Корнерупін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корнерупін
Kornerupine-162065.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2][3]
Nickel-Strunz 10 9.BJ.50
Dana 8 58.1.1.1
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Названо на честь Andreas Nicolaus Kornerup[d][4]
CMNS: Корнерупін на Вікісховищі

Корнерупін (англ. kornerupine; нім. Kornerupin n) — мінерал, складний алюмосилікат магнію, алюмінію і бору острівної будови.

Корнерупін вперше був відкритий у Гренландії і описаний в 1884 році Йоганнесом Теодором Лоренценом (1855—1884), який назвав мінерал за прізвищем датського геолога Андреаса Ніколауса Корнерупа (1857—1883).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Склад:

1. За К. Фреєм: Mg3Al6[Si2O7(Al, Si)2SiO104(ОН).

2. За Є.Лазаренко: Mg4Al6[(O, OH)2|BO4|(SiO4)4.

Сингонія ромбічна.

Спайність довершена.

Твердість 6,5-6,75.

Густина 3,27.

Блиск скляний.

За структурою схожий на силіманіт.

Зустрічається у вигляді волокнистих та стовпчастих агрегатів. Прозорий до напівпрозорого. Безбарвний або білий до коричневого. Залізистий різновид — виробний камінь кольору морської хвилі.

Зустрічається в ґнейсах і слюдяних сланцях. Знайдений у Ґренландії у асоціації з сапфірином, слюдою, жедритом і кордієритом. В ФРН (район Вальдгейму) зустрічається у ґранулах з альбітом. Крупні кристали відомі на о. Мадагаскар. Використовується як виробне каміння.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]