Король Петро Макарович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 липня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 |
| Король Петро Макарович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1950  Бобриця, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 10 червня 1994 (44 роки) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, поет |
| Членство | Національна спілка письменників України |
Петро́ Мака́рович Коро́ль (22 січня 1950, Бобриця — 10 червня 1994) — український поет, письменник, педагог, член Спілки письменників України з 1993 року[a]. Знаний також за псевдонімами «П. Король, с. Бобриця», «Петро Макарів», «Петро Яремійчук».
Народився 22 січня 1950 року у селі Бобриця (нині Бучанський район Київської області, Україна) у селянській родині.
З дитинства мав вади зору, проте не мав змоги одужати через бідність батьків. За сприяння школи був влаштований в інтернат для слабозорих дітей у Горлівці. Після відкриття закладу освіти подібного профілю у Боярці, продовжив освіту там.
Здобувши середню освіту продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету, де брав участь у діяльності літературної студії «Кобзи», під керівництвом Володимира Забаштанського.
Зазнав репресій за участь у покладанні квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку — усі студенти, які прийшли того разу до пам'ятника були суворо покарані. Поета, який був інвалідом І групи по зору, виключили з 3 курсу університету, а його твори заборонили до публікації[2].
Довгі роки Петро Король жив лише за рахунок роботи, яку надавало УТОС (його дружина — теж незряча). Лише у 80-х його вірші починають друкуватися знов.
Трагічно загинув 10 червня 1994 року.
Літературну творчість розпочав ще у шкільні роки. Пік діяльності припав на початок 1990-х, після здобуття Україною Незалежності. Опублікував нариси про Бобрицьку восьмирічну школу («Гайдар завжди з нами»), односельців — листоношу Семена Халіцького («Йому вклоняються люди»), фармацевтку Олександру Ковальчук («Тільки слова вдячності») та багато інших. Також писав оповідання для дітей.
Окремі твори автора виходили в дитячій періодиці різних часів — журналах: «Малятко», «Соняшник», «Барвінок», «Дошкільне виховання», а також у поетичних альманахах «Жива вода», «Радосинь», багатьох інших. Декілька його творів увійшли до посібника «Андрійкова книжка» (автор — Галина Кирпа, у співавторстві) та багатьох інших підручників, читанок для молодших школярів. А «дорослі» твори — до чисельних збірок поезій. Поета називають майстром короткого жанру, який за лише декілька рядків вміє розкривати сутність важливих понять.
Вірші Короля для дітей було видано кількома книжечками: «У веселому трамваї» (1980 р. Київ, «Веселка», надруковано накладом 125000 примірників[3]), «Лісовий експрес», «Чарівні двері», «Не піду з садка додому» (спільно з Ніною Дергач і Миколою Зайцем), «Вечір під осиками», «Вірші для дітей».
Деякі твори поета увійшли до науково-методичних рекомендацій 2016 року літератури для виховання дітей дошкільного віку, а саме його вірші: «Півник-дудар», «Котик умивається», «Лісові дзвіночки», «Козлик», «Заячі рукавиці», «Жабка», «Чому літо бабине?», «Павутинки», «Сніжинки», «Навесні», «Небо й нічка»[4], входили вірші поета і в попередні подібні рекомендації[5].
«Національний курикулум» Молдови рекомендував вірш П. Короля «У веселому трамваї» для позакласного читання учнів 1 класу, які вивчають предмет «Українська мова і література»[6].
У передмові до збірки поезій літературної студії «Мрія», де вміщено твори і Петра Короля, читаємо про нього: «Студійний Гомер Петро Король з просвітленим баченням філософії життя».
У 1995 році друзі — Володимир Забаштанський, Василь Герасим'юк, Ольга та Іван Майбороди, Сергій Цушко — здійснили посмертне, за словами редактора Дмитра Чередниченка, «найповніше видання віршів чудового поета Петра Короля, що так несподівано і передчасно відійшов». Видання складається з двох книг — одна призначена для дорослих, друга — для дітей.
