Коровченко Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Володимирович Коровченко
Сергій Володимирович Коровченко

Начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим
Час на посаді:
серпень 2013 — березень 2014

Народився19 лютого 1979(1979-02-19) (40 років)
Фащівка, Перевальський район, Луганська область, Українська СРР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Освіта1) КНЭУ
2) УІРФР КНЭУ
3) КНУ

Сергій Володимирович Коровченко (нар. 19 лютого 1979 року в смт Фащівка, Перевальського району, Луганської області, УРСР) — український політик. З серпня 2013 року по березень 2014 року — начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АР Крим. З 2017 року представник партії ВО «Батьківщина» по ОВО № 210 (Прилуки). На позачергових виборах народних депутатів 2019 року посів друге місце в окрузі, поступившись Борисові Приходьку.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1979 року в смт Фащівка. Батьки походять з Чернігівської області, які в подальшому працювали на гірничодобувних підприємствах Донбасу[1]. Сестра — Яна[2].

Освіта[ред. | ред. код]

З 2000 по 2011 рік працював на таких посадах як провідний спеціаліст відділу реєстрації емісій інституційних та професійних учасників ринку управління корпоративними фінансами, фахівцем відділу по методології, адвокат, голова правління, начальник територіального управління. Був помічником депутата Верховної ради VI скликання від Блоку Тимошенко Андрія Портнова[3]. У 2008 році балотувався до Київської міської ради за списком Блоку Юлії Тимошенко[4]. З листопада 2011 року указом Президента України входить до комісії з питань попередження катувань[5].

Будівля Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Криму у м. Сімферополь

З грудня 2011 року працює на посаді помічника заступника Голови Ради міністрів Криму патронатної служби. З січня 2012 року по вересень 2013 року — начальник Головного управління з представництва в судових органах та взаємодії з правоохоронними органами.

У серпні 2013 року обійняв посаду начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Криму[6]. За його призначення проголосувало 77 з 84 депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим[7]. Під час його керівництва була введена процедура оперативного прийому громадян в залежності від надходження звернень на адресу управління і гарячої лінії, були відкриті додаткові нотаріальні контори, виплачені зарплати на підприємствах, які перебували в процедурі банкрутства та проведена робота по виплаті аліментів матерям-одиначкам. Під час початку тимчасової окупації Криму Росією пішов у відставку[1][8][9][10][11].

З 2017 року Коровченко є представником партії «Батьківщина» на 210 окрузі (місто Прилуки, Бобровицький, Козелецький і Прилуцький райони)[12]. Очолює громадську організацію «Громадський рух Сергія Коровченка „Оновлення“»[13].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Під час суду над колишнім президентом Януковичем у квітні 2018 року, були опубліковані «Плівки Глазьєва», де згадується ім'я Коровченка[14]. 13 квітня 2018 року з'явилася інформація про те, що відносно Коровченка проводиться розслідування за статтею ч.1 с. 111 КК (Державна зрада)[15]. Станом на червень 2018 року СБУ та Прокуратура АРК не проводили жодних слідчих заходів щодо Коровченка[16][17].

В липні 2019-го з'ясувалось, що 2014 року, під час анексії Криму, Коровченко фігурував в телефонній розмові радника президента РФ Глазьєва з депутатом думи РФ Затуліним. Тоді Глазьєв розповідав, що тодішнього міністра юстиції Криму та «людину Медведчука» Коровченка слід зберегти на посаді[18][19]. Через цю розмову українські правоохоронці проводили розслідування, але жодних звинувачень Коровченку не висунули.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сомов Кирило (5 липня 2018). Сергій Коровченко: «Я зробив все, аби не допустити визнання результатів референдуму в Криму». Лівий берег. Процитовано 24 липня 2018. 
  2. Напередодні виборів Тимошенко оточила себе людьми Медведчука і Портнова: розслідування. Прямий. 22 червня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  3. Помічники нардепів 2007-2012 (П-П). Наші гроші. 3 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2018. 
  4. Блок Юлії Тимошенко. Українська правда. Процитовано 24 липня 2018. 
  5. УКАЗ. Представника Мін’юсту введено до складу Комісії з питань попередження катувань. Міністерство юстиції України. 21 листопада 2011. Процитовано 24 липня 2018. 
  6. Ахметова Анна (7 серпня 2013). В Крыму назначили нового начальника юстиции. Новый Регион. Процитовано 24 липня 2018. 
  7. Минюст Крыма возглавил уроженец Перевальского района. Неделя. 4 вересня 2013. Процитовано 24 липня 2018. 
  8. Петрів Ольга (5 липня 2018). Екс-начальник управління юстиції АР Крим розповів, як не дав росіянам легітимізувати анексію. УНН. Процитовано 24 липня 2018. 
  9. Екс-начальник управління юстиції АР Крим: моє звільнення не дало Кремлю легітимізувати окупацію української території. Gazeta.ua. 5 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  10. Политик рассказал, как власть шантажирует несогласных. NewsOne. 5 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  11. Экс-начальник управления юстиции Крыма рассказал, что не дал россиянам легитимизировать аннексию. Гордон. 5 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  12. На Чернігівщині партійці провели змагання «Спорт єднає всіх». ВО «Батьківщина». 15 вересня 2017. Процитовано 24 липня 2018. 
  13. ГРОМАДСЬКИЙ РУХ СЕРГІЯ КОРОВЧЕНКА «ОНОВЛЕННЯ». YouControl. Процитовано 24 липня 2018. 
  14. Екс-керівник управління юстиції в Криму Коровченко є фігурантом справи про держзраду. Громадське радіо. 6 квітня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  15. Поліція взялась за представника «Батьківщини», який погрожував журналісту Depo.ua (ДОКУМЕНТ). Depo.ua. 13 квітня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  16. Відповідь СБУ від 09.06.2018. Служба безпеки України. 9 червня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  17. Відповідь Прокуратури АРК від 04 липень 2018. Прокуратура Автономної Республіки Крим. Процитовано 24 липня 2018. 
  18. Майбутній нардеп фігурував у розмовах радника Путіна про захоплення Криму РФ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  19. Цензор.НЕТ. Хроніка захоплення Криму. Прослуховування радника Путіна. Частина 1. Цензор.НЕТ (uk). Процитовано 2019-07-26. 

Посилання[ред. | ред. код]