Коронавірусна хвороба 2019 в Африці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 12:05 UTC (805 хвилин тому).
Коронавірусна хвороба 2019 в Африці
COVID-19 coronavirus pandemic in Africa.png
COVID-19 Outbreak Africa Map.svg
Підтверджені випадки коронавірусної хвороби в Африці на 23 травня 2021
   1,000,000+ випадків
   100,000–999,999 випадків
   10,000–99,999 випадків
   1,000–9,999 випадків
   0–999 випадків
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Африка
Перший випадок Каїр
Поява 14 лютого 2020
Походження Ухань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки 11,984,539 (на 10 травня 2022)[1]
Активні випадки 562,295 (на 10 травня 2022)[1]
Одужало 11,168,212 (на 10 травня 2022)[1]
Смертей
 254,032 (на 10 травня 2022)[1]
Територій
 58[1]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 в Африці — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Африки. Перший випадок коронавірусної хвороби в Африці зареєстрований 21 січня 2020 року у єгипетській столиці Каїрі.[2][3] Перший підтверджений випадок в Африці на південь від Сахари було виявлено в Нігерії наприкінці лютого 2020 року.[4] Протягом 3 місяців коронавірус поширився по всьому континенту, аж до часу, коли Лесото, остання африканська суверенна держава, яка залишалися вільною від вірусу, повідомила про випадок хвороби 13 травня 2020 року.[5][6] Станом на 26 травня виявилося, що в більшості африканських країн спостерігається місцева передачі вірусу, хоча можливості для тестування були обмежені.[7] Більшість виявлених завезених випадків прибули з Європи та США, а не з Китаю, звідки походив коронавірус.[8]

На початку червня 2021 року Африка стикнулася з третьою хвилею зараження COVID-19 із зростанням випадків у 14 країнах.[9] До 4 липня на континенті було зареєстровано понад 251 тисяча нових випадків хвороби, що на 20 % більше, ніж за тиждень до цього, і на 12 % більше, ніж у січні. Понад 16 африканських країн, включаючи Малаві та Сенегал, зафіксували сплеск нових випадків хвороби.[10] Всесвітня організація охорони здоров'я назвала цей тиждень «найгіршим часом пандемії в Африці».[11]

Країни Африкизапровадили велику кількість профілактичних заходів. До них відносяться обмеження на поїздки, скасування рейсів, скасування заходів[12], закриття шкіл і закриття кордонів.[13] Вважалося, що в багатьох африканських країнах із менш розвиненою системою охорони здоров'я була широко поширена недореєстрація хвороби.[14] Згідно з дослідженням серопревалентності восени 2020 року в Джубі в Південному Судані, насправді було зареєстровано менше 1 % інфікованих.[15]

Нові тривожні варіанти вірусу були виявлені в Африці: у грудні 2020 року Бета-варіант у ПАР[16], у грудні 2020 року Ета-варіант у Нігерії[17][18], та в листопаді 2021 року Омікрон у Ботсвані.[19]

Африканський союз забезпечив придбання близько 300 мільйонів доз вакцини проти COVID-19 у рамках найбільшої такої угоди для Африки; це було повідомлено 13 січня 2021 року. Це не залежить від глобальних зусиль «Access to COVID-19 Tools Accelerator» (COVAX), спрямованих на забезпечення вакцин проти COVID-19 країн з низьким рівнем доходу.[20] Однак примітно, що африканські країни платили більш ніж удвічі більше за певні вакцини, ніж європейські країни.[21] Група семи найрозвинутіших країн світу (G7) пообіцяла справедливий розподіл вакцин 19 лютого 2021 року, хоча надала лише небагато деталей про заходи для його забезпечення.[22] Об'єднані Арабські Емірати також стали постачальником вакцин для Африки.[23][24]

Незважаючи на ці досягнення, Африка є найменш вакцинованим континентом у світі.[25] На початку червня 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що поставки вакцини проти COVID-19 в Африкуі «майже зупинилися».[26] 8 червня 2021 року судансько-британський філантроп-мільярдер Мо Ібрагім різко розкритикував міжнародну спільноту за неспроможність забезпечити справедливий розподіл вакцин по всьому світу.[27] Станом на 8 липня 2021 року лише 2 % населення континенту було щеплено.[10]

