Коронавірусна хвороба 2019 у Південній Америці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 15:03 UTC (774 хвилини тому).
Коронавірусна хвороба 2019 у Південній Америці
Covid-19 SP - Santo Andre's hospital at peak of pandemic.jpg
COVID-19 cases by territories of the countries of South America.svg
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Південна Америка
Перший випадок Сан-Паулу
Поява 26 лютого 2020
Походження Ухань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки 67,331,547[1]
Одужало 65,102,593[1]
Смертей
 1,344,031[1]
Територій
 14[1]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 у Південній Америці — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Південої Америки. Перший випадок коронавірусної хвороби в Південній Америці зареєстрований 26 лютого 2020 року у бразильському місті Сан-Паулу.[2] Станом на 3 квітня в усіх країнах і територіях Південної Америки було зафіксовано принаймні один випадок хвороби.[3]

13 травня 2020 року повідомлено, що в Латинській Америці та Карибському басейні було зареєстровано понад 400 тисяч випадків зараження COVID-19 із 23091 померлими. 22 травня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила Південну Америку епіцентром пандемії, посилаючись на швидке зростання кількості випадків у Бразилії.[4][5]

Станом на 12 січня 2023 року в Південній Америці було зареєстровано 67331547 підтверджених випадків хвороби і 1344031 смерть від COVID-19. Через брак тестів і медичних закладів існує думка, що кількість хворих набагато більше, ніж показують офіційні цифри.[6]

Статистика за країнами та територіями[ред. | ред. код]

Зведена таблиця підтверджених випадків у Південній Америці (станом на 4 травня 2023 року)[7]
Країна/територія Випадки Активні випадки Смерті Одужання Посилання
Бразилія Бразилія 37,449,418 123,266 701,494 36,241,001 [8][9][10]
Аргентина Аргентина 10,044,957 немає даних 130,472 немає даних [11][12]
Колумбія Колумбія 6,364,636 немає даних 142,713 немає даних [13][14]
Чилі Чилі 5,284,719 402 61,409 5,193,337 [15]
Перу Перу 4,501,869 немає даних 220,154 немає даних [16][17]
Болівія Болівія 1,197,239 немає даних 22,377 немає даних [7][18][19]
Еквадор Еквадор 1,061,100 немає даних 36,019 немає даних [20][21][22]
Уругвай Уругвай 1,037,893 немає даних 7,625 немає даних [23][24]
Парагвай Парагвай 735,759 немає даних 19,880 немає даних [25][26]
Венесуела Венесуела 543,811 1,868 5,809 536,134 [7][27][28]
Французька Гвіана Французька Гвіана 98,041 немає даних 413 no data [7][29]
Суринам Суринам 82,495 31,335 1,404 49,756 [30]
Гаяна Гаяна 73,499 166 1,281 69,746 [31]
Фолклендські Острови Фолклендські Острови 1,923 немає даних 0 немає даних [32][33]
Загалом 34,359,631 1,947,427 1,047,229 32,102,586

Південна Америка та Латинська Америка[ред. | ред. код]

Зведена таблиця підтверджених випадків у Латинській Америці (вибрані регіони станом на 12 січня 2023 року)[7]
Країна/територія Випадки Смерті Одужання Населення
(в мільйонах)
Південна Америка 67,331,547 1,344,031 65,102,593 430 [7]
Мексика Мексика 7,284,502 331,333 6,519,926 128 [7]
Панама Панама 1,027,247 8,584 1,016,577 4 [7]
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 650,990 4,384 644,785 11 [7]
Коста-Рика Коста-Рика 1,171,802 9,104 860,711 5 [7]
Гватемала Гватемала 1,214,861 20,033 1,182,221 17 [7]
Гондурас Гондурас 468,048 11,088 95,000 10 [7]
Загальна кількість 67,619,768 1,346,290 65,632,715 605 [7]

Хронологія за країнами та територіями[ред. | ред. код]

Аргентина[ред. | ред. код]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 в Аргентині — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Аргентини. Станом на 12 травня 2023 року загалом було підтверджено 10044957 випадки хвороби, а 130472 хворих померли.

