сторін 1 й 3, що відкрилися у 1981 році.[7]

Якщо у 1978 році в аеропорту обслуговано 5 мільйонів пасажирів, то у 2018 році ця кількість зросла до 47 мільйонів.[8] Сьогодні він займає 54 квадратних кілометри й є 4-им за величиною аеропортом у Сполучених Штатах за площею після Денверського міжнародного аеропорту (136 ки2), Міжнародного аеропорту Даллас-Форт-Ворт (70 км2) й Південно-західно-флоридського міжнародного аеропорту (55 км2). MCO має четверту найвищу контрольну вежу у Північній Америці 105 метрів.

Орландо був призначеним місцем для аварійної посадки Space Shuttle.[9]

Східні повітряні лінії використовували Орландо як центр упродовж 1970-х та початку 1980-х років і стали "офіційною авіакомпанією Walt Disney World ". Після конституції Східної компанії Delta Air Lines взяла на себе цю роль, хоча пізніше вона витягнула більшу частину своїх авіаційних центрів з Орландо і зосередила свою службу на регіональних реактивних рейсах, зокрема з авіакомпаніями Atlantic Southeast Airlines, Comair і Chautauqua. Система Delta Connection . Весь сервіс Delta Connection закінчився 30 вересня 2008 року. Після злиття з Northwest Airlines розпочався сервіс Delta Connection до Grand Rapids. Служба Delta Connection до Релі / Дарема також розпочалася, а сервіс у Маямі розпочався 27 березня 2011 року, але служба в Маямі з тих пір закінчилася. В останні роки Delta Air Lines збільшила обслуговування в Орландо в багатьох місцях США, а також на сезонному обслуговуванні в Канкуні, Мексика.

У 2017 році аеропорт досяг 44,6 мільйона пасажирів, перевершивши Маямський міжнародний аеропорт, щоб стати найзайнятішим аеропортом на Флориді.[10]

Термінали та конкурси[ред. | ред. код]

Вид на Східний атріум, з номерами готелю Hyatt Regency
Атріум
Трамвайний рух людей з Орландського міжнародного аеропорту

Міжнародний аеропорт Орландо має схему центру зі спицями з великою головною будівлею терміналу й 4-ма аеросторонніми конкорсами загалом у 129 воріт, що доступні для пасажирів з центральної будівлі терміналу через підвищені над землеюлюдодвигуни. Головна будівля терміналу розділена на два термінали; Термінал A (з північної сторони будівлі) та термінал B (з південної сторони будівлі). В обох терміналах є засоби реєстрації пасажирів та реєстрація багажу, що також розділяють 2 пункти пропуску безпеки, один у Західному залі, що веде до аеросторін 1 й 3, а другий, — у Східному атріумі, що веде до аеросторін 2 й 4. На відміну від подібних установок, що застосовуються в Тампа, пасажири зобов'язані пройти безпеку, перш ніж пересуватися до аеросторін людодвигунами.

В аеропорту є готель Hyatt Regency у межах основної структури терміналів. Готель розташований на стороні терміналу Східного атріуму з лобі четвертого поверху та кімнатами для гостей, починаючи з п'ятого рівня й вище. В аеропорту є велика зона лобі для гостей, що очікують рейсів, приміщення для проведення зборів, кілька барів та два ресторани, включаючи ресторан на верхньому рівні будівлі терміналу з видом на аеропорт та злітно-посадкові смуги.

Вступний рейс Emirates Airline у брами 84 з літаком Airbus A380 (це було одноразово, оскільки рейсом літав Boeing 777-300ER).

Розширення та реконструкція терміналів[ред. | ред. код]

Південний термінал[ред. | ред. код]

Південний аеропортовий інтермодальний термінал у процесі будівництва. У ньому буде станція Орландо швидкісної залізниці Вірджін Трейнс США, що зв'яже Орландо з Великим Маямі,[11] та, ймовірно, станція орландського легкого метро Санрейл.

Майбутнє з'єднання з легко-рельсовим СанРейл також вивчається.[12][13] Крім того, розглядаються кілька варіантів сполучення з I-Drive, що є підвищеною залізничною системою Маглев, побудовану за допомогою американської технології Maglev, що з'єднає аеропорт з З'їздним центром округу Оранж, Флоридським торговим центром, й станцією СанРейл Сенд-Лейк-роад[14][15] або легке залізничне сполучення, що проходить за аналогічним маршрутом, як альтернатива maglev між аеропортом та International Drive.[16]

Південний термінальний комплекс[ред. | ред. код]