Кілька африканських урядів зазнали критики через їх неготовність до епідемії, корупційні скандали, та надто пізнє запровадження карантину, що підривало довіру до держави. На початок 2023 року 20 із 39 країн у узгодженому Світовим банком списку нестабільних і постраждалих від конфлікту держав знаходяться в Африці.[28][29]

Щоб підтримати відновлення після пандемії COVID-19, Африці на південь від Сахари в цілому потрібно було б підвищити витрати приблизно на 6 % ВВП (100 мільярдів доларів), тоді як країнам Близького Сходу та Північної Африки потрібно було б збільшити витрати на 9 % ВВП.[30][31]

Загальна історія[ред. | ред. код]

До другого тижня червня 2020 року загальна кількість випадків хвороби в Африці перевищила 200 тисяч.[32] Кількість реєстрації підтверджених нових випадків прискорилася в червні: на континенті знадобилося 98 днів, щоб зареєструвати перші 100 тисяч випадків, і 18 днів для інших 100 тисяч. Темпи прискорення продовжували утримуватися, і до 6 липня кількість випадків перевищила позначки в 300 тисяч і 400 тисяч. 8 липня 2020 року кількість випадків перевищила півмільйона. Половина з 500 тисяч випадків, зареєстрованих на континенті, походили з ПАР або Єгипту. На 10 країн припадало 80 % зареєстрованих випадків хвороби.[33] 20 липня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я висловила занепокоєння з приводу поширення хвороби в Африці, заявивши, що стрімке зростання чисельності в Південній Африці може бути передвісником подальших спалахів по всьому континенті.[34] Станом на 6 серпня кількість хворих перевищила мільйон, причому понад 75 % від загальної кількості підтверджених випадків припадало на 5 країн: ПАР, Єгипет, Марокко, Ефіопію та Нігерію.[35] Існувала думка, що дійсна кількість випадків значно перевищує підтверджену кількість через низький рівень тестування в багатьох африканських країнах.[36] Рівень смертності в африканських країнах був відносно низьким порівняно з Європою через більш молодий вік населення.[35] 21 серпня Африканські центри з контролю та профілактики захворювань висловили «обережний оптимізм», оскільки кількість нових випадків знизилася, водночас застерігши від самовдоволення.[37] У деяких країнах кількість випадків почала зростати. 29 жовтня 2020 року голова Африканських центрів з контролю та профілактики захворювань Джон Нкенгасонг сказав: «Час готуватися до другої хвилі дійсно настав».[38]

12 листопада Африканські центри з контролю та профілактики захворювань та Всесвітня організація охорони здоров'я повідомили, що кількість підтверджених випадків зросла з липня, особливо в Північній Африці (Туніс, Марокко та Лівія). У Південній Африці та Кенії крива згладжувалася, тоді як у Сенегалі та Екваторіальній Гвінеї спостерігається постійне зниження кількості випадків.[39]

Протягом літа 2021 року кількість випадків зросла, і до 27 червня досягла майже 202 тисячі на тиждень. Станом на 13 липня 2021 року 22 з 55 африканських держав повідомили про випадки дельта-варіанту.[40]

10 лютого 2022 року в заяві, оприлюдненій ВООЗ, сказано, що вперше після піку четвертої хвилі, спричиненої варіантом Омікрон, щотижнева кількість випадків COVID-19 в Африці «суттєво зменшилася», а також зменшилася кількість смертей.[41]

Африканські країни зробили значний внесок у ідентифікацію варіанту Омікрон у листопаді 2021 року, коли Туліо де Олівейра з Стелленбоського університету, біоінформатик бразильського походження, вперше повідомив громадськість про десятки мутацій цього варіанту, що робить його більш заразним у всьому світі. Африканські науковці різко критикували «Глобальну Північ» за приховування важливих вакцин, несправедливе введення заборони на поїздки та позбавлення африканських вчених кредитів, які вони заслуговують за секвенування нових варіантів, що виникають.[42]

Підтверджені випадки за країнами та територіями[ред. | ред. код]