3 березня 2020 року підтверджено перший випадок коронавірусної хвороби в Аргентині.[34][35][36][37] 7 березня 2020 року міністерство охорони здоров'я країни підтвердило першу в країні задокументовану смерть від COVID-19 64-річного чоловіка, який повернувся зі столиці Франції Парижа, у якого була низка хронічних хвороб; випадок був підтверджений як позитивний лише після смерті хворого.[38]

19 березня 2020 року в Аргентині запровадили загальнонаціональний локдаун.[39][40] Карантин було скасовано по всій країні 10 травня, за винятком міського району Великого Буенос-Айреса (де проживає 31,9 % населення країни)[41], а Великий Буенос-Айрес був закритий до 17 липня, і в ньому локдаун поступово послаблявся в кілька етапів, щоб поступово повернутися до нормального стану.[42] Однак обмеження кілька разів продовжували до 8 листопада 2020 року.[43] Під час другої хвилі епідемії запроваджувався ще один загальнонаціональний локдаун з 22 по 31 травня 2021 року.[44]

Заходи з боротьби з поширенням коронавірусної хвороби в країні включали обмеження пересування та рекомендації залишатися вдома, закриття частини торгівельних закладів, закриття кордонів, закриття шкіл та інших навчальних закладів.[45] Спалахи інфекції і смертей траплялися в будинках пристарілих, в'язницях та інших місцях ув'язнення, а також у великих містах.[46][47] З часом кількість тестів зросла, хоча були певні занепокоєння, оскільки тестувань проводилось менше, ніж в інших країнах регіону, зокрема Чилі та Перу.[48] Проте, незважаючи на це, заходи уряду Аргентини щодо боротьби з епідемією вважаються одними з найкращих у регіоні.[49]

Болівія[ред. | ред. код]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 у Болівії — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Болівії. Перші випадки хвороби були зареєстровані в Болівії 10 березня 2020 року, коли було виявлено перші два випадки в департаментах Оруро і Санта-Крус.[50][51]

12 березня у Болівії призупинили всі заняття в державних школах до 31 березня, а також призупинили комерційне транспортне сполучення Європи на невизначений термін. У країні також заборонили масові громадські заходи понад 1000 осіб.[52]

Бразилія[ред. | ред. код]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 у Бразилії призвела до 37511921 підтверджених випадків COVID-19 і 702116 смертей. Перший випадок хвороби в Бразилії зареєстровано 25 лютого 2020 року, коли в чоловіка із Сан-Паулу, який повернувся з Італії, підтверджено позитивний результат тестування на коронавірус.[53] До 21 березня хвороба поширилася на всі федеративні одиниці Бразилії. 19 червня 2020 року країна повідомила про мільйонний випадок хвороби і майже 49 тисяч померлих.[54][55] Одна з оцінкок заниження звітності становила 22,62 % від загальної зареєстрованої смертності від COVID-19 у 2020 році. в країні.[56][57][58]

Пандемія COVID-19 спричинила запровадження низки заходів з боку федеральних, державних і місцевих органів влади, вплинувши на політику, освіту, навколишнє середовище[59] та економіку. 27 березня 2020 року Бразилія оголосила про тимчасову заборону авіасполучення з іншими країнами[60], і більшість губернаторів штатів запровадили карантин, щоб запобігти поширенню хвороби.[61] Президент Жаїр Болсонару проповідував теорії змови щодо лікування COVID-19[62] та його походження[63], і його звинуватили в применшуванні ефективних засобів послаблення наслідків епідемії та запровадженні стратегії колективного імунітету. У жовтні 2021 року комісія Конгресу рекомендувала висунути кримінальні звинувачення проти президента за його боротьбу проти заходів з поширення хвороби, включаючи звинувачення у злочинах проти людства.[64]

Станом на 24 травня 2023 року Бразилія з 37511921 підтвердженим випадком хвороби і 702116 смертями займала третє місце у світі за кількістю підтверджених випадків і друге за кількістю смертей від COVID-19 у світі, поступаючись лише США та Індії.

