Перейти до вмісту

Коротнєв Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олексій Коротнєв
Народився15 (27) лютого 1854(1854-02-27)
Москва, Російська імперія
Помер27 червня 1915(1915-06-27) (61 рік)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
ПохованняПерший Християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Діяльністьзоолог, гістолог, біолог, морський біолог, гельмінтолог, паразитолог, cnidariologist Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Московський університет
ЗакладІмператорський університет Святого Володимира[1]
Oceanological Observatory of Villefranche-sur-Merd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Київського університету
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникБогданов Анатолій Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПетербурзька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Олексі́й Олексі́йович Коротнєв (нар. 15 (27) лютого 1854(18540227), Москва, Російська імперія — пом. 27 (15) червня 1915, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет. 1881 року захистив докторську дисертацію.

З 1887 року — професор Київського університету, завідував кафедрою зоології з порівняльною анатомією. Читав курс на кафедрі до 1910 року. Створив кафедральну програму, котра охоплювала велику кількість живих істот.

Свого часу з його працями ознайомлювався Чарлз Дарвін. Здійснив подорожі на острови Індійського (зокрема, острів Ява) та Тихого океанів — у 1885 та 1890—1891 роках. В 1886 році організував російську біологічну станцію на узбережжі Середземного моря, у Вільфранші.

Разом із хранителем Зоологічного музею Київського університету Юлієм Семенкевичем побував в науковій експедиції на Шпіцбергені; під час досліджень вони зібрали великі ботанічну та зоологічну колекції.

У 1900—1902 роках вивчав фауну озера Байкал. Протягом 1900—1901 років разом з В. П. Гаряєвим і Ю. Н. Семенкевичем робили берегові дослідження та брали проби з неглибоких місць. Вивчали острів Ольхон, Мале Море, Баргузинську[ru] та Чивиркуйську затоки[ru], умови проживання байкальської нерпи. 1902 року експедиція отримала ґрунтовнішу матеріальну базу, почали проводити глибинні обстеження, за сезон досліджень було зібрано близько 300 видів бокоплавів (гаммарид).

Зібраний матеріал з байкальської експедиції за короткий відтинок часу був опрацьований вченими Російської імперії та з-за кордону та вийшов друком в ряді видань, зокрема, у юбілейному збірнику «Фауна Байкалу» — до 50-річчя Східно-Сибірського відділу Імператорського російського географічного товариства.

Його праці присвячені дослідженням зародкового розвитку та мікроскопічної будови кишковопорожнинних, червів, комах, моховаток, покривників. 1905 року в часі заворушень та розігнання Київського університету перебував під наглядом царської охранки за підтримку соціал-демократичних організацій.

Збереглося 7 листів Коротнєва до Антона Чехова, з яким він товаришував ще з часів навчання у Московському університеті, в одному з них він в 1901 році описує моральну атмосферу в універистеті як «беззмінно гнітючу».

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[3] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Коротнєва відсутні.[4]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «Опыт сравнительнаго изучения Соелентерата» — 1880,
  • «Подорож на Шпіцберген» — 1898,
  • «Звіт по дослідженню озера Байкал літом 1901 року», Київ, типографія Кульженка,
  • «Рибний промисел на Ангарі — вилови, побут промислових артілей, динаміка вилову омуля в 1894—1900 р.р.», 1901,
  • «Зоогеографічні дослідження на Байкалі (з картою та малюнком)», 1902,
  • «Звіт міністерству землеробства та земельної власності про діяльність зоологічної експедиції на Байкалі літом 1902 року»,
  • «Comephoridae Байкалу. Монографічний очерк», Київ — Берлін, 1905.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слепкова Н. В. Выставка «Династия Романовых и Зоологический музей Императорской Академии наук», The Exhibition “The Romanov’s Dynasty and the Zoological Museum of the Imperial Academy of Sciences” // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 4. — С. 120–132. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. https://www.imev-mer.fr/web/histoire/
  3. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
  4. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-06. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Історико-науковий аналіз діяльності О. О. Коротнєва в контексті розвитку біологічної науки: монографія / Сергієнко С. С. ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. — К. : Акад. наук вищ. шк. України, 2006. — 227 с. — ISBN 966-3586-34-10.
  • Про життя та діяльність професора Київського університету О. О. Коротнєва / Мазурмович Б. М. — 1958.