Зведена таблиця підтверджених випадків в Африці (станом на 24 січня 2023 року)
Країна/територія Випадки Активні випадки Смерті Одужання Посилання
ПАР ПАР 4,054,522 39,428 3,912,506 102,588 [1]
Марокко Марокко 1,272,186 112 1,255,778 16,296 [1]
Туніс Туніс 1,150,127 29,291 [1]
Єгипет Єгипет 515,645 48,850 442,182 24,613 [1]
Лівія Лівія 507,158 4 500,717 6,437 [1]
Ефіопія Ефіопія 499,354 5,619 486,163 7,572 [1]
Реюньйон Реюньйон 484,813 65,323 418,572 918 [1]
Кенія Кенія 342,792 69 337,035 5,688 [1]
Замбія Замбія 338,986 2,292 332,655 4,039 [1]
Ботсвана Ботсвана 328,581 2,039 323,747 2,795 [1]
Алжир Алжир 271,354 81,746 182,727 6,881 [1]
Нігерія Нігерія 266,453 3,458 259,850 3,155 [1]
Зімбабве Зімбабве 259,981 667 253,677 5,637 [1]
Мозамбік Мозамбік 231,404 371 228,801 2,232 [1]
Гана Гана 171,112 14 169,636 1,462 [1]
Намібія Намібія 170,496 89 166,324 4,083 [1]
Уганда Уганда 170,279 66,128 100,431 3,630 [1]
Руанда Руанда 133,078 73 131,537 1,468 [1]
Камерун Камерун 123,993 3,412 118,616 1,965 [1]
Ангола Ангола 105,095 115 103,050 1,930 [1]
ДР Конго ДР Конго 95,346 9,660 84,223 1,463 [1]
Сенегал Сенегал 88,900 17 86,915 1,968 [1]
Малаві Малаві 88,446 469 85,291 2,686 [1]
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 87,966 6 87,127 833 [1]
Есватіні Есватіні 74,114 51 72,641 1,422 [1]
Мадагаскар Мадагаскар 67,817 55 66,343 1,419 [1]
Судан Судан 63,729 444 58,284 5,001 [1]
Мавританія Мавританія 63,664 234 62,433 997 [1]
Кабо-Верде Кабо-Верде 63,224 60 62,752 412 [1]
Бурунді Бурунді 52,162 731 51,393 38 [1]
Сейшельські Острови Сейшельські Острови 50,355 157 50,026 172 [1]
Габон Габон 48,980 6 48,668 306 [1]
Танзанія Танзанія 42,530 846 [1]
Майотта Майотта 42,002 188 [1]
Маврикій Маврикій 41,627 684 39,901 1,042 [1]
Того Того 39,353 6 37,757 467 [1]
Гвінея Гвінея 38,224 0 37,757 467 [1]
Лесото Лесото 34,790 8,087 25,980 723 [1]
Малі Малі 32,776 80 31,953 743 [1]
Бенін Бенін 27,989 3 27,823 163 [1]
Сомалі Сомалі 27,318 12,775 13,182 1,361 [1]
Республіка Конго Республіка Конго 25,375 983 24,006 386 [1]
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 22,025 33 21,596 396 [1]
Південний Судан Південний Судан 18,368 115 18,115 138 [1]
Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 17,186 123 16,880 183 [1]
Джибуті Джибуті 15,690 74 15,427 189 [1]
Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка 15,361 471 14,777 113 [1]
Гамбія Гамбія 12,586 25 12,189 372 [1]
Еритрея Еритрея 10,189 0 10,086 103 [1]
Нігер Нігер 9,931 729 8,890 312 [1]
Коморські Острови Коморські Острови 8,992 4 8,827 161 [1]
Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау 8,947 115 8,656 176 [1]
Ліберія Ліберія 8,043 8 7,741 294 [1]
Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 7,760 126 [1]
Чад Чад 7,651 2,583 4,874 194 [1]
Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі 6,279 0 6,202 77 [1]
Західна Сахара Західна Сахара 10 0 9 1 [1]
Загалом 12,765,020 454,504 12,052,075 258,441

Хронологія за країнами та територіями[ред. | ред. код]

Алжир[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Алжирі

Перший випадок в країні був підтверджений 25 лютого. Вранці 2 березня в Алжирі підтвердили 2 нових випадки зараження коронавірусом у жінки та її дочки.[43] 3 березня у країні повідомлено про ще два нових випадки зараження коронавірусом. Ці випадки були в одній родині, батько та донька, які прибули з Франції.[44] 4 березня міністерство охорони здоров'я зареєструвало 4 нові підтверджені випадки хвороби, усі в одній родині, довівши загальну кількість до 12 підтверджених випадків.[45][44]

Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, в Алжирі відбудеться відносно високий ризик поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не стануть пріоритетними в діяльності органів охорони здоров'я.[46]