Чилі[ред. | ред. код]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 серйозно вразила Чилі. Перший випадок хвороби в Чилі зареєстровано 3 березня 2020 року.[65] Перші випадки були завезені з Південно-Східної Азії та Європи, що пізніше спричинило появу невідстежуваних випадків інфекції, та перехід країни в четверту фазу пандемії за визначенням Всесвітної організації охорони здоров'я, станом на 25 березня 2020 року в країні було підтверджено понад 1000 випадків хвороби.

Випадки хвороби були зосереджені переважно в столичному районі Сантьяго, спалахи хвороби спостерігались періодично в інших регіонах країни. У Чилі не було введено загальнонаціонального карантину, на відміну від сусідніх Аргентини та Перу, хоча нічна комендантська година була запроваджена по всій країні. Карантини встановлювали локально в різних містах і районах. Однак у травні 2020 року все місто Сантьяго було переведено на обов'язковий карантин внаслідок збільшення кількості випадків хвороби, і подібні ситуації виникали в більшості найбільших міст Чилі.

Враховуючи кількість населення, до червня 2020 року в Чилі стався один із найгірших спалахів у світі.[66] Спочатку кількість смертей була нижчою, ніж в інших країнах Південної Америки, навіть у тих, де випадків було менше. Однак у травні 2020 року кількість випадків і смертей стрімко зросла, тоді як кілька джерел повідомили про надлишок смертей, офіційно не пов'язаних з коронавірусом, які не були враховані.[67][68] До червня 2020 року уряд підтвердив тисячі додаткових смертей через COVID-19, включаючи ймовірні випадки, коли ПЛР-тести були недоступні.[69] Епідемія досягла піку 13 червня, коли за день було підтверджено 195 смертей і майже 7 тисяч випадків інфікування.[70] До липня 2020 року померло 10 тисяч хворих, і Чилі була шостою за кількістю випадків у світі.[71][72] У наступні тижні кількість випадків хвороби за добу і смертей почала повільно зменшуватися, хоча з'явилися деякі локальні спалахи. Пізніше протягом року кількість випадків зросла, і до березня 2021 року кількість випадків хвороби на добу перевищила кількість випадків у початковій хвилі.[73]

Чилі стала однією з перших країн, яка розпочала загальнонаціональну програму вакцинації проти COVID-19. 24 грудня 2020 року в країну прибула перша партія вакцин для щеплення переважно медичних працівників.[74] Завдяки більшим партіям вакцин (головним чином «Коронавак»), які надійшли з лютого 2021 року, Чилі стала однією з найшвидше імунізованих країн у світі: до березня 2021 року чверть населення отримала принаймні одну дозу вакцини. Така швидка реакція була зумовлена ​​підписанням контрактів із кількома постачальниками, потужною державною програмою імунізації та невеликими настроями проти вакцинації.[75] Незважаючи на успіх програми вакцинації, кількість випадків хвороби зросла, що пояснюється раннім послабленням обмежень і помилковим відчуттям безпеки.[76][77][78]

Коронавірусна хвороба з більш ніж 92 тисячами випадків і 2500 смертей на мільйон жителів[70] серйозно вплинула на економіку і суспільне життя Чилі. У березні 2020 року, коли було зареєстровано перші випадки COVID-19, у країні все ще тривали протести та заворушення, які почалися в жовтні 2019 року, і пандемія вплинула на запланований на 2020 рік чилійський національний плебісцит, який було перенесено та проведено пізніше в наступному році. У перші місяці були встановлені часткові локдауни та карантини, що вдарило по економіці країни. У перші місяці були встановлені часткові локдауни та карантини, що вдарило по економіці країни. До квітня 2020 року безробіття досягло 9 %, що стало максимумом за 10 років.[79][80] Наприкінці травня 2020 року, головним чином у Сантьяго, спалахнула хвиля протестів через брак продовольства в частини населення країни.[81] ВВП Чилі скоротився на 5,8 % у 2020 році, що стало найбільшим спадом у країні за 40 років.[82] Чилі є єдиною країною у світі, яка має такі процедури в'їзду, як вимога гомологації вакцин для приїзду в країну.[83]

