Король Лір (фільм, 1971, СРСР)
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Грудень 2023) |
Король Лір | |
---|---|
рос. Король Лир | |
Жанр | трагедія |
Режисер | Козінцев Григорій Михайлович |
Сценарист | Козінцев Григорій Михайлович, |
На основі | Король Лір |
У головних ролях | Донатас Баніоніс Юрі Ярвет Ельза Радзіня Даль Олег Іванович |
Оператор | Йонас Ґріцюс |
Композитор | Шостакович Дмитро Дмитрович |
Художник | Єней Євген Євгеновичd |
Кінокомпанія | Ленфільм |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 139 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1970 |
Кошторис | 139 млн руб. |
IMDb | ID 0064553 |
«Король Лір» (рос. «Король Лир») — російський радянський двосерійний художній фільм режисера Григорія Козінцева 1970 р. За сюжетну лінію використано п'єсу Вільяма Шекспіра у перекладі російською мовою Пастернака Бориса Леонідовича.
Вільям Шекспір (1577–1612) створив текст п'єси «Король Лір» у 1605–1606 рр. Уже 26 грудня 1606 р. її вперше поставлено. Практично з цього часу п'єсу почали вважати за одну з найвеличніших трагедій драматурга та всієї театральної історії Європи.
Демократичні традиції англійського театру наприкінці 16 століття почали сходити на нівець. Англійський театр починає сильно «аристократизуватись». Відбилось це й на сюжетах п'єс Роджера Меннерса, що й сам належав до привілейованих верств людності. Майже всі Шекспірові п'єси після 1600 року виводять на сцену або королівські особи, або аристократів (Гамлет — принц Данський, Отелло — військовик, наближений до аристократії Венеції. Королівською особою є й Лір. Уся п'єса — це трагедія взаємин між старим батьком та його дітьми.
Саме цим і була цікава п'єса Роджера Меннерса для сучасників кінорежисера Григорія Козінцева та акторів багатьох театрів, де вона йшла. Зіграти у п'єсі «Король Лір» було метою багатьох акторів, бо роль ставала важливим етапом у творчій долі акторів 19-20 століть. Вона хвилювала яскравим відтворенням характерів — гонористого старого Ліра, не здатного розгледіти фальшиві почуття дочок, відкриття справжньої вартості любові молодшої дочки, щирої та малослівної, прозріння старого батька лише в часи втрати найдорожчої зі своїх дітей. Особиста трагедія батька, що побачив смерть улюбленої дочки, переростала у скорботу по усім ображеним та пригнобленим у цьому світі, що ставало центральною сценою вистави. Окрім театру, вона неодноразово ставала приводом для графічних листів чи картин відомих художників.
Свою інтерпретацію відомої театральної п'єси і дав Г. М. Козінцев у своїй кінострічці.
- Юрі Ярвет — король Лір
- Ельза Радзіня — Ґонерилья
- Волчек Галина Борисівна — Реґана
- Шендрикова Валентина Костянтинівна — Корделія
- Даль Олег Іванович — блазень
- Баніоніс Донатас Юозович — герцог Олбані
- Сєбріс Карліс Карлович — граф Ґлостер
- Мерзін Леонхард Ріхардович — Едґар
- Реґімантас Адомайтіс — Едмонд
- Ємельянов Володимир Миколайович — Кент
- Олександр Вокач — герцог Корнвельський
- Юозас Будрайтіс — король Франції
- Петренко Олексій Васильович — Освальд
- Громадський Роман Борисович — служник герцога Корнвельського
- Віторган Еммануїл Гедеонович — служник герцога Олбенського
- Орлов Олександр Олександрович — старий, орендар Ґлостера
- Автор сценарію та режисер — Козінцев Григорій Михайлович
- Оператор — Йонас Ґріцюс
- Художники — Еней Євген Євгенович, Всеволод Улітко, Вірсаладзе Симон Багратович
- Композитор — Шостакович Дмитро Дмитрович
- Звукорежисер — Едуард Ванунц.