Корольов (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корольов
лат. Korolev
Знімок зонда Lunar Orbiter 1
Знімок зонда Lunar Orbiter 1
4°24′ пд. ш. 157°48′ зх. д. / 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / -4.4; -157.8Координати: 4°24′ пд. ш. 157°48′ зх. д. / 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / -4.4; -157.8
Небесне тілоМісяць
Діаметр417[1] км
ЕпонімКорольов Сергій Павлович
У базах даних SAI-index=4
Корольов (Місяць, зворотний бік)
Корольов
Корольов
Корольов у Вікісховищі?
Карта гравітаційного прискорення в околицях Корольова за даними GRAIL (червоне — велике, синє — мале)

Корольов (лат. Korolev) — один із найбільших кратерів на зворотному боці Місяця. Діаметр — 417 км, координати центру — 4°24′ пд. ш. 157°48′ зх. д. / 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / -4.4; -157.8[1]. Названий на честь Сергія Павловича Корольова — конструктора космічної техніки, «батька радянської космонавтики» (назву ухвалено Міжнародним астрономічним союзом 1970 року)[2].

Опис[ред. | ред. код]

Кратер розташований на материку; в його околицях товщина місячної кори досягає максимуму й становить 107 км. Виливи лави відсутні. Вал має діаметр 417 км[3][1] і суттєво зруйнований. Дно доволі плоске в порівнянні з місцевістю навколо кратера. Всередині кратера є менш виражений внутрішній вал, діаметр якого вдвічі менший діаметра головного валу (206 км)[3][1]. Внутрішній вал найкраще зберігся в східній частині. Інших кілець у кратера нема. Таким чином, Корольов належить до басейнів із гірським кільцем (англ. peak-ring basin)[3]. Він є яскравим прикладом таласоїда, як раніше називали басейни без лавового покриття[4].

Вік кратера оцінюють як ранньонектарський[5][6].

Кратер вкрито численними дрібнішими кратерами, найбільшими серед яких є Корольов C (діаметром 66 км), прилеглий до внутрішньої частини валу на північному сході, і Корольов M (діаметром 57 км) у південній частині чаші.

Супутні кратери[ред. | ред. код]

Ці кратери, розташовані в околицях Корольова та всередині нього, названо його ім'ям із доданням великої латинської літери[2].

Корольов Координати Діаметр, км
B 3°40′ пд. ш. 156°17′ зх. д. / 3.66° пд. ш. 156.29° зх. д. / -3.66; -156.29 (B) 21
C 0°44′ пд. ш. 153°13′ зх. д. / 0.73° пд. ш. 153.22° зх. д. / -0.73; -153.22 (C) 66
D 0°29′ пд. ш. 151°45′ зх. д. / 0.48° пд. ш. 151.75° зх. д. / -0.48; -151.75 (D) 24
E 3°26′ пд. ш. 153°23′ зх. д. / 3.43° пд. ш. 153.38° зх. д. / -3.43; -153.38 (E) 37
F 4°15′ пд. ш. 152°44′ зх. д. / 4.25° пд. ш. 152.74° зх. д. / -4.25; -152.74 (F) 30
G 5°40′ пд. ш. 153°28′ зх. д. / 5.67° пд. ш. 153.46° зх. д. / -5.67; -153.46 (G) 12
L 5°44′ пд. ш. 156°49′ зх. д. / 5.74° пд. ш. 156.81° зх. д. / -5.74; -156.81 (L) 31
M 8°30′ пд. ш. 157°22′ зх. д. / 8.50° пд. ш. 157.37° зх. д. / -8.50; -157.37 (M) 57
P 7°56′ пд. ш. 159°56′ зх. д. / 7.93° пд. ш. 159.94° зх. д. / -7.93; -159.94 (P) 18
T 4°08′ пд. ш. 157°50′ зх. д. / 4.14° пд. ш. 157.84° зх. д. / -4.14; -157.84 (T) 22
V 1°13′ пд. ш. 162°04′ зх. д. / 1.21° пд. ш. 162.06° зх. д. / -1.21; -162.06 (V) 19
W 0°11′ пд. ш. 160°32′ зх. д. / 0.18° пд. ш. 160.53° зх. д. / -0.18; -160.53 (W) 31
X 0°34′ пн. ш. 159°26′ зх. д. / 0.56° пн. ш. 159.44° зх. д. / 0.56; -159.44 (X) 27
Y 0°31′ пд. ш. 158°27′ зх. д. / 0.52° пд. ш. 158.45° зх. д. / -0.52; -158.45 (Y) 19
Z 1°09′ пн. ш. 159°29′ зх. д. / 1.15° пн. ш. 159.48° зх. д. / 1.15; -159.48 (Королёв Z) 18

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements. Science Advances 1 (9). doi:10.1126/sciadv.1500852.  (Supplements).
  2. а б Korolev. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-10-18. Архів оригіналу за 2012-12-14. Процитовано 2013-12-17. 
  3. а б в Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. (2011). The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument. Icarus 214 (2): 377–393. Bibcode:2011Icar..214..377B. doi:10.1016/j.icarus.2011.05.030. 
  4. Shevchenko V. V. Thalassoid // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — P. 1–2. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_367-1.
  5. Wilhelms D. Chapter 9. Nectarian System // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  6. Wood C. A. (2004-08-14). Impact Basin Database. lpod.org. Архів оригіналу за 2014-08-07. Процитовано 2015-02-07.