Колумбія[ред. | ред. код]

Перший випадок коронавірусної хвороби в Колумбії зареєстровано 6 березня 2020 року.[84][85]

До січня 2022 року в Колумбії були 4 хвилі епідемії: інфікування та смертність досягли піку в серпні 2020 року, знову в січні 2021 року після різдвяних свят, досягли нових максимумів у період з квітня по червень 2021 року, а четверта хвиля була підтверджена наприкінці грудня 2021 року після появи варіанту SARS -CoV-2 Омікрон.[86]

«Підтверджений COVID-19» був основною причиною смерті в Колумбії в 2020 році, де до кінця календарного року коронавірус спричинив понад 50 тисяч летальних випадків. Ще 13 тисяч смертей у Колумбії того року були ймовірно спричинені COVID-19, що зробило «підозру на COVID-19» третьою за поширеністю причиною смерті.[87] Кількість смертей від «підтвердженого COVID-19» подвоїлася протягом першої половини 2021 року, досягнувши 100 тисяч до кінця червня (включаючи всі смерті з початку пандемії).[88]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Coronavirus update (live). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2020.  (англ.)
  2. ↑ Horwitz, Luisa; Nagovitch, Paola; Sonnel, Holly K.; Zissis, Carin. Where Is the Coronavirus in Latin America?. AS/COA. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.  (англ.)
  3. ↑ Uncollected bodies lie for days in the streets of Ecuador the emerging epicentre of the coronavirus in Latin America. Stuff/Fairfax. 4 квітня 2020.  (англ.)
  4. ↑ WHO declares that South America is the new coronavirus epicenter. The Washington Post. Процитовано 23 травня 2020.  (англ.)
  5. ↑ Ward, Alex (26 травня 2020). How South America became a coronavirus epicenter. Vox. Процитовано 28 травня 2020.  (англ.)
  6. ↑ How Brazil went from carnival floats to mass graves. Photos show what it's like in the world's latest coronavirus hotspot.. Business Insider. Процитовано 28 травня 2020.  (англ.)
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Coronavirus COVID-19 Global Cases by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU). arcgis.com (English). Johns Hopkins University. 19 березня 2020. Процитовано 19 травня 2020. 
  8. ↑ Painel Coronavírus (порт.). Ministry of Health (Brazil). Процитовано 4 May 2023. 
  9. ↑ Casos de coronavírus e número de mortes no Brasil em 10 de maio. G1 (pt-br). 10 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020. 
  10. ↑ COVID-19 Coronavirus - Update. virusncov.com. Процитовано 12 вересня 2022. 
  11. ↑ Información epidemiológica. Argentina.gob.ar. Gobierno de Argentina. Процитовано 3 March 2023. 
  12. ↑ Argentina: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 10 березня 2023. 
  13. ↑ Coronavirus en Colombia. Instituto Nacional de Salud. Процитовано 20 березня 2020. 
  14. ↑ Colombia: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 4 May 2023. 
  15. ↑ Casos confirmados COVID-19. Gobierno de Chile (ісп.). Процитовано 29 квітня 2023. 
  16. ↑ Ministry of Health (Peru). Covid 19 en el Perú (ісп.). Процитовано 3 May 2020. 
  17. ↑ Minsa: casos confirmados de COVID-19 ascienden a 4 501 869 en el Perú (Comunicado Oficial N° 140-2023) (ісп.). 2 May 2023. Процитовано 4 May 2023. 
  18. ↑ Datos Oficiales. Bolivia Segura (ісп.). Процитовано 18 лютого 2022. 
  19. ↑ Bolivia: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 4 May 2023. 
  20. ↑ Actualización de casos de coronavirus en Ecuador. Ministerio de Salud Pública. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  21. ↑ COVID-19 Ecuador (ісп.). Процитовано 24 квітня 2020. 
  22. ↑ {cite web |url=https://covid19.who.int/region/amro/country/ec%7Ctitle=Ecuador: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard|website=covid19.who.int|access-date=4 May 2023}}