Ангола[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Анголі

21 березня 2020 року було підтверджено перші два випадки хвороби в Анголі.[47] З 20 березня всі кордони Анголи були закриті на 15 днів.[48] Станом на 18 квітня 2020 року було загалом 19 підтверджених випадків хвороби, 2 смерті та 6 одужань.[49] До грудня 2020 року загальна кількість підтверджених випадків становила 17433, з них 10859 одужали та 405 померли. На кінець місяця було 6169 активних випадків хвороби.[50]

Бенін[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Беніні

16 березня 2020 року підтверджено перший випадок хвороби в Беніні.[51] Станом на 18 квітня було загалом 35 підтверджених випадків хвороби, одна смерть і 18 одужань.[49]

Загальна кількість підтверджених випадків у грудні становила 3251. На кінець року було 3061 одужань, 44 смерті, 146 активних випадків хвороби.[52]

Ботсвана[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Ботсвані

30 березня 2020 року було підтверджено перші 3 випадки хвороби в Ботсвані.[53] Щоб запобігти подальшому поширенню хвороби, уряд заборонив зібрання понад 50 осіб і в'їзд із країн, де спостерігалась велика кількість хворих.[54][55] Кордони країни були закриті, і громадянам Ботсвани буде дозволено повернутися, але вони повинні перебувати після цього на карантині протягом 14 днів.[56] Усі школи також були закриті з 20 березня.[57]

Буркіна-Фасо[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Буркіна-Фасо

9 березня 2020 року в Буркіна-Фасо було зареєстровано перші 2 випадки хвороби в країні.[58] 13 березня також було підтверджено третій випадок — особа, яка мала прямий контакт із першими двома випадками.[59] Станом на 14 березня в країні було підтверджено 7 випадків. 5 із нових підтверджених випадків мали прямий контакт із першими двома випадками. Один з них був громадянином Великої Британії, який працював на золотих копальнях у країні, відпочивав у Ліверпулі, та повернувся до країни 10 березня транзитом через Ванкувер і Париж.[60]

Станом на 18 квітня 2020 року в країні було зареєстровано загалом 557 випадків хвороби, з них 35 смертей і 294 одужання.[49] На кінець грудня 2020 року було зареєстровано 6631 випадок хвороби, 4978 одужань, 1569 активних випадків і 84 смерті.[61]

Бурунді[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Бурунді

31 березня було підтверджено перші два випадки в Бурунді.[62] Президент Бурунді П'єр Нкурунзіза помер під час пандемії; офіційно він помер від серцевого нападу, але є припущення, що він міг померти від COVID-19, а члени його сім'ї також заразилися цією хворобою.[63]

Камерун[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Камеруні

6 березня 2020 року в Камеруні підтвердили перший випадок хвороби.[64] Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, Камерун стикнеться з відносно високим ризиком поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не будуть пріоритетними.[46]

13 січня 2021 року Камерун повідомив про 27336 випадків хвороби, 1993 активних випадки та 451 смерть. Це становить 17 смертей на мільйон населення.[65]

