Корифа зонтична

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корифа зонтична
Corypha umbraculifera 1913.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Пальмоцвіті (Arecales)
Родина: Пальмові (Arecaceae)
Рід: Corypha
Вид: Корифа зонтична
Біноміальна назва
Corypha umbraculifera
L.
Синоніми[1]
*Bessia sanguinolenta Raf.
  • Corypha guineensis L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Corypha umbraculifera
EOL logo.svg EOL: 1092230
IPNI: 666347-1
IUCN logo.svg МСОП: 38494
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 115461

Корифа зонтична, таліпотова пальма[2] (Corypha umbraculifera) — вид рослин родини Пальмові (Arecaceae).

Будова[ред. | ред. код]

Масивна пальма до 18 м висотою з великим до 5 м віяловим листям. Рослина виділяється серед інших пальм незвичним характером цвітіння. Вперше вона зацвітає у віці 30-40 років, викидаючи з крони велетенські волоті (до 14 м завдовжки і до 12 м завширшки) з мільйонів дрібних квіток. Наприкінці цвітіння листя в'яне. Через деякий час на місці квіток розвиваються плоди розміром до 4 см, після чого пальма гине. Один раз у житті квітнуть ще деякі види пальм, але Corypha umbraculifera найбільша з них. Кістянкоподібний плід має м'ясистий оплодень.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте у низинних лісах, чагарникових заростях, зазвичай біля річок та боліт. Походить з тропічної Азії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Зі стовбура пальми отримують крохмаль, пальмове вино. З листків роблять волокно, виготовляють парасольки. Листя використовують для перекриття дахів та для створення плетених виробів. З насіння виготовляють ґудзики та намисто.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Перші європейці, що потрапили у Індію, дивувалися величиною листків пальми. Під одним таким листком діаметром 3 м могло укритися від дощу 20 чоловік.

Рослина має найбільше суцвіття на Землі.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 140