У травні 2015 року Правління авіаційної адміністрації Великого Орландо (GOAA) одноголосно проголосувало за схвалення будівництва за 1,8 мільярди доларів Південного термінального комплекса (STC), що буде розташовано безпосередньо на південь від існуючого терміналу.[17] STC буде зведено поруч з Південним аеропортовим міжмодальним терміналом, що було завершено на початку 2018 року, й обидва будуть підключені до існуючого терміналу через новий Автоматизований людський двигун (APM).[18] Будівництво STC розпочалося у 2017 році й розпочне роботу до 2021 року.[19]

Частка ринку авіакомпаній[ред. | ред. код]

Найбільші авіакомпанії MCO
З березня 2018 року по лютий 2019 року
[20]

Ранг Авіакомпанія Пасажири Поділитися
1 Авіакомпанії Southwest 10 962 000 27,13 %
2 Повітряні лінії Delta 6 000 000 14,85 %
3 American Airlines 5 358 000 13,26 %
4 JetBlue Airways 4,973,000 12,31 %
5 Spirit Airlines 4,434,000 10,97 %
6 Інші 8,681,000 21,48 %

Щорічний трафік[ред. | ред. код]

Щорічний трафік[21]
Рік Пасажири Зміна попереднього року
2000 рік 30,823,509 0 5,6 %
2001 рік 28,253,248 0 8,3 %
2002 рік 26 653 672 0 5,7 %
2003 рік 27,319,223 0 2,5 %
2004 рік 31,143,388 0 14,0 %
2005 рік 34,128,048 0 8,4 %
2006 рік 34,640,451 0 1,5 %
2007 рік 36,480,416 0 5,3 %
2008 рік 35 660 742 0 2,3 %
2009 рік 33,693,649 0 5,5 %
2010 рік 34 877 899 0 3,5 %
2011 рік 35,356,991 0 1,4 %
2012 рік 35,214,430 0 0,4 %
2013 рік 34,973,645 0 0,8 %
2014 рік 35,714,091 0 2,7 %
2015 рік 38,727,749 0 8,4 %
2016 рік 41,923,399 0 8,0 %
2017 рік 44,611,265 0 6,5 %
2018 рік 47,696,627 0 5,1 %

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. htData (PDF). orlandoairports.net.
  2. Головний запис FAA для аеропорту MCO (Форма 5010 PDF), effective March 15, 2007
  3. ACI passenger figures in 2007. Airports Council International. 1 серпня 2011. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 21 листопада 2011.
  4. Traffic Statistics. Greater Orlando Aviation Authority. January 2016. Процитовано 10 липня 2016.
  5. Great Circle Mapper: MCO / KMCO – Orlando, Florida. Karl L. Swartz. Процитовано 21 листопада 2011.
  6. GOAA; Authority, Greater Orlando Aviation. US Service. Orlando International Airport (MCO).
  7. Cadge, Wendy (18 червня 2018). The Evolution of American Airport Chapels: Local Negotiations in Religiously Pluralistic Contexts (note 37). Cambridge University Press. Процитовано 6 липня 2019.
  8. Orlando International Shatters the 47 Million Annual Passenger Mark in November. Orlando International Airport (MCO) (амер.). Процитовано 16 червня 2019.
  9. Pike, John (21 липня 2011). Space Shuttle Emergency Landing Sites. Global Security. Процитовано 21 листопада 2011.
  10. Orlando International Airport Busiest in Florida with Record Passenger Traffic in 2017. Orlando International Airport (MCO). Greater Orlando Aviation Authority. Процитовано 12 лютого 2018.
  11. Orlando Int'l Airport to become transportation hub with new... WFTV.
  12. SunRail will not link with Orlando International Airport for five or more years - Orlando Sentinel. Articles.orlandosentinel.com. 16 листопада 2013. Процитовано 3 березня 2015.
  13. SunRail link to Orlando airport gets closer look. Orlando Sentinel. 30 жовтня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  14. Jacim, Tracy (18 березня 2015). Orlando's maglev train a step closer to reality. Fox 35 News Orlando. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
  15. Maglev-train plan for airport, convention center back on track. Orlando Sentinel. 5 березня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
  16. Orlando airport board opts to pursue right-of-way. Orlando Sentinel. 9 грудня 2015. Процитовано 1 квітня 2016.
  17. Synan, Michael (20 травня 2015). Nearly $2B for new OIA terminal. MyFoxOrlando.com. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 20 червня 2015.
  18. Tracy, Dan (6 вересня 2015). Construction booming at Orlando International Airport. Orlando Sentinel.
  19. GOAA Board Approves Plan to Build New South Terminal at Orlando International Airport. Greater Orlando Aviation Authority. 16 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  20. Stats. transtats.bts.gov.
  21. Traffic Statistics. Orlando Airports. Процитовано 5 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]