Перейти до вмісту

Короткевич Тетяна Миколаївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Короткевич Тетяна Миколаївна
біл. Таццяна Мікалаеўна Караткевіч
 
Народження: 8 березня 1977(1977-03-08) (47 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна:  Білорусь
Освіта: Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка
Партія: Білоруська соціал-демократична партія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Короткевич.

Тетяна Миколаївна Короткевич (біл. Таццяна Мікалаеўна Караткевіч, до шлюбу Халецька[1]; нар.. 8 березня 1977(19770308), Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський психолог, громадська та політична діячка, кандидат у президенти Республіки Білорусь (2015).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 8 березня 1977 року в Мінську[2]. Закінчила факультет психології Білоруського державного педагогічного університету (БДПУ) імені Максима Танка, працювала викладачкою психології 11 років в тому ж університеті, а також в державному інституті управління та соціальних технологій Білоруського державного університету[3][4].

Завідувала відділенням соціальної адаптації та реабілітації у територіальному центрі соціального захисту населення Ленінського району Мінська[5]; потім — директор соціального закладу «Сімейна майданчик»[2].

У 2012 році закінчила магістратуру з психології в Білоруського державного університету[5].

Розлучена[5], колишній чоловік працював автослюсарем[5] (познайомилася в 2000 році в Литві на одному із з'їздів білоруської опозиції[3][4]), у 2003 році народила сина[2].

Мати працює на ВАТ «Амкодор[be-x-old]».

Займається велоспортом, входила до складу юнацької збірної СРСР. Також любить плавання, кросфіт і подорожі. Захоплюється вивченням народних звичаїв[2].

Громадська і політична діяльність

[ред. | ред. код]

Суспільно-політичною діяльністю займається з 1999 року[3][4]. Член Білоруської соціал-демократичної партії (Грамада).

З 2010 року активно бере участь у кампанії «Говори правду». Займалася в тому числі допомогою ініціативним групам городян, незадоволених планами забудови Мінська, збором підписів за присвоєння вулиці і станції метро в Мінську імені письменника Василя Бикова, а також кампанією «Народний референдум»[4][6][7].

Кандидат на парламентських виборах 2012 року по Кальварійському виборчому округу Мінська, обрана не була.

Участь у президентських виборах 2015 року

[ред. | ред. код]

Тетяну Короткевич висунула кандидатом на президентські вибори 2015 року опозиційна коаліція «Народний референдум» у складі кампанії «Говори правду», руху «За свободу», Партії Білоруський народний фронт та Білоруської соціал-демократичної партії «Грамада»[8]. На інтернет-голосуваннях у березні 2015 року Короткевич впевнено перемагала інших кандидатів в опозиційній аудиторії[9].

29 серпня після закінчення кампанії зі збору підписів за висунення кандидата Партія БНФ відмовилася від підтримки Короткевич[10]. При цьому її представником в Центральній виборчій комісії є заступник голови цієї партії Ігор Ляльков[11].

10 вересня 2015 року, після збору і перевірки підписів виборців, була зареєстрована Центральною виборчою комісією Республіки Білорусь кандидатом у президенти[12]. «Я — демократичний опозиційний кандидат. <…> Так склалося на сьогодні, що я — єдиний демократичний кандидат», — заявила Короткевич в інтерв'ю білоруській редакції Радіо «Свобода». Короткевич стала першою жінкою-кандидатом у президенти в історії Білорусі[13].

За даними Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів, на президентських виборах 11 жовтня 2015 року за Тетяну Короткевич проголосували 271 426 виборців, що склало 4,4 % від загального числа людей, що взяли участь у виборах[14]. Таким чином, Тетяна Короткевич посіла друге місце після чинного президента Олександра Лукашенка.

Після 2015 року

[ред. | ред. код]

2020 року Тетяна Короткевич очолила ініціативну групу з висування співголови «Говори правду!» Андрія Дмитрієва у кандидати на президентських виборах 2020 року. 2024 року Короткевич отримала 15 діб адміністративного арешту за політичною статтею за «заборонену» фотографію в її соціальних мережах[15].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Гаслом виборчої кампанії Тетяни Короткевич на пост президента Республіки Білорусь (2015) стала фраза «За мирні зміни»[16]. Її командою була сформульована програма мирних змін у білоруському суспільстві, які, на її думку, давно назріли[17].

