Королівка (Івано-Франківський район)
село Королівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Тлумацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040350180070117 |
Основні дані | |
Населення | 1492 |
Площа | 12,488 км² |
Густота населення | 119,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78030 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′23″ пн. ш. 25°00′02″ сх. д. / 48.80639° пн. ш. 25.00056° сх. д.Координати: 48°48′23″ пн. ш. 25°00′02″ сх. д. / 48.80639° пн. ш. 25.00056° сх. д. |
Водойми | Мильники |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
Карта | |
Мапа | |
Королі́вка — село Тлумацької міської громади Івано-Франківському районі Івано-Франківської області.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.[1]
На території села знаходиться давньоруське поселення [2]
Про церкву є згадки ще з другої половини XVI ст.
Церква під посвятою Св. арх. Михайлу вперше згадана в другій половині XVII ст. Нова дерев'яна церква постала в Королівці на початку XVIII ст. У 1803 році вона згоріла.
У 1804 громада спромоглася виставити нову церкву, також дерев'яну.
У 1916 році під час боїв Першої світової війни церкву знищила. Для богослужінь громада збудувала тимчасову каплицю.
У 1926 році постала нова дерев'яна церква.[3]
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Тарновиця Пільна Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 1 670 мешканців, з них 1 630 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв[4]
В селі також діє футбольна команда, а також цегельня. А ще в селі є невеличкий сад,в якому жителі запасаються фруктами.Ще тут є дерев`яна церква.
Про церкву в цьому селі є згадки ще з другої половини XVI ст. Церква під посвятою Св. арх. Михайлу вперше згадана в другій половині XVII ст. Нова дерев'яна церква постала в Королівці на початку XVIII ст. Вже у 1803 році вона згоріла. Наступного року громада спромоглася виставити нову церкву, також дерев'яну. Цю церкву знищили у 1916 році під час боїв Першої світової війни. Для богослужінь громада збудувала тимчасову каплицю.
У 1926 році постала нова дерев'яна церква. Подібна до також дерев'яної церкви з села Ісаків, адже королівську церкву також проєктував архітект Олександр Лушпинський. Церква була парафіяльною. На сьогодні наймолодша за віком серед збережених дерев'яних у районі, збудованих до 1989 року. Пам'ятка архітектури місцевого значення, у користуванні громади УГКЦ.
Розташовується в центрі Королівки, при дорозі та біля забудови. Навколо церкви росте чимало ялинок. Хрещата в плані, п'ятиверха, вівтар якої орієнтований майже на північ. При вівтарі з обидвох сторін прибудовані ризниці. Додаткові входи до церкви розташовані в бічних раменах. По зовнішньому ремонті стіни під опасанням ошалювали горизонтально фальшбрусом, частину вікон замінили пластиковими. Над опасанням стіни оббиті бляхою з художнім карбуванням ще з початку 1990-х років (?). Біля входу на прицерковну територію стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця, стіни якої суцільно оббиті фальшбрусом.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Церква Королівка Тлумацький район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 93.
- Korolówka (2), wś, pow. tłumacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 411. (пол.)— S. 411. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |