Короткін Микита Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Короткін Микита Петрович
біл. Мікіта Пятровіч Кароткін
Народився 15 квітня 1906(1906-04-15)
село Саприновичі Могильовської губернії, тепер Мстиславського району Могильовської області, Білорусь
Помер невідомо
невідомо
Країна  Російська імперія
 Білоруська РСР
 СРСР
Національність білорус
Діяльність політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микита Петрович Короткін (15 квітня 1906(19060415), село Саприновичі Могильовської губернії, тепер Мстиславського району Могильовської області, Білорусь — ?) — радянський державний діяч, 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Закінчив школу селянської молоді. Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1930 році закінчив Жлобинський агропедагогічний технікум Білоруської РСР.

У 1930—1932 роках працював вчителем у Слуцькому районі Білоруської РСР.

З 1932 року — на партійній та господарській роботі.

До 1940 року — голова виконавчого комітету Кіровської районної ради депутатів трудящих Могильовської області.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Жабинківського районного комітету КП(б) Білорусії Брестської області.

З 30 червня 1941 по жовтень 1944 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З червня по вересень 1941 року був політичним бійцем 121-ї стрілецької дивізії Центрального фронту. У вересні — грудні 1941 року — інструктор політичного відділу 137-ї стрілецької дивізії Брянського фронту. З грудня 1941 по січень 1942 року служив комісаром і в.о. командира батальйону 1248-го стрілецького полку 367-ї стрілецької дивізії Волховського фронту. У січні 1942 року був важко поранений і контужений у боях, довгий час лікувався у військових госпіталях. Потім служив начальником адміністративно-господарського управління польового евакуаційного пункту № 122, начальником адміністративного відділу управління місцевого евакуаційного пункту № 99 3-го Прибалтійського фронту.

У 1944—1947 роках — 1-й секретар Жабинківського районного комітету КП(б) Білорусії Брестської області.

У 1947 — 23 серпня 1948 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1951—1952 роках — начальник Політичного сектора Міністерства сільського господарства Білоруської РСР та заступник міністра сільського господарства Білоруської РСР.

У 1952 — січні 1954 року — 2-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії.

У січні 1954 — вересні 1956 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії.

У 1956—1969 роках — заступник міністра хлібопродуктів Білоруської РСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]