  23. ↑ Visualizador de casos coronavirus COVID-19 en Uruguay. Sistema Nacional de Emergencias (ісп.). Процитовано 18 квітня 2022. 
  24. ↑ Uruguay: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 29 квітня 2023. 
  25. ↑ CONTADOR COVID-19 PY. Ministerio de Salud Publica y Bienestar Social. Процитовано 29 березня 2022. 
  26. ↑ Uruguay: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 9 April 2023. 
  27. ↑ Venezuela registra un fallecido y 156 casos de coronavirus en las últimas 24 horas #2Jun. Efecto Cocuyo (ісп.). 2 June 2020. Процитовано 2 June 2020. 
  28. ↑ Estadísticas Venezuela. MPPS COVID Patria (ісп.). 11 вересня 2022. Процитовано 12 вересня 2022. 
  29. ↑ French Guiana: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 3 February 2023. 
  30. ↑ COVID SURINAME. Процитовано 9 April 2023. 
  31. ↑ Home. Ministry of Health (Guyana). Процитовано 27 квітня 2022. 
  32. ↑ COVID-19: Information and Guidance. Falkland Islands Government. 11 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  33. ↑ Falkland Islands: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 30 вересня 2022. 
  34. ↑ Confirmaron el primer caso de coronavirus en la Argentina: es un hombre que viajó a Italia. Clarín (ісп.). 3 березня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. 
  35. ↑ Confirmaron el primer caso de coronavirus en la Argentina. Infobae (ісп.). 3 березня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 3 березня 2020. 
  36. ↑ Quinn, Sarah Marsh (now); Ben; Campbell, Lucy; Rourke (earlier), Alison; Tondo, Lorenzo; Marsh, Sarah; Mason, Rowena; Campbell, Lucy (3 березня 2020). Coronavirus: Iran to mobilise 300,000 soldiers and volunteers as 23 MPs infected – latest news. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 3 березня 2020.  (англ.)
  37. ↑ Se confirmó el segundo caso de coronavirus en Argentina: es un hombre de 23 años que vino de Italia. Infobae (ісп.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 5 березня 2020. 
  38. ↑ Primera muerte por coronavirus en Argentina: era un hombre que había viajado a Francia y estaba internado en el Argerich. Infobae (ісп.). 7 березня 2020. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020. 
  39. ↑ Argentina announces mandatory quarantine to curb coronavirus. Reuters. 19 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.  (англ.)
  40. ↑ Do Rosario, Jorgelina; Gillespie, Patrick (20 березня 2020). Argentina Orders 'Exceptional' Lockdown in Bid to Stem Virus. Bloomberg News.  (англ.)
  41. ↑ Población | Instituto Geográfico Nacional [Population | National Geographic Institute] (ісп.). National Geographic Institute. Процитовано 8 вересня 2020. 
  42. ↑ Misculin, Nicolás (17 липня 2020). Argentina to ease Buenos Aires restrictions after nearly four months of tight lockdown. Reuters. Процитовано 17 липня 2020.  (англ.)
  43. ↑ AMBA moves from 'isolation' to 'distancing'; Fernández talks up vaccine hopes. Buenos Aires Times (Perfil). 6 листопада 2020.  (англ.)
  44. ↑ Misculin, Nicolás (20 травня 2021). Argentina announces 'circuit-breaker' lockdown as pandemic rages. Reuters. Процитовано 24 травня 2021.  (англ.)
  45. ↑ Argentina to close borders for non-residents to combat coronavirus. Reuters. 15 березня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.  (англ.)
  46. ↑ Confirmaron al menos cinco muertes por coronavirus y otros 19 casos positivos en un geriátrico de San Martín. Infobae (ісп.). 12 травня 2020. 
  47. ↑ Coronavirus en Argentina: dio positivo un penitenciario en la cárcel de Devoto y otros seis agentes fueron aislados. Clarín (ісп.). 23 квітня 2020. 