У політичному плані Тетяна Короткевич виступає:

  • за повернення до Конституції Республіки Білорусь принципу тільки двох термінів для зайняття однією особою посади президента Республіки Білорусь[18];
  • за виборність місцевої влади.

У разі обрання президентом Тетяна Короткевич декларувала такі основні напрями перетворень в економіці Білорусі[17]:

  • не якісь окремі галузі економіки повинні стати точками зростання, а вся економіка Білорусі повинна бути точкою зростання, для чого потрібно створювати сприятливе середовище (умови) для будь-якої ділової ініціативи і зробити все, щоб зміцнити національний бізнес; вирішувати проблему неефективних підприємств у країні;
  • припинити зростання цін, які в країні гранично високі через те, що в ціни на білоруську продукцію закладені численні безглузді державні фінансові програми, фінансова підтримка «мертвих підприємств», випуск нікому не потрібної продукції, неефективне управління;
  • доповнити контрактну систему трудового найму реальними незалежними профспілками, які захищають права працівника;
  • підтримка нових можливостей і приватних ініціатив, створення нових робочих місць та видача пільгових кредитів для розвитку свого бізнесу;
  • підтримка і розвиток приватної власності, особливо малий та середній бізнес;
  • збільшення допомоги по безробіттю (виплата допомоги в розмірі 75 % від останнього заробітку протягом шести місяців безробіття);
  • створення сприятливого інвестиційного клімату; упорядкування законодавства по відношенню до бізнесу;
  • розвиток приватного сектора в тих сферах, які в Білорусі ще недостатньо розвинені і де є потенціал розвитку: сфера послуг, торгівля, високі технології, ВПК, хімічна промисловість, логістичні та банківські послуги;
  • розвивати регіони країни: вкладати гроші в розвиток регіональної інфраструктури, підтримувати будівництво житла для молодих фахівців і молодих сімей, створювати умови для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарського бізнесу;
  • поступовий перехід до накопичувальної системи пенсій, однак на перехідний період створити спеціальний фонд, який дозволить отримувати пенсію тим громадянам, які заробляли свої пенсії за старої пенсійної системи; розвивати фінансовий ринок і банківський сектор для забезпечення нової пенсійної реформи;
  • приймати рішення про приватизацію підприємств завжди з урахуванням необхідності збереження незалежності і суверенітету країни;
  • залишити у власності держави стратегічні підприємства, діяльність яких пов'язана з використанням надр землі (в тому числі і «Білоруськалій»), і військово-промисловий комплекс.

У соціальній сфері — реформа освіти та медицини і створення сильного соціального захисту. Ресурсом для цього вона вважає приватизацію неефективних підприємств[19].

Є прихильницею незалежної зовнішньої політики — без вступу до Євросоюзу та союзу з Росією, проте за добрі стосунки з усіма сусідами. Виступає проти повернення Білорусі статусу ядерної держави[18]. Вважає за необхідне збереження в Білорусі статусу двох державних мов (білоруської та російської) з підтримкою білоруської мови; національними символами Білорусі вважає біло-червоно-білий прапор і герб «Погоня»[19]. Тетяна Короткевич говорить, що громадяни Білорусі повинні поважати один одного, поважати представників усіх національностей всередині країни, а також поважати своє минуле і впевнено дивитися у майбутнє.

Думки і оцінки

[ред. | ред. код]

Голова Центральної виборчої комісії Республіки Білорусь Лідія Єрмошина в травні 2015 року позитивно оцінила участь у майбутній президентській кампанії жінок, включаючи персонально Тетяну Короткевич[20].

