Коронник сивоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коронник сивоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Myiothlypis
Вид: Коронник сивоголовий
Myiothlypis leucoblephara
(Vieillot, 1817)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • M. l. leucoblephara (Vieillot, 1817)
  • M. l. lemurum (Olson, 1975)
Синоніми
Basileuterus leucoblepharus
Посилання
Вікісховище: Myiothlypis leucoblephara
Віківиди: Myiothlypis leucoblephara
ITIS: 950065
МСОП: 22722031

Коронник сивоголовий[2] (Myiothlypis leucoblephara) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Південній Америці. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження сивоголовий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[3][4]

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 14-15 см, вага 14-21 г. Довжина крила самця становить 6,3-6,5 см, довжина крила самиці 5,9-6,5 см. Голова сіра. на тімені темно-сіра смуга. Від дзьоба до шиї іде темно-сіра смуга, під дзьобм біле напівкільце. Верхня частина тіла оливково-зелена або оливково-коричнева, нижня частина тіла світло-сіра, гузка жовтувата.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сивоголові коронники поширені в південно-східній Бразилії, Парагваї, Уругваї і північно-східній Аргентині. Вони живуть у вологих тропічних і субтропічних рівнинних лісах на висоті до 1600 м над рівнем моря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Myiothlypis leucoblephara. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  4. I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  5. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6