Коробко Аліна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коробко-Захарова Аліна Миколаївна (*11 листопада 1947(19471111), [Катеринопільський р-н (смт)|Єрки][1], Черкаська область) — українська концертно-камерна співачка, народна артистка України, викладач, професор Донецької музичної академії.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Закінчила Київське музичне училище імені Глієра, після чого 1969 року приїхали поступати у Донецький музично-педагогічний інститут[2]. Згодом стала солісткою Донецької філармонії.

Сценічну вокальну кар'єру розпочала 1972 року. Зі спільними виступами з ансамблем народних інструментів «Сюрприз» (керівник — заслужений діяч мистецтв України Юрій Кукузенко) гастролювала країнами Європи. Найвідоміші пісні у її виконанні — «Осіннє золото», «Гандзя», «Під небом Парижа», а також «Місто моєї любові», присвячена Донецьку авторства донецького композитора С. Мамонова і поета С. Жуковского. Виступає у супроводі камерного хору Донецької музичної академії під керівництвом Аліме Мурзаєвої та концертмейстерів Донецької філармонії С. Саварі та Л. Бородицької. Входить у число найвідоміших дончан [3], її називають «донецьким соловейком».

Нині викладач, завідувач кафедрою, професор Донецької музичної академії імені С. Прокоф'єва. Серед її учнів солісти Є. Удовін, Г. Братусь, Г. Кукліна, А. Ярова, О. Парецький, Е. Коржевич[4] та інші.

Чоловік — Едуард Федорович Захаров. Дочка — Світлана Захарова, співачка[5].

Нагороди, звання[ред.ред. код]

1992 року удостоєна звання народної артистки України.

Удостоєна ордена княгині Ольги III ступеня[6], а також Почесним знаком Міністерства культури і туризму України та Почесним знаком «За заслуги перед Донецьком».

Одна з книг Г. Штейна із циклу «Жизнь замечательных людей Донбасса» під назвою «Солов'їні далі» присвячена Аліні Коробко[7].

Творчий доробок[ред.ред. код]

  • Коробко-Захарова А.М. Клас камерного співу (сопрано). Навчальний посібник. – Донецьк: Донецька державна музична академія ім. С.С.Прокоф’єва, КП “Східний видавничий дім”, Наукове Товариство ім. Шевченка (Донецьке відділення), 2005. – 142 с.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]