Кабо-Верде[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Кабо-Верде

20 березня було підтверджено перший випадок на Кабо-Верде у 62-річного жителя Великої Британії.[66][67]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр Coronavirus update (live). Процитовано 10 травня 2022.  (англ.)
  2. ↑ Beijing orders 14-day quarantine for all returnees. BBC News. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020.  (англ.)
  3. ↑ Egypt announces first Coronavirus infection. Egypt Today. Архів оригіналу за 15 лютогоy 2020. Процитовано 24 березня 2020.  (англ.)
  4. ↑ Nigeria confirms first coronavirus case. BBC News. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.  (англ.)
  5. ↑ Remote Lesotho becomes last country in Africa to record COVID-19 case. Reuters (англ.). 13 травня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.  (англ.)
  6. ↑ Coronavirus live updates: Lesotho becomes last African nation to report a coronavirus case. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  7. ↑ Akinwotu, Emmanuel (26 травня 2020). Experts sound alarm over lack of Covid-19 test kits in Africa. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. 
  8. ↑ Maclean, Ruth (17 березня 2020). Africa Braces for Coronavirus, but Slowly. The New York Times. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.  (англ.)
  9. ↑ Third wave sweeps across Africa as Covid vaccine imports dry up. The Guardian (англ.). 7 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  10. ↑ а б Mendez, Rich (8 липня 2021). Africa suffers worst surge in Covid cases as delta variant spurs third wave of pandemic. CNBC (англ.). Процитовано 9 липня 2021. 
  11. ↑ Dahir, Abdi Latif (8 липня 2021). Africa marks its 'worst pandemic week' yet, with cases surging and vaccine scarce, the W.H.O. says.. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 9 липня 2021. 
  12. ↑ Here are the African countries with confirmed coronavirus cases. CNN. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.  (англ.)
  13. ↑ UN Sees Africa Sliding Into Recession Without Debt-Service Help. Bloomberg.com (англ.). 24 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. 
  14. ↑ Burke J, Mumin AA (2 травня 2020). Somali medics report rapid rise in deaths as Covid-19 fears grow. The Guardian. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 2 May 2020.  (англ.)
  15. ↑ Wiens KE, Mawien PN, Rumunu J, Slater D, Jones FK, Moheed S, Caflisch A, Bior BK, Jacob IA, Lako RL, Guyo AG, Olu OO, Maleghemi S, Baguma A, Hassen JJ, Baya SK, Deng L, Lessler J, Demby MN, Sanchez V, Mills R, Fraser C, Charles RC, Harris JB, Azman AS, Wamala JF (червень 2021). Seroprevalence of Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 IgG in Juba, South Sudan, 20201. Emerging Infectious Diseases 27 (6): 1598–1606. PMC 8153877. PMID 34013872. doi:10.3201/eid2706.210568.  (англ.)
  16. ↑ Latif AA, Mullen JL, Alkuzweny M, Tsueng G, Cano M, Haag E, Zhou J, Zeller M, Matteson N, Wu C, Andersen KG, Su AI, Gangavarapu K, Hughes LD. B.1.351 Lineage Report. outbreak.info. Процитовано 6 червня 2021. 
  17. ↑ Lineage B.1.525. cov-lineages.org. Pango team. Процитовано 6 червня 2021. 
  18. ↑ Another new COVID strain found in Nigeria, says Africa CDC (англ.). Al Jazeera. 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020. 
  19. ↑ Lineage B.1.1.529. Архів оригіналу за 26 листопада 2021.  (англ.)
  20. ↑ Africa secures 300 million COVID-19 vaccine doses in deal with manufacturers. Africanews (англ.). 13 січня 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021. 
  21. ↑ 'Deeply Alarming': AstraZeneca Charging South Africa More Than Double What Europeans Pay for Covid-19 Vaccine. Common Dreams (англ.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.  (англ.)
  22. ↑ Lawless, Jill (19 лютого 2021). G-7 vows 'equitable' world vaccine access, but details scant. AP News. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.  (англ.)
  23. ↑ Vaccine Diplomacy: COVID and the Return of Soft Power. The Globalist (англ.). 30 квітня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  24. ↑ Covid-19 Africa: What is happening with vaccines?. BBC News (англ.). 3 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  25. ↑ Rapidly Spreading Variants Compound Africa's Coronavirus Woes (англ.). Bloomberg L.P. 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021.  (англ.)
  26. ↑ Alarm in Africa: Virus surges, vaccines grind to 'near halt'. AP NEWS. 3 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.  (англ.)
  27. ↑ Billionaire philanthropist: vaccine hoarding hurts Africa. AP NEWS. 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.  (англ.)
  28. ↑ Africa: Covid-19 Aid Falling Short. Human Rights Watch (англ.). 12 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021. 
  29. ↑ Bank, European Investment (18 листопада 2021). Finance in Africa: for green, smart and inclusive private sector development (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5063-0. 
  30. ↑ Sub-Saharan Africa: One Planet, Two Worlds, Three Stories. IMF (англ.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  31. ↑ Sub-Saharan Africa: Navigating a Long Pandemic. IMF (англ.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  32. ↑ Global report: WHO warns of accelerating Covid-19 infections in Africa. The Guardian (англ.). 12 червня 2020. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. 
  33. ↑ Coronavirus: How fast is it spreading in Africa?. Yahoo! News. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.  (англ.)
