Коррадо Джині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коррадо Джині
італ. Corrado Gini
Corrado Gini.jpg
Народився 23 травня 1884(1884-05-23)[1][2][…]
Мотта-ді-Лівенца, Провінція Тревізо, Венето, Італія
Помер 13 березня 1965(1965-03-13)[1][2][…] (80 років)
Рим, Італія
Країна Flag of Italy (1946–2003).svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність економіст, статистик, соціолог, демограф, політик
Alma mater Болонський університет
Галузь економіка, статистика і демографія
Заклад Римський університет ла Сапієнца, Падуанський університет і University of Cagliarid
Членство Національна академія деї Лінчеї і Italian Statistical Societyd
Нагороди

Коррадо Джині (італ. Corrado Gini; 23 травня 1884, Мотта-ді-Лівенца - 13 березня 1965, Рим) — італійський статистик, соціолог, демограф і економіст, один з провідних теоретиків та ідеологів фашізму. Автор книги «Наукові основи фашизму» (1927). Прихильник концепції органицизма і її застосування по відношенню до націй [4].

Розробив знаменитий «коефіцієнт Джині» - алгебраїчну інтерпретацію кривої Лоренца.

Наукова біографія[ред. | ред. код]

Коррадо Джинi народився 23 травня 1884 року у Мотта-ді-Ливенца (неподалік від города Тревiзо) у сім'ї багатих землевласників.

Навчався у Болонському університеті на юридичнім факультеті, изучаючи одночасно математику, економіку і біологію. Закінчивши Болонський університет у 1905 році, він викладав у університетах Кальярi1910 року), Падуї1913 року) і Риму1925 року), займаючи посади професора біометрії, демографії, конституційного права, політичної економії, соціології і статистики. Його інтереси значно виходили за формальні межi статистики і юриспруденції. У Римськім університеті він заснував кафедру соціології, котру очолив.

К. Джинi заснував в 1920 році статистичний журнал Metron, яким керував до своєї кончини. Цей журнал брав до публікації тільки статті, що мали практичне застосування[5].

Джині і фашизм[ред. | ред. код]

У 1920-х роках К. Джині тісно спілкувався з Б. Муссоліні. Джіні був прихильником фашистської ідеї і написав статтю «Наукові основи фашизму», в якій обґрунтовував ідеї фашистів з точки зору подібності між соціальними і біологічними процесами (органицизма) і соціального дарвінізму. Будучи також прихильником євгеніки і її зв'язку з демографією, Джині організував антропологічну експедицію в Польщу для дослідження населення цієї країни, зокрема, караїмів. Вiн висловлював надію на те, що перемога нацистської Німеччини і фашистської Італії у Другій світовій війні змінить на краще структуру людського суспільства. Однак Коррадо Джині ні в якій мірі не підтримував расових законів і обмеження прав євреїв, які відбувалися на їх основі в Німеччині і в Італії[6][7].

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1926 році К. Джині організував Центральний інститут статистики в Римі, єдиний центр всіх італійських статистичних служб і став його президентом. Звільнився з цієї посади в 1932 році.

1933 рік - віце-президент Міжнародного соціологічного інституту.

1934 рік - президент італійського суспільства генетики і євгеніки.

1935 рік - президент Міжнародної федерації товариств евгеников в країнах Латинської Америки.

1937 рік - президент Італійського соціологічного суспільства.

1941 рік - президент Італійського статистичного суспільства.

1957 рік - нагороджений Золотою медаллю за заслуги перед італійським освітою.

1962 рік - член Академії деї Лінчеї.

З 1962 року - президент італійських Соціологічного і Статистичного товариств.

Почесні звання[ред. | ред. код]

Коррадо Джині були присвоєні такі почесні ступені:

Коротка бібліографія[ред. | ред. код]

  • Il sesso dal punto di vista statistica: le leggi della produzione dei sessi (1908)
  • Sulla misura della concentrazione e della variabilità dei caratteri (1914)
  • Quelques considérations au sujet de la construction des nombres indices des prix et des questions analogues (1924)
  • Lezioni di Politica Economica (1926).
  • The Scientific Basis of Fascism (1927).
  • The Scientific Basis of Fascism, Political Science Quarterly, Vol. 42, No. 1 (Mar., 1927), pp. 99–115 (17 pages) at JSTOR
  • Memorie di metodologia statistica. Vol.1: Variabilità e Concentrazione (1955)
  • Memorie di metodologia statistica. Vol.2: Transvariazione (1960)

Примiтки[ред. | ред. код]

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #132970473 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор
  4. Aaron Gillette. Racial theories in fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA. Pp. 40.
  5. Corrado Gini's Biography. Società Italiana di Statistica (SIS). Процитовано 2016-11-05. 
  6. Mikhail Kizilov, The Karaites of Galicia: An Ethnoreligious Minority Among the Ashkenazim, the Turks, and the Slavs, 1772-1945, BRILL, 2009 pp.278ff.
  7. Riccardo Calimani, Storia degli ebrei italiani, vol.3, Mondadori 2015 p.583.