Після смерті поета його твори продовжують друкуватися в підручниках[7], поетичних збірках для дітей, на різноманітних веб-сайтах[8][9][10][11][12][13].
- Збірка віршів «У веселому травмаї»[3]
- Вірш «Навесні»[16]
- Вірш «Щедрий заєць»[17].
- Вірш «Простудилася весна»[18].
- Пісня «Прилети, зозуле», слова — Петро Король, музика — Василь Деркач[19].
- ↑ Вступив до Спілки за рекомендацією Дмитра Чередниченка[1]
- ↑ Надруковане у «Ой, весела в нас зима». Збірка віршів, оповідань, казок. Редактор-упорядник Станіслав Вишенський. Художних Людмила Постних. Київ, «Веселка», 1986, стор. 70 — 71
- ↑ Чередниченко, Дмитро (10 липня 2019). Чистий, як совість сама. До роковин Петра Короля. tekstover.in.ua (укр.). ТекстOver. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Котлярська, Катерина. Спогадами про Бобрицю поділилась вчителька — Людмила Афанасіївна Грекова. bobrytsya.kiev.ua (укр.). Bobritsya smart village. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ а б Король, Петро (1980). У веселому трамваї (PDF). chytanka.com.ua (укр.). Читанка/«Веселка». Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Здіховська, Т.В. (17 жовтня 2016). ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ — робоча навчальна програма та методичні рекомендації з курсу (PDF). evnuir.vnu.edu.ua (укр.). МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Педагогічний інститут, Кафедра філології та методики початкової освіти. с. 52. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ “УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ” (PDF). mon.gov.ua (укр.). Міністерство освіти та науки України. 2012. с. 257, 258. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ НАЦИОНАЛЬНЫЙ КУРРИКУЛУМ Начальное образование (PDF). mecc.gov.md (укр.). Міністерство освіти, культури та досліджень Республіки Молдова. 16 жовтня 2018. с. 54. Процитовано 21 липня 2024.
- ↑ Захарійчук, Мар’яна (2021). Українська мова та читання (PDF). lib.imzo.gov.ua (укр.). № 1. Інститут модернізації змісту освіти. с. 118, 145. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Вірші про весну: красиві українські поезії для дітей і дорослих. maximum.fm (укр.). Радіо «Максимум». 1 березня 2021. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Вірші. leleka.dnepredu.com (укр.). Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №29 "Білий лелека". Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Прокудіна, Юлія (6 жовтня 2023). Літературні твори для раннього дошкільного віку за програмою "Українське дошкілля" (за новою редакцією). naurok.com.ua (укр.). «На урок» освітній проект. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Веселі віршики про дитячий садок. moieptashenia.com (укр.). Моє пташеня. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Тема: "Про цінне і важливе". vstart.com.ua (укр.). Українська академія дитинства. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ МОВЛЕННЄВЕ ДЖЕРЕЛЬЦЕ УКРАЇНИ (методичні поради та дидактичний матеріал). dspace.hnpu.edu.ua (укр.). Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. 2019. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. Оповідання "Снігова баба і зайчик". mala.storinka.org (укр.). Мала Сторінка. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Ой, село моє, Бобриця - Петро Король -. who-is-who.ua (укр.). Українська конфедерація журналістів. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро (26 квітня 2016). Навесні (PDF). nashavira.ukrlife.org (укр.). № 4-5 (337-338). «Наша віра», газета. с. 9. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Кравець, Н.П. (2020). Літературне читання 2 клас (PDF). svarog.cx (укр.). Київ, «Либідь», Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. с. 39. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. Дієслово. “Простудилася весна” Петро Король. elpom.com.ua (укр.). Електронний помічник вчителя. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Прилети, зозуле - Співучі голоси. www.youtube.com (укр.). Народний аматорський колектив Співучі голоси будинку культури села Бобриця Бучанського району Київської області. 9 вересня 2022. Процитовано 20 липня 2024.