  34. ↑ Covid-19: Situation in SA 'a warning' for the rest of the continent - WHO. News24 (англ.). Архів оригіналу за |archiveurl= вимагає |archivedate= (довідка). Процитовано 21 липня 2020.  Проігноровано невідомий параметр |archiveate= (довідка)
  35. ↑ а б Burke, Jason (6 серпня 2020). Total confirmed coronavirus cases in Africa pass 1 million. The Guardian. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.  (англ.)
  36. ↑ Africa reaches one million confirmed cases, although the true toll may be higher.. The New York Times. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.  (англ.)
  37. ↑ Coronavirus in Africa: 'Signs of hope' as cases level off. Yahoo! News. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.  (англ.)
  38. ↑ McSweeney, Eoin (30 жовтня 2020). Africa must prepare for second COVID wave, disease control group says. CNN. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.  (англ.)
  39. ↑ Mwai, Peter (12 листопада 2020). Coronavirus: What's happening to the numbers in Africa?. BBC Reality Check, BBC. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.  (англ.)
  40. ↑ Deadly COVID-19 Delta variant taking hold in Africa. Sub-Saharan Africa (англ.). Процитовано 1 серпня 2021. 
  41. ↑ Covid-19 cases in Africa fall by 20% - WHO. Africanews with AFP (Africanews with AFP). Africanews with AFP. 25 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2022.  (англ.)
  42. ↑ AN ADVOCATE FOR AFRICA (англ.)
  43. ↑ Algeria confirms two more coronavirus cases. 2 березня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.  (англ.)
  44. ↑ а б Algeria reports two new coronavirus cases, bringing the total to five. Reuters (англ.). 2 березня 2020. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 2 березня 2020. 
  45. ↑ ارتفاع عدد الإصابات المؤكدة بفيروس كورونا إلى 12 حالة. النهار أونلاين (араб.). 4 March 2020. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 4 March 2020. 
  46. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою afro.who.int не вказано текст
  47. ↑ Angola registered its first coronavirus case. Informanté. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020.  (англ.)
  48. ↑ Oliveira (19 березня 2020). Angola closes borders for 15 days. The Namibian. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020.  Проігноровано невідомий параметр |irst= (довідка) (англ.)
  49. ↑ а б в Coronavirus: African Union Member States (52) reporting COVID-19 cases, 18th April 2020. CNBC Africa (англ.). 18 квітня 2020. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  50. ↑ País com 62 novas infecções e duas mortes por covid-19 (порт.). Ver Angola. 31 грудняr 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021. 
  51. ↑ Somalia, Liberia, Benin and Tanzania confirm first coronavirus cases. news.trust.org. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.  (англ.)
  52. ↑ COVID-19 and W/Africa: 1,994 new cases, 31 new deaths in 24 hours. APA. 31 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021. 
  53. ↑ Botswana registers first Covid-19 cases as three people test positive. Independent Online (англ.). South Africa. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020.  (англ.)
  54. ↑ Coronavirus: Botswana bans US, UK, China arrivals, All learning institutions to be closed on the 23rd March 2020. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 17 березня 2020.  (англ.)
  55. ↑ Botswana bars travellers from coronavirus-hit countries. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 17 березня 2020.  (англ.)
  56. ↑ Botswana, with No COVID-19 Cases, Closes Borders After Death in Zimbabwe | Voice of America – English (англ.). Voice of America. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 25 березня 2020. 
  57. ↑ Botswana schools reopen amid concerns over preparedness (англ.). Voice of America. 5 червня 2020. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.  (англ.)
  58. ↑ Burkina Faso Confirms First Cases of Coronavirus. 9 березня 2020. Процитовано 9 березня 2020.  (англ.)
  59. ↑ Coronavirus: un troisième cas confirmé au Burkina Faso. VOA (фр.). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. 
  60. ↑ Rédaction B24 (14 березня 2020). Coronavirus (COVID-19) : 7 cas confirmés au Burkina. L'Actualité du Burkina Faso 24h/24 (фр.). Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. 
  61. ↑ COVID-19 and W/Africa: 1,994 new cases, 31 new deaths in 24 hours. APA. 31 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021.  (англ.)
  62. ↑ East African nation of Burundi confirms first coronavirus cases – Health Ministry. Reuters (англ.). 31 березня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020. 
  63. ↑ Pilling, David; Schipani, Andres (15 червня 2020). Coronavirus stalks Burundi's political elite after president's death. Financial Times. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.  (англ.)
  64. ↑ Cameroon Confirms First Case of Coronavirus. The New York Times. Reuters. 6 березня 2020. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.  (англ.)
  65. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою numbers_jan не вказано текст
  66. ↑ Cape Verde registers an Adverse Analytical Finding of First COVID-19. insp.gov.cv (англ.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. 
  67. ↑ Coronavírus: Inglês de 62 anos é o primeiro caso confirmado em Cabo Verde. publico.pt (порт.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавірусна_хвороба_2019_в_Африці&oldid=39654564