Перейти до вмісту

Корніївка (Броварський район)

Координати: 50°25′6″ пн. ш. 31°27′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 31.45333° сх. д. / 50.41833; 31.45333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Корніївка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Тер. громада Баришівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32060010110032436
Основні дані
Засноване не пізніше 1666
Населення 1137
Площа 4,8 км²
Густота населення 236,88 осіб/км²
Поштовий індекс 07571
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°25′6″ пн. ш. 31°27′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 31.45333° сх. д. / 50.41833; 31.45333
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми річки Бакумівка й Сухоберезиця
Місцева влада
Адреса ради 07560, Київська обл., Баришівський р-н, c.Корніївка, вул.Бовищанська,319
Карта
Корніївка. Карта розташування: Україна
Корніївка
Корніївка
Корніївка. Карта розташування: Київська область
Корніївка
Корніївка
Мапа
Мапа

CMNS: Корніївка у Вікісховищі

Пам'ятник воїнам загиблим у Другій світовій війні.

Корні́ївка — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 1,1 тис. осіб.

У центрі села розташований пам'ятник воїнам загиблим у Другій світовій війні

Історія

[ред. | ред. код]

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Корнѣево. У ньому було 13 дворів: у 11 дворах було 17 волів та 7 коней, 1 двір був "ґрунтовим" (без орної худоби), 1 двір — "бобильським" (без землі). Усіх 13 чоловіків названо поіменно.[1]

З 1756 року є церква св.Миколая[2]

є на мапі 1787 року[3]

Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, геноциду, проведеного радянською владою. За вцілілими архівними даними з 14 серпня 1933 року по 19 грудня 1933 року в селі померло 20 жителів, з них 4 дитини. Очевидці Голодомору – старожили села свідчать, що протягом 1932-33 років у Корніївці померло від голоду більше сотні жителів[4].

До 12 червня 2020 року було центром Корніївської сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 524 особи, з яких 219 чоловіків та 305 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1104 особи.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,79 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Переписні книги 1666 року [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 335.
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  3. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 23 вересня 2021.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 40
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]