Королець мангровий
| Королець мангровий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Peneothello pulverulenta (Bonaparte, 1850)[2] | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| Myiolestes pulverulentus Peneonanthe pulverulenta | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Королець мангровий[3] (Peneothello pulverulenta) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Мешкає в Австралії, на Новій Гвінеї та на островах Ару.[4]
Таксономія[ред. | ред. код]
Мангровий королець був описаний французьким натуралістом Шарлєм Люсьєном Бонапартом 1850 року за екземпляром, знайденим в Новій Гвінеї. Він отримав біномінальну назву Myiolestes pulverulentus. Згодом австралійський орнітолог Грегорі Метьюс виділив мангрового корольця в окремий монотиповий рід Peneonanthe[5]. За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень 2011 року він був віднесений до роду Королець-чернець (Peneothello).[6][7]
Виділяють чотири підвиди:
- P. p. pulverulenta (Bonaparte, 1850) — узбережжя Нової Гвінеї
- P. p. leucura (Gould, 1869) — острова Ару, північно-східне узбережжя Австралії
- P. p. cinereiceps (Hartert, 1905) — північне узбережжя Австралії та сусідні острови
- P. p. alligator (Mathews, 1912) — північно-західне узбережжя Австралії.
Опис[ред. | ред. код]
Середня вага самців мангрового корольця становить 21,3 г, самок — 17,3.[8] Вони біло-сірого забарвлення. Їхні крила і хвіст округлої форми.[9][10]
Екологія[ред. | ред. код]
Мангрові корольці мешкають в тропічних і субтропічних мангрових лісах і рідко покидають цей вид біомів[11]. Вони харчуються комахами, яких шукають у мулі під час відпливу. Також вулику частину їх раціону складають краби.[12]
Збереження[ред. | ред. код]
Це численний і поширений вид птахів, їх популяція стабільна. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Eopsaltria pulverulenta. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Bonaparte, Charles Lucian (1850). Conspectus Generum Avium (лат.). Т. Volume 1. Leiden: E.J. Brill. с. 358. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Mangrove Robin (Eopsaltria pulverulenta). BirdLife International. 2013. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Т. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 574. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
- ↑ Christidis, L.; Irestedt, M.; Rowe, D.; Boles, W.E.; Norman, J.A. (2011). Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins (Passeriformes: Petroicidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 61 (3): 726—738. doi:10.1016/j.ympev.2011.08.014. PMID 21867765.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 June 2019.
- ↑ Dunning, John B. Jr. (5 грудня 2007). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. Second). CRC Press. с. 411. ISBN 9781420064452. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1 жовтня 1999). Directory of Australian Birds: Passerines. CSIRO Publishing. с. 469—471. ISBN 9780643102934. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Hunter, Malcolm L., ред. (10 червня 1999). Maintaining Biodiversity in Forest Ecosystems. Cambridge University Press. ISBN 9780521637688. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Prins, Herbert H. T.; Gordon, Iain J., ред. (31 січня 2014). Invasion Biology and Ecological Theory: Insights from a Continent in Transformation. Cambridge University Press. с. 106. ISBN 9781107035812. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Thomas, Sarah; Andrew, David (2011). The Complete Guide to Finding the Birds of Australia. CSIRO Publishing. с. 90. ISBN 9780643097858. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 11 січня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David A., ред. (2007). Handbook of the Birds of the World. Т. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Xeno-canto: audio recordings of the mangrove robin [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
|