Корпоратизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форми державної влади й політичні системи
Drawing of frontispiece of Leviathan.jpg
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал ПорталКатегорія Категорія

Корпорати́зм (від пізньолат. corporatio — об'єднання, співтовариство) — система прийняття рішень та представництва інтересів через обмежену кількість жорстко визначених, ієрархічно ранжованих і функціонально диференційованих груп інтересів, що монополізують представництво відповідних сфер суспільного життя за згоди держави в обмін на її участь у підборі лідерів та призначенні керівного складу цих груп, а також у формуванні їхніх вимог.

Державний корпоратизм[ред. | ред. код]

Механізми[ред. | ред. код]

У контексті досліджень авторитаризму і сучасної автократії поняття корпоратизм використовується для позначення процесу використання офіційно дозволених та підконтрольних владі громадських організацій для обмеження участі народу в політичному процесі і придушення впливу на владу громадянського суспільства. Перелік таких організацій може включати об'єднання підприємців, профспілки, релігійні громади, правозахисні організації тощо. Як правило, держава встановлює жорсткі умови на видачу ліцензій цим організаціям, що зменшує їх кількість, дозволяє державі контролювати їх діяльність і стимулює нагляд організацій над своїми членами.

Фашистська Італія[ред. | ред. код]

Уряд Муссоліні одним з елементів офіційної доктрини фашизму зробив одне з трактувань корпоративізму, що після закінчення Другої світової війни призвело до дискредитації терміну. У повоєнні роки християни-демократи воліли замість «корпоративізму» використовувати більш загальний термін «солідаризм»[1]. Характерним прикладом такої зміни термінів в офіційних гаслах у повоєнний час є Народно-трудовий союз російських солідаристів.

Путінська Росія[ред. | ред. код]

Термін «корпоративна держава» іноді застосовується як характеристика Росії часів президента В. В. Путіна, як в позитивному[2], так і в негативному сенсі[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. Мацієвський. Корпоративізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.368 ISBN 978-966-611-818-2

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]