  48. ↑ Arambillet, Delfina; Ruiz, Iván (4 травня 2020). Coronavirus: la Argentina es uno de los países que menos testeos hacen en la región. La Nación (ісп.). Процитовано 4 травня 2020. 
  49. ↑ Misculin, Nicolás (3 липня 2020). Uruguay, Paraguay, Argentina get best marks in Latin America for pandemic response - poll. Reuters. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 3 липня 2020.  (англ.)
  50. ↑ MinSaludBolivia (10 березня 2020). #ULTIMO (Твіт) — через Твіттер.  (англ.)
  51. ↑ Confirman los dos primeros casos de coronavirus en Bolivia. Los Tiempos (ісп.). 10 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. 
  52. ↑ Gobierno suspende clases hasta el 31 de marzo y todos los vuelos europeos desde el sábado. Los Tiempos (ісп.). 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. 
  53. ↑ Brasil confirma primeiro caso da doença. Ministry of Health. 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.  (порт.)
  54. ↑ Charner, Flora (19 червня 2020). Brazil tops 1 million Covid-19 cases. It may pass the US next, becoming the worst-hit country on the planet. CNN. Процитовано 19 червня 2020.  (англ.)
  55. ↑ Painel Coronavírus. Процитовано 12 червня 2020.  (англ.)
  56. ↑ Kupek, E (18 травня 2021). How many more? Under-reporting of the COVID-19 deaths in Brazil in 2020.. Tropical Medicine & International Health 26 (9): 1019–1028. PMC 8242696. PMID 34008266. doi:10.1111/tmi.13628.  (англ.)
  57. ↑ Ibrahim, NK (листопад 2020). Epidemiologic surveillance for controlling Covid-19 pandemic: types, challenges and implications.. Journal of Infection and Public Health 13 (11): 1630–1638. PMC 7441991. PMID 32855090. doi:10.1016/j.jiph.2020.07.019.  (англ.)
  58. ↑ Santos, Alcione Miranda Dos; Souza, Bruno Feres de (2021). Excess deaths from all causes and by COVID-19 in Brazil in 2020. Rev Saude Publica 55: 71. PMC 8522736. PMID 34730751. doi:10.11606/s1518-8787.2021055004137.  (англ.)
  59. ↑ Deforestation of Amazon rainforest accelerates amid COVID-19 pandemic. US: ABC News. 6 травня 2020.  (англ.)
  60. ↑ Pedro Fonseca; Jamie McGeever (28 березня 2020). Coronavirus: Brazil bans foreign air travelers. The Mercury News. San Jose, Calif. Процитовано 13 квітня 2020.  (англ.)
  61. ↑ Brazil reports more than 1,000 coronavirus deaths. BBC News. 11 квітня 2020.  Проігноровано невідомий параметр |accessate= (довідка) (англ.)
  62. ↑ World leaders' posts deleted over false virus info. BBC News. 31 березня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  63. ↑ Brazil's Bolsonaro links pandemic to 'germ warfare'. France 24. 5 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.  (англ.)
  64. ↑ Pedroso, Rodrigo (27 жовтня 2021). Brazilian commission votes in favor of recommending criminal charges against Bolsonaro. CNN. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.  (англ.)
  65. ↑ Chile records first confirmed case of coronavirus: health ministry. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.  (англ.)
  66. ↑ Fuentes, Valentina; Sanders, Philip (16 червня 2020). Once a Covid Role Model, Chile Now Among the World's Worst. Bloomberg. Процитовано 29 червня 2020.  (англ.)
  67. ↑ Wu, Jin; McCann, Allison; Katz, Josh; Peltier, Elian (21 квітня 2020). 87,000 Missing Deaths: Tracking the True Toll of the Coronavirus Outbreak. The New York Times. Процитовано 31 травня 2020.  (англ.)
  68. ↑ Coronavirus tracked: the latest figures as countries fight to contain the pandemic. Financial Times. Процитовано 31 травня 2020.  (англ.)
