Коробов Ігор Валентинович
| Коробов Ігор Валентинович | |
|---|---|
| рос. Коробов Игорь Валентинович | |
.jpg) Коробов І. В. у 2016 р. | |
| Народження |
3 серпня 1956 Вязьма, Смоленська область, РРФСР, СРСР |
| Смерть |
21 листопада 2018 (62 роки) Москва злоякісна пухлина |
| Поховання | Троєкуровське кладовище[1] |
| Країна |
 СРСР →  Росія |
| Рід військ | Розвідувальні війська ЗС Росії |
| Освіта | Stavropol Higher Military Aviation School of Pilots and Navigators PVOd, Military Diplomatic Academy of Moscowd і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Звання |
 Генерал-полковник |
| Командування | ГРУ ГШ ЗС Росії |
| Війни / битви | Російське збройне вторгнення в Крим (2014), Інтервенція Росії в Сирію і анексія Криму |
| Нагороди | |
 Коробов Ігор Валентинович у Вікісховищі | |
І́гор Валенти́нович Ко́робов (рос. Игорь Валентинович Коробов; 3 серпня 1956 — 21 листопада 2018) — російський воєначальник, начальник Головного управління ГШ ЗС РФ — заступник начальника генерального штабу збройних сил Російської Федерації (2 лютого 2016 — 21 листопада 2018). Герой Російської Федерації (2017), генерал-полковник (2017).
Життєпис[ред. | ред. код]
Відповідно до офіційної біографії на сайті МО РФ,[2] у 1973 році Ігор Коробов вступив і в 1977 році закінчив з відзнакою льотне відділення Ставропольського вищого військового авіаційного училища льотчиків і штурманів протиповітряної оборони. Офіцерську службу лейтенант Коробов розпочав у листопаді 1977 року в 518-му авіаційному полку (винищувальному) (аеродром Талагі, Архангельськ) 10-ї окремої армії ППО. З 1985 року (за іншими даними, з 1980)[3] розпочав службу у військовій розвідці, закінчив Військово-дипломатичну академію.
Проходив військову службу на різних посадах в Головному розвідувальному управлінні, був першим заступником начальника Головного управління — займаючись питаннями стратегічної розвідки[4][5], зокрема в його віданні були всі закордонні резидентури управління.
У лютому 2016 р. Указом Президента Російської Федерації призначений начальником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[6][7][8].
За час керівництва Коробова Головне управління ГШ ЗС РФ опинилося в центрі кількох гучних скандалів, серед яких найвідоміший — суспільно небезпечне отруєння свого колишнього співробітника Сергія Скрипаля та його дочки 4 березня 2018 р. і подальше розслідування диверсійної діяльності ГРУ в країнах Заходу. За Коробова військова розвідка Російської Федерації забезпечувала військові операції на Донбасі та в Сирії, втручання в американські вибори президента , через що голова відомства опинився в санкційних списках. Санкції були призупинені тільки на час робочого візиту Коробова та керівника служби зовнішньої розвідки Росії до США у січні 2018 року. Президент Путін натомість присвоїв генералу Коробову звання Героя Російської Федерації.
У 2018 році з'явилася інформація про онкологічне захворювання 61-річного Коробова, близькі до нього люди повідомили ЗМІ, що «надія на благополучний рятунок мінімальна».[9] Помер 21 листопада 2018 року у Москві, після важкої тривалої хвороби.[10]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня
- Орден Олександра Невського
- Орден Мужності
- Орден «За військові заслуги»
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
- Медаль «За відвагу»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) 2-го ступеня
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) 3-го ступеня
- Медалі Міністерства оборони
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Начальника ГРУ Коробова похоронили на Троекуровском кладбище — ІТАР-ТАРС, 2018.
- ↑ Коробов Игорь Валентинович, сайт МО РФ (рос.) (архів)
- ↑ Чим відомий Ігор Коробов [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.], «Коммерсантъ», 22.11.2018. (рос.)
- ↑ Главой ГРУ назначен генерал Игорь Коробов — Сергей Белов — Российская газета [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Новым начальником ГРУ назначен генерал Игорь Коробов. [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Lenta.ru (рос.)
- ↑ Министр обороны Российской Федерации генерал армии Сергей Шойгу вручил личный штандарт начальника Главного управления Генштаба ВС РФ генерал-лейтенанту Игорю Коробову. [Архівовано 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] // сайт «Министерства обороны Российской Федерации» (рос.)
- ↑ Начальником ГРУ назначен генерал-лейтенант Коробов. [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Сайт «РИА Новости». 2.2.2016. (рос.)
- ↑ «Назначение генерала Коробова многое говорит о приоритетах в деятельности ГРУ» [Архівовано 9 лютого 2016 у Wayback Machine.], интернет-газета «Взгляд» (рос.)
- ↑ Військова розвідка втратила головного [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.], газета «Коммерсантъ» №216 від 23.11.2018, стор. 3.
- ↑ Сайт Министерства обороны Российской Федерации, 22.11.2018. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Психологический портрет главы российской военной разведки — кто он, новый начальник ГРУ ГШ РФ? (рос.)
- Биография на сайте МО РФ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- «На смене руководства ГРУ извлекаются политические дивиденды» [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
- Народились 3 серпня
- Народились 1956
- Уродженці Вяземського району Смоленської області
- Померли 21 листопада
- Померли 2018
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Генерал-полковники (Російська Федерація)
- Герої Російської Федерації
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Суворова (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Мужності
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу» (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «За службу у Військово-повітряних силах»
- Нагороджені медаллю «200 років Міністерству оборони»
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги» (Міноборони РФ)
- Радянські розвідники
- Співробітники ГРУ
- Генерал-лейтенанти (Російська Федерація)
- Випускники Військово-дипломатичної академії
- Персоналії:Ставрополь
- Російські військові у війні проти України (з 2014)
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну