Корниця (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Корниця
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Білогірська селищна громада
Облікова картка село Корниця 
Основні дані
Засноване 1450
Населення 498 осіб (2001)
Площа 0,165 км²
Густота населення 3018,18 осіб/км²
Поштовий індекс 30226
Телефонний код +380 3841
Географічні дані
Географічні координати 50°03′15″ пн. ш. 26°31′20″ сх. д. / 50.05417° пн. ш. 26.52222° сх. д. / 50.05417; 26.52222Координати: 50°03′15″ пн. ш. 26°31′20″ сх. д. / 50.05417° пн. ш. 26.52222° сх. д. / 50.05417; 26.52222
Середня висота
над рівнем моря
239 м
Водойми р. Горинь
Місцева влада
Адреса ради 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір'я, вул. Шевченка, 44
Карта
Корниця. Карта розташування: Україна
Корниця
Корниця
Корниця. Карта розташування: Хмельницька область
Корниця
Корниця
Мапа
Мапа

Ко́рниця — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Горинь. До 2020 орган місцевого самоврядування — Залузька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році містечко Білогородської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 10. Дворів 224, мешканців 1738[1].

Цікавий факт[ред. | ред. код]

КОРНИЦЯ, м-ко, Заславський пов., над р. Горинню,

20 км. від міста Заслава. В кінці 19 ст. було там 210 домів і 1,124 жителів (в тому римо-католиків 40, жидів 500), дерев'яна церква з 1778 р. і церк.-прих. школа від 1878 р., 6 ярмарків річно. Урочища в околиці К.: Подмети, Монастирище. К. згадується в 1545 р. в ревізії крем'янецького замку, як власність Федора Корницького (Пам'ятники, т. 4, від 2 ст. до 201). По Корницьких К. переходить до кн. Сангушки. За переписом 1911 р. в К. було 2,030 жит., міщанська управа, 8 крамниць, горілчана крамниця і ярмарок що 2 тижні. В самому містечку велике квадратове замчище. За місцевими переказами був це замок Сенютів. На городищі дерев'яна церква, іу2 км. від К. знову друге городище, де за переказами був Троїцький манастир, над р. Горинню 1 курган (В. Антонович, Труди 11 з'їзду). .[2]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Населення села за переписом 2001 року становило 498 осіб, в 2011 році — 461 особа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2019.
  2. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання[ред. | ред. код]