  69. ↑ Gobierno informa 3.069 fallecidos sospechosos de Covid-19. Cooperativa.cl (ісп.). 20 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  70. ↑ а б Cifras Oficiales COVID-19. Ministerio de Salud (ісп.) (грудень 2021) (Government of Chile). 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021. 
  71. ↑ Informe Epidemiológico Nº31 – Enfermedad por SARS-CoV-2 (COVID-19). Department of Statistics and Health Information – Ministry of Health of Chile (ісп.). 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020. 
  72. ↑ Díaz, Nicolás (3 липня 2020). Chile supera a Reino Unido y se convierte en el sexto país con más casos de Covid-19 en el mundo. BioBioChile. Процитовано 30 вересня 2020.  (ісп.)
  73. ↑ Chile registró una cifra récord de casos diarios de coronavirus: más de 7.000 en las últimas 24 horas. infobae (ісп.). Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021. 
  74. ↑ Flores Belmar, Jonathan; Borcoski, Christian (24 грудня 2020). Chile recibe el primer cargamento de vacunas contra el covid-19. Bío Bío Chile (ісп.). Процитовано 24 грудня 2020. 
  75. ↑ Farzan, Antonia Noori. How Chile's vaccination push outpaced the rest of the Western Hemisphere. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Процитовано 20 березня 2021.  (англ.)
  76. ↑ Bonnefoy, Pascale; Londoño, Ernesto (30 березня 2021). Despite Chile's Speedy Covid-19 Vaccination Drive, Cases Soar. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 31 березня 2021.  (англ.)
  77. ↑ Hutcheon, Paul (30 березня 2021). Nicola Sturgeon is concerned about the implications of covid rises in Chile. Daily Record. Процитовано 31 березня 2021.  (англ.)
  78. ↑ Mussa, Yasna. Opinion | El exitismo del gobierno chileno eclipsa una campaña de vacunación que pudo ser ejemplar. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Процитовано 31 березня 2021.  (ісп.)
  79. ↑ Directo hacia los dígitos: desempleo aumentó al 9% en el trimestre febrero-abril en todo Chile. El Mostrador. 29 травня 2020. Процитовано 31 травня 2020.  (ісп.)
  80. ↑ Carvajal G., Claudia (1 червня 2020). Oscuro panorama: Imacec de abril cae en 14,1 por ciento y la economía chilena se desploma. Radio Universidad de Chile. Процитовано 1 червня 2020.  (ісп.)
  81. ↑ Ramos, Natalia; Sherwood, Dave (18 травня 2020). Chile's poor clash with police amid concerns over food shortages in outskirts of Santiago. Reuters. Процитовано 19 травня 2020.  (англ.)
  82. ↑ San Juan, Patricia; Alonso, Carlos (19 березня 2021). Economía chilena tuvo su mayor caída en casi 40 años el 2020, pero cierre de año alienta expectativas para 2021. La Tercera. Архів оригіналу за 18 March березня. Процитовано 20 березня 2021.  (ісп.)
  83. ↑ Partido Republicano solicita al gobierno eliminar exigencia del Pase de Movilidad. Veritas Capitur. 7 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.  (англ.)
  84. ↑ Colombia confirms its first case of coronavirus. Reuters. 6 березня 2020. Процитовано 19 лютого 2021.  (англ.)
  85. ↑ Colombia confirma su primer caso de COVID-19. minsalud.gov.co. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.  (ісп.)
  86. ↑ Colombia enters fourth wave with Omicron and Delta. The City Paper Bogotá (англ.). 30 грудня 2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 13 січня 2022. 
  87. ↑ El covid-19 fue la primera causa de muerte el año pasado. El Tiempo (ісп.). 26 березня 2021. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021. 
  88. ↑ Covid-19: la tragedia que está dejando dos muertos cada cinco minutos. El Tiempo (ісп.). 20 червня 2021. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коронавірусна хвороба 2019 у Південній Америці
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавірусна_хвороба_2019_у_Південній_Америці&oldid=39655395