Корсар (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корсар
Korsar ATGM, Kyiv 2019, 02.jpg
Тип Легкий переносний ракетний комплекс
Походження Україна Україна
Історія виробництва
Розробник КБ «Луч»
Вартість одиниці пускової установки: близько $120 тис., ракети: $20 тис.[1]
Варіанти

керовані ракети з:

  • осколково-фугасною бойовою частиною (виріб РК–3ОФ)
  • тандемною кумулятивною бойовою частиною (виріб РК–3К)
  • інертною бойовою частиною (виріб РК–3И)
Характеристики
Вага

Маса, кг:

  • пускова установка: 9,2
  • станок: 6,3
  • ракета в контейнері: 15,3
Діаметр

Габаритні розміри, мм:

  • калібр ракети: 107
  • довжина контейнера: 1180
  • зовнішній діаметр контейнера: 113

Дальність вогню
Максимальна 2500 м

Система
наведення
напівавтоматичне за лазерним променем

Commons-logo.svg Корсар (ПТРК) у Вікісховищі

Корсар — український протитанковий ракетний комплекс розробки конструкторського бюро «Луч». Калібр: 107 мм.

Розробник комплексу — генконструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. Випробування комплексу тривали в 2013 році, був прийнятий на озброєння ЗСУ в серпні 2017 року.

Історія[ред. | ред. код]

25 липня 2013 на полігоні під Києвом відбулись успішні випробування комплексу. Серед іншого, ПТРК «Корсар» продемонстрував можливість вести вогонь як керованою, так і некерованою ракетою, базуючись на одній і тій самій пусковій установці[2].

В грудні 2016 року стало відомо про успішне проходження комплексом чергових випробувань[2].

29 серпня 2017 року ДК «Укроборонпром» повідомив, що Легкий переносний ракетний комплекс «Корсар», який розроблений ДП «Державне Київське Конструкторське Бюро „Луч“», прийнятий на озброєння Збройних Сил України у відповідності до наказу Міноборони[3].

Прийняттю на озброєння нового ракетного комплексу передував цілий комплекс із заводських та державних випробувань у присутності самих військових, під час яких «Корсар» підтвердив свої високі характеристики[3].

Окрім того, КБ «Луч» вже достроково виготовило та поставило до Збройних Сил України більше 50 ракет до «Корсару» разом із визначеною замовником кількістю пускових установок[3].

В листопаді 2018 року була представлена модифікація пускової установки з тепловізійною камерою грецького виробництва[4].

Під час XVI виставки «Зброя та безпека», що проходила в жовтні 2019 року, була представлена модифікація пускової установки з тепловізійною камерою виробництва Ізюмського приладобудівного заводу[5].

14 липня 2020 року Генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що нове керівництво Міністерства оборони поставило завдання негайно прийняти на озброєння ракетний комплекс «Корсар» з тепловізором, що забезпечить його бойове застосування вночі.[6] За його словами, у КБ «Луч» триває робота над своїм тепловізором, проте зараз простіше придбати недорогий тепловізор. «Не забувайте – «Корсар» це 2,5 кілометрів, зараз ринок викидає багато болометричних, тобто неохолоджуваних, тепловізорів, які працюють приблизно на таку відстань», – зауважив Коростильов. «І не погано працюють. Ми знаходимо виробників, які по скоромній ціні продають такий тепловізор, пристосовуємо його. Потім виробник погоджується виробляти його саме у такому конструктиві, та з таким програмним забезпеченням. І ми з ним працюємо» – заявив він.

Характеристики[ред. | ред. код]

Огляд[ред. | ред. код]

Ракета і контейнер «Корсар»

Призначений для ураження нерухомих і рухомих броньованих цілей з будь-якими видами і типами броні — танків, БТРів, швидкісних десантних катерів, а також малорозмірних цілей — дотів, вертольотів, безпілотників.[7]

Дальність стрільби ПТРК — до 2.5 км, ракета, що летить по лазерному променю, керована.

За точність наведення комплексу відповідає одна з передових серійних розробок «Ізюмського приладобудівного заводу» — прилад наведення ПН-КУ. Забезпечує наведення ракети на дальності до 2,5 км в межах ± 250 мм[3].

Модифікація пускової установки з тепловізійною камерою грецького виробництва дозволяє ефективно розпізнавати цілі та точно уражати ціль на відстані 2,5 км вдень та на 1,7 км в темну пору доби[4].

Маса ракети в контейнері — 13.5 кг. Температурний діапазон застосування від −40 до +60 °C. «Корсар» доволі легкий — ракету можна вистрілити з плеча, її потужності достатньо для знищення практично всіх наявних видів бронетехніки, а керованість забезпечує до 100 % ураження цілі. Вартість «Корсара», за словами військових експертів, втричі нижче, ніж у закордонних аналогів — близько 130 тис. дол, а ракети — вчетверо (20 тис. дол).

Головною особливістю в «Корсар», є те, що при своїх габаритах і масі він має напівавтоматичну систему орієнтування керованої ракети в промені лазера з високою завадозахищеністю від впливу активних перешкод. Протитанкові ракети комплексу «Корсар» не вимагають підсвічування цілі лазерним променем, а керуються шляхом орієнтування в інформаційному полі лазерного каналу керування за допомогою приймального пристрою, який знаходиться в хвостовій частині ракети[2].

За даними Себатьєна Робліна вартість пускової установки становила близько $120 тисяч а однієї ракети (без уточнення варіанту) близько $20 тисяч у 2017 році[1].

Номенклатура ракет[ред. | ред. код]

КБ «Луч» для «Корсару» розробило дві керовані ракети: РК-3К та РК-3ОФ.[3]

  • РК-3К оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, яка призначена для ураження сучасних броньованих нерухомих і рухомих об'єктів, які мають комбіновану, рознесену або монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом, а також завислих вертольотів. Ця ракета забезпечує бронепробиття за динамічним захистом не менше 550 мм.[3]
  • РК-3ОФ оснащена осколково-фугасною бойовою частиною з ударним ядром та призначена для ураження легкоброньованих об'єктів, споруджень польового типу (ДОТ, ДЗОТ) і живої сили. У ході випробувань було досягнуто наскрізне пробиття бронеