Коррадо Джині

Коррадо Джині
італ. Corrado Gini
Народився	23 травня 1884(1884-05-23)[…]  Мотта-ді-Лівенца, Тревізо, Венето, Італія
Помер	13 березня 1965(1965-03-13)[…] (80 років)  Рим, Італія
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	економіст, статистик, соціолог, демограф, політик, викладач університету
Alma mater	Болонський університет
Галузь	економіка, статистика і демографія
Заклад	Римський університет ла Сапієнца Падуанський університет Universita degli Studi di Cagliarid
Членство	Italian Statistical Societyd Економетричне товариство International Institute of Sociologyd Румунська академія Національна академія дей-Лінчей
Партія	Movimento Unionista Italianod
Нагороди	член Економетричного товариства (1933)
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Коррадо Джині у Вікісховищі

Коррадо Джині (італ. Corrado Gini; 23 травня 1884, Мотта-ді-Лівенца — 13 березня 1965, Рим) — італійський статистик, соціолог, демограф і економіст, один з провідних теоретиків та ідеологів фашізму. Автор книги «Наукові основи фашизму» (1927). Прихильник концепції органицизма і її застосування по відношенню до націй .

Розробив знаменитий «коефіцієнт Джині» — алгебраїчну інтерпретацію кривої Лоренца.

Наукова біографія

Коррадо Джині народився 23 травня 1884 року у Мотта-ді-Ливенца (неподалік від города Тревізо) у сім'ї багатих землевласників.

Навчався у Болонському університеті на юридичнім факультеті, изучаючи одночасно математику, економіку і біологію. Закінчивши Болонський університет у 1905 році, він викладав у університетах Кальярі (з 1910 року), Падуї (з 1913 року) і Риму (з 1925 року), займаючи посади професора біометрії, демографії, конституційного права, політичної економії, соціології і статистики. Його інтереси значно виходили за формальні межі статистики і юриспруденції. У Римськім університеті він заснував кафедру соціології, котру очолив.

К. Джині заснував в 1920 році статистичний журнал Metron, яким керував до своєї кончини. Цей журнал брав до публікації тільки статті, що мали практичне застосування.

Джині і фашизм

У 1920-х роках К. Джині тісно спілкувався з Б. Муссоліні. Джіні був прихильником фашистської ідеї і написав статтю «Наукові основи фашизму», в якій обґрунтовував ідеї фашистів з точки зору подібності між соціальними і біологічними процесами (органицизма) і соціального дарвінізму. Будучи також прихильником євгеніки і її зв'язку з демографією, Джині організував антропологічну експедицію в Польщу для дослідження населення цієї країни, зокрема, караїмів. Він висловлював надію на те, що перемога нацистської Німеччини і фашистської Італії у Другій світовій війні змінить на краще структуру людського суспільства. Однак Коррадо Джині ні в якій мірі не підтримував расових законів і обмеження прав євреїв, які відбувалися на їх основі в Німеччині і в Італії.

Кар'єра

У 1926 році К. Джині організував Центральний інститут статистики в Римі, єдиний центр всіх італійських статистичних служб і став його президентом. Звільнився з цієї посади в 1932 році.

1933 рік - віце-президент Міжнародного соціологічного інституту.

1934 рік - президент італійського суспільства генетики і євгеніки.

1935 рік - президент Міжнародної федерації товариств евгеников в країнах Латинської Америки.

1937 рік - президент Італійського соціологічного суспільства.

1941 рік - президент Італійського статистичного суспільства.

1957 рік - нагороджений Золотою медаллю за заслуги перед італійським освітою.

1962 рік - член Академії деї Лінчеї.

З 1962 року - президент італійських Соціологічного і Статистичного товариств.

Почесні звання

Коррадо Джині були присвоєні такі почесні ступені:

• Доктор економіки Католицького університету Святого Серця в Мілані (1932),
• Доктор соціології у Університеті Женеви (1934),
• Доктор наук Гарвардського університету (1936),
• Доктор соціальних наук в Університеті Кордови, Аргентина (1963).

Коротка бібліографія

• Il sesso dal punto di vista statistica: le leggi della produzione dei sessi (1908)
• Sulla misura della concentrazione e della variabilità dei caratteri (1914)
• Quelques considérations au sujet de la construction des nombres indices des prix et des questions analogues (1924)
• Lezioni di Politica Economica (1926).
• The Scientific Basis of Fascism (1927).
• The Scientific Basis of Fascism, Political Science Quarterly, Vol. 42, No. 1 (Mar., 1927), pp. 99–115 (17 pages) at JSTOR
• Memorie di metodologia statistica. Vol.1: Variabilità e Concentrazione (1955)
• Memorie di metodologia statistica. Vol.2: Transvariazione (1960)