Амбогіманга

Амбогіманга
Світова спадщина
Королівський пагорб Амбогіманга, Мадагаскар
18°45′33″ пд. ш. 47°33′46″ сх. д.
Країна	Мадагаскар
Тип	населений пункт і археологічна пам'ятка
Об'єкт №	950
Амбогіманга у Вікісховищі

Фортифікаційні споруди на Амбогіманзі

Королівський пагорб Амбогіманга — історичний пам'ятник, археологічні розкопки на Мадагаскарі, розташовані в провінції Антананаріву, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Королівський пагорб Амбогіманга є важливим символом самоідентифікації сучасних малагасійців і містить об'єкти, пов'язані з похованнями правителів Мадагаскару.

Історія

Королівський пагорб Амбогіманга з XV століття був місцем релігійного поклоніння середньовічних малагасійців і мав важливе значення в культурному і громадському житті Мадагаскару упродовж п'ятисот років до появи європейців. Комплекс Амбогіманга містить археологічний матеріал, що розкриває соціальну і політичну культуру Мадагаскару, починаючи з XV століття.

Амбогіманга, 1865

Амбогіманга та прилегла до нього долина з XVI століття належали королям Мадагаскару. У XVI столітті комплекс був уже добре розвинений. але особливої політичної ваги це місце набуло з початку XVIII століття, коли король Андріамасінавалона (1675–1710) розділив своє Королівство Імеріна між власними синами на чотири частини і призначив свого сина.

Андріанцимітовіамініандріана для управління північно-східною частиною - Аварадрано, столицею якого став Амбогіманга. Розподіл Імеріни призвів до 77-річної громадянської війни, під час якої послідовні правителі Аварадрано вели військові кампанії з розширення своєї території, в той же час вони постійно укріплювали Амбогімангу, щоб краще захистити її від нападів. Війна була закінчена королем Андріанампоінімеріним, який успішно проводив переговори та військові кампанії з Амбогіманги, що призвели до возз'єднання Імеріни під його правлінням до 1793 р.

Захопивши історичну столицю Королівства Імеріна - Рува Антананаріву, Андріанампоімеріна переніс сюди свій королівський двір і всі політичні функції, оголосивши Антананаріво політичною столицею, а Амбогіманга залишилась королівською усипальнею і духовною столицею королівства. Він та пізніші правителі з його роду продовжували проводити королівські ритуали в Амбогіманзі і регулярно її оновлювали та переробляли аж до французької колонізації королівства та вигнання королівської родини в 1897 році.

Історичні події, повязані із цим місцем та наявність королівських могил надають пагорбу священний характер, який ще більше посилюється в Амбохіманзі місцями поховань кількох Вазимба, найдавніших жителів острова. Тут знаходяться залишки палаців, храмів, мурів. Королівське місто на пагорбі було захищено ровами та стінами з чотирнадцятьма кам'яними брамами. У східній частині міста були святилища для ритуалів, а також королівські усипальні. Тут знаходився басейн з водою, а над ним в скелі вирізані дві статуї богів. У північній частині міста знаходилась площа правосуддя. У 1871 році до комплексу Амбогімангі був доданий ще один палац та скляний павільйон.

До святих місць Амбогімангі тепер відбуваються цілі паломництва: жителі Мадагаскару роблять це з сакральних міркувань, а туристи — з метою познайомитися з величними руїнами.

Джерела

• Acquier, Jean-Louis (1997). Architectures de Madagascar (French) . Paris: Berger-Levrault. ISBN 978-2-7003-1169-3.
• Allibert, Claude; Rajaonarimanana, Narivelo (2000). L'extraordinaire et le quotidien: variations anthropologiques (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-083-4. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Andrianjafitrimo, Lantosoa (2007). La femme malgache en Imerina au début du XXIe siècle (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-476-4. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Boswell, Rosabelle (2011). Re-Presenting Heritage in Zanzibar and Madagascar. Addis Ababa: Organization for Social Science Research in Eastern and Southern Africa. ISBN 978-99944-55-61-4. Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Campbell, Gwyn (2012). David Griffiths and the Missionary "History of Madagascar". Leiden, the Netherlands: Brill. ISBN 978-90-04-20980-0. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 15 червня 2017.
• Chrétien, Jean-Pierre; Triaud, Jean-Louis (1999). Histoire d'Afrique (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-904-0. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 15 червня 2017.
• Dahl, Otto (1991). Migration from Kalimantan to Madagascar. Oslo: Norwegian University Press. ISBN 978-82-00-21140-2.
• Ellis, William (1838). History of Madagascar. London: Fisher, Son & Co. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Ellis, William (1867). Madagascar Revisited. London: John Murray. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Ellis, Stephen; Rajaonah, Faranirina (1998). L'insurrection des menalamba: une révolte à Madagascar, 1895–1898 (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-796-1. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 15 червня 2017.
• Fage, J.D.; Oliver, Roland Anthony (1975). The Cambridge history of Africa. London: Cambridge University Press. ISBN 0-521-20413-5. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 15 червня 2017.
• Fournet-Guérin, Catherine (2007). Vivre à Tananarive: Géographie du changement dans la capitale malgache (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-8111-4162-2. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Frémigacci, Jean (1999). Le Rova de Tananarive: Destruction d'un lieu saint ou constitution d'une référence identitaire?. У Chrétien, Jean-Pierre; Triaud, Jean-Louis (ред.). Histoire d'Afrique: Les enjeux de mémoire (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-904-0.
• Kus, Susan (2007). Matters Material and Ideal. У Hodder, Ian (ред.). Symbolic and Structural Archaeology. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-03550-7. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Labourdette, Jean-Paul; Auzias, Dominique (2011). Madagascar (French) . Paris: Petit Futé. ISBN 978-2-7469-4029-1. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2017.
• Nativel, Didier (2005). Maisons royales, demeures des grands à Madagascar (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-84586-539-6. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Rafidinarivo, Christiane (2009). Empreintes de la servitude dans les sociétés de l'océan Indien. Métamorphoses et permanences (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-8111-3198-2.
• Raison-Jourde, Françoise (1983). Les Souverains de Madagascar (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-059-7. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 15 червня 2017.
• Raison-Jourde, Françoise (1991). Bible et pouvoir à Madagascar au XIXe siècle (French) . Paris: Karthala Editions. ISBN 978-2-86537-317-8. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Rakoto-Ramiarantsoa, Hervé (1995). Chair de la terre, œil de l'eau: paysanneries et recompositions de campagnes en Imerina, Madagascar (French) . Paris: IRD Editions. ISBN 978-2-7099-1290-7. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Ranaivoson, Dominique (2005). Madagascar: dictionnaire des personnalités historiques (French) . Paris: Sépia. ISBN 978-2-84280-101-4.
• Sibree, James (1870). Madagascar and Its People. London: William Clowes and Sons. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• Thompson, V.; Adloff, R. (1965). The Malagasy Republic: Madagascar today. San Francisco, California: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-0279-9. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
• de la Vaissière, Camille; Abinal, Antoine (1885). Vingt ans à Madagascar: colonisation, traditions historiques, moeurs et croyances (French) . Paris: V. Lecoffre. ISBN 3-540-63293-X. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 15 червня 2017.

Посилання

• Амбохіманга // ВУЕ
• Характеристика об'єкта ЮНЕСКО [Архівовано 10 липня 2011 у WebCite] (англ.)
• Історія Королівського пагорба Амбогіманга (фр.)