Політолог Павло Усов вважає, що Тетяна Короткевич не готова до серйозної боротьби за посаду президента, оскільки, на його думку, влада готова використовувати будь-які методи тиску на небезпечних їй кандидатів, а у Короткевич є очевидна вразливість — дитина, яка може стати «заручником в руках влади»[21]. Політолог Юрій Чаусов і економіст Сергій Чалий у вересні 2015 року оцінили виборчу стратегію Короткевич як націлену на максимальний збір голосів з максимальним розрахунком на 15-20 відсотків[22]. Оглядач білоруської служби Радіо Свобода Юрій Дракохруст зазначав, що Короткевич орієнтується не на класичну опозицію чинному президенту, а на так зване «болото» — виборців без чітких політичних поглядів і тих, хто просто голосує яких більшість[23].

Сама Тетяна Короткевич характеризує свої погляди і свою команду так: «У проекції політичного спектру ми, швидше, центристи»[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Короткевич: Если бы я была агентом КГБ, мой муж первый бы меня прибил!. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  2. ↑ а б в г Биография на zapraudu.info. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 4 квітня 2020.
  3. ↑ а б в Елена Васильева. Наш округ. Татьяна Короткевич [Архівовано 23 травня 2016 у Wayback Machine.] // Белгазета. — 31.08.2012.
  4. ↑ а б в г Артем Шрайбман. (28 березня 2015). Кандидатом в президенты может стать женщина. Сделайте свой выбор. TUT.BY. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  5. ↑ а б в г Татьяна Гусева. «Белорусы хотят, чтобы мы пришли и поменяли президента…» // Салідарнасць: газета. — 08.03.2013.
  6. ↑ Ольга Слуцкая. (27 серпня 2014). Кампания «Говори правду» передала в Минский совет депутатов 100 тысяч подписей за улицу Быкова. Салідарнасць. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2015.
  7. ↑ "Народный референдум" скукожился до общественных слушаний. Белорусский партизан. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
  8. ↑ Татьяна Короткевич: я выдвигаюсь не как партийный кандидат, а как кандидат от «Народного референдума» [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] // naviny.by
  9. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160911181110/http://gazetaby.com/cont/art.php?sn_nid=92584 Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] На виртуальных праймериз Короткевич разгромила Лебедько-Салідарнасць]
  10. ↑ Сергей Королевич. (29 серпня 2015). Партия БНФ отказалась от поддержки на президентских выборах Татьяны Короткевич. TUT.BY. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
  11. ↑ Представлять Татьяну Короткевич в ЦИК будет зампредседателя Партии БНФ Игорь Ляльков. naviny.by. 12 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 14 вересня 2015.
  12. ↑ Первым кандидатом в президенты Белоруси зарегистрирована Татьяна Короткевич [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // ТАСС
  13. ↑ ЦИК зарегистрировал четырех кандидатов в президенты. Белгазета. 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  14. ↑ Центральная комиссия Республики Беларусь по выборам и проведению республиканских референдумов. СВЕДЕНИЯ о результатах голосования 11 октября 2015 года (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  15. ↑ Экс-кандидатку в президенты Татьяну Короткевич арестовали на 15 суток — «Наша Нiва». Reform.news[be] (рос.).
  16. ↑ Мнение. Сбор подписей: кислые итоги. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  17. ↑ а б Татьяна КОРОТКЕВИЧ: «Беларуськалий» продавать не нужно. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2022.
  18. ↑ а б в Татьяна Короткевич в Витебске. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  19. ↑ а б Артем Шрайбман. (10 червня 2015). Зачем они идут на выборы? Потенциальные кандидаты ответили на вопросы аудитории TUT.BY. TUT.BY. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  20. ↑ Ермошина не против, чтобы президентом Беларуси стала женщина — но не на предстоящих выборах | naviny.by. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  21. ↑ Павел Усов. ТЕОРИЯ. Почему Татьяна Короткевич — фейковый кандидат | naviny.by. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  22. ↑ Стратегия Лукашенко — меньше обещаний, стратегия Короткевич — максимум голосов. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  23. ↑ Юрий Дракохруст. (23 вересня 2015). Кто проголосует за Короткевич?. TUT.BY. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Короткевич_Тетяна_Миколаївна&oldid=43913400