Корнилівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнилівська волость
Центр Корнилівка
Площа 17 107 (1886)
Населення 11 111 осіб (1886)
Густота 59.4 осіб / км²

Корнилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Корнилівка.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 11111 осіб (5410 чоловічої статі та 5701 — жіночої), 1488 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8278 5570
Приватної власності 8410 3338
Іншої власності 419 248
Загалом 17107 9156

Основні поселення волості:

  • Корнилівка — колишнє власницьке село, 1169 осіб, 162 двори, православна церква, школа, постоялий будинок. За 4 версти — Корсунський Свято-Онуфріївський монастир з 2 православними церквами та цегельним заводом.
  • Бровахи — колишнє власницьке село, 1196 осіб, 194 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Бровахівська Буда — колишнє власницьке село, 396 осіб, 68 дворів, школа, постоялий будинок.
  • Гарбузин — колишнє власницьке село при річці Рось, 985 осіб, 143 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Гноєнки — колишнє власницьке село при струмкові, 547 осіб, 83 двори, школа, постоялий будинок.
  • Кичинці — колишнє власницьке село, 1011 осіб, 149 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Набутів — колишнє власницьке село при річці Рось, 537 осіб, 79 дворів, лікарня, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
  • Нетеребка — колишнє власницьке село при річці Рось, 1027 осіб, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
  • Сахнівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 2022 осіб, 299 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки.
  • Сотники — колишнє власницьке село при струмкові Кам'янка, 1425 осіб, 164 двори, православна церква, школа, лавка.

Старшинами волості були:

  • 19091912 роках — Василь Потієвич Кримун[2],[3],[4];
  • 19131915 роках — Євдоким Миколайович Гордієнко[5],[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.