Корнілов Лавр Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавр Гео́ргійович Корні́лов
Лавр Гео́ргиевич Корни́лов
Kornilov1916.jpeg
Лавр Корнілов, 1916 р.
Народження 18 (30) серпня 1870(1870-08-30)
Усть-Каменогорськ, Семипалатинська область, Російська імперія
Смерть 31 березня (13 квітня) 1918(1918-04-13) (47 років)
Катеринодар
загиблий у бою
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Приналежність Російська імперія;
Білий рух;
Рід військ Інфантерія
Освіта Сибірський кадетський корпусd, Михайлівське артилерійське училище і Академія Генерального штабу
Роки служби 18921918
Член Товариство з вивчення Амурського краюd
Звання IRA F8GenBranch 1917 h.png Генерал від інфантерії
Командування командуючий військами Петроградського військового округу;
Південно-Західним фронтом;
Південно-Західним фронтом;
Верховний Головнокомандувач Добровільною Армією;
В. С. П. Р.
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна:
Луцький прорив
Громадянська війна:
«Льодовий похід»
Автограф Автограф Корнилова.jpg
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
CMNS: Корнілов Лавр Георгійович у Вікісховищі

Лавр Гео́ргійович Корні́лов (18 (30) серпня 1870(18700830) — 31 березня (13 квітня) 1918(19180413)) — російський генерал від інфантерії, один з керівників «білого» руху в Росії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Казахстані (нині — м. Каракалінськ Карагандинської області).

У 1892 закінчив Михайлівське артилерійське училище, в 1898 — Академію Генштабу.

Служив у штабі Туркестанського військового округу. Учасник російсько-японської війни 1904-05. Військовий аташе у Китаї (1907—1911).

Під час Першої світової війни 1914-18 командував 48-ою піхотною дивізією, пізніше — корпусом. У березні-квітні 1917- командуючий військами Петроградського військового округу, травні-липні — Південно-Західного фронту. З 19.7(1.8) 1917 до 27.8(9.9).1917 — Верховний Головнокомандувач.

У липні 1917 Корнілов, прагнучи підвищити боєздатність фронтових частин, наказав українізувати 34 корпус російської армії, яким командував генерал П. Скоропадський (Перший Український Корпус). Наприкінці серпня, очоливши заколот проти Тимчасового Уряду, намагався встановити військову диктатуру. Після ліквідації заколоту Корнілов був заарештований і ув'язнений в тюрмі міста Бихова біля Могилева.

У листопаді 1917 втік на Дон, де разом з генералом Михайлом Алексєєвим очолив Добровольчу армію.

У квітні 1918 загинув під час боїв за Катеринодар (нині — Краснодар, Росія).

Соратники[ред. | ред. код]

Одним із найближчих соратників Лавра Корнілова був уродженець Полтавщини Василь Симановський.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]