Королянчук Валерій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Королянчук
Валерій Королянчук
Валерій Королянчук
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Степанович Королянчук
Народження 15 жовтня 1965(1965-10-15) (58 років)
  Товтри, Заставнівський район,
Чернівецька область, УРСР
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983 СРСР «Буковина» 2 (0)
1986—1990 СРСР «Буковина» 143 (33)
1990 СРСР «Чорноморець» (Од) 7 (0)
1991 СРСР «Буковина» 39 (7)
1991—1995 Ізраїль «Хапоель» (КФ) 89 (40)
1993—1994  Ізраїль «Хапоель» (ДаК) 14 (6)
1996 Ізраїль «Маккабі» (Я) 14 (2)
1996 Ізраїль «Хапоель» (Т) 10 (1)
1997—1999 Ізраїль «Хапоель» (Аш) 39+ (41)
1999 Ізраїль «Хапоель» (БШ) 1 (1)
1999—2000 Ізраїль «Ашдод» 9 (1)
1999—2000  Ізраїль «Хапоель» (Іксал) ? (1)
1999—2000  Ізраїль «Хапоель» (Бат-Ям) ? (3)
2002—2004 Україна «Буковина» 28 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Степанович Королянчук (нар. 15 жовтня 1965, Товтри, Заставнівський район, Чернівецька область, УРСР) — радянський та український футболіст та спортивний функціонер, нападник та півзахисник.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав грати на дорослому рівні в командах Чернівецької області в змаганнях колективів фізкультури. У 1983 році був запрошений до складу провідної команди області, «Буковини», і провів у її складі два матчі у другій лізі. У 1984-1985 роках проходив військову службу в Південній групі військ. Після повернення зі служби протягом п'яти сезонів грав у другій лізі за «Буковину», в 1988 році став переможцем зонального турніру, а в 1989 році — найкращим бомбардиром свого клубу з 18 голами.

Влітку 1990 року перейшов в одеський «Чорноморець». Дебютний матч у вищій лізі зіграв 31 липня 1990 року проти московського «Спартака», замінивши на 60-й хвилині Юрія Никифорова[1]. Всього за «моряків» зіграв 7 матчів в чемпіонаті країни, дві гри в Кубку СРСР і три матчі в Кубку УЄФА, у всіх матчах (окрім одного кубкового) виходив на заміну або був замінений, і голами не відзначався. В останньому сезоні чемпіонату СРСР знову грав за «Буковину» в першій лізі чемпіонату СРСР.

З 1991 року протягом десяти років грав в Ізраїлі, в основному за клуби першого дивізіону[2]. У вищому дивізіоні виступав у сезонах 1995/96 років за «Хапоель» (Кфар-Саба), 1996/97 — за «Хапоель» (Тайбі), 1998/99 — за «Хапоель» (Бейт-Шеан) та 1999/00 — за ФК «Ашдод», всього зіграв 30 матчів і забив три м'ячі. У першому й другому дивізіонах забив понад 90 м'ячів, неодноразово ставав призером та найкращим бомбардиром (1997/98, 25 голів) Ліги Леуміт.

Після повернення в Україну став працювати віце-президентом «Буковини», але по ходу сезону 2002/03 років повернувся на поле і провів ще 28 матчів у другій лізі України. За всю кар'єру зіграв у складі чернівецького клубу 216 матчів, в яких забив 45 м'ячів.

Після закінчення кар'єри гравця до 2012 року працював віце-президентом «Буковини», потім — директором клубного стадіону. Входив до виконкому обласної федерації футболу. На початку лютого 2019 року був обраний генеральним директором рідного клубу: «Буковина»[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Ліга Леуміт
    • Срібний призер (1): 1994/95
    • Бронзовий призер (2): 1992/93, 1997/98

Сім'я[ред. | ред. код]

Син Андрій (нар. 1991 року) теж займається футболом, на даний момент зіграв понад 40 матчів за «Буковину» в першій і другій лігах. Також є хрещеним батьком Дениса Олійника[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Спартак» Москва 3 : 1 «Черноморец» Одесса [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Буковинцы в Израиле [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Буковина отримала нового президента. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  4. Інтерв'ю Любомира Кузьмяка із Валерієм Королянчуком, екс-нападником Буковини, Чорноморця та ряду ізраїльських клубів [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.](укр.)

Посилання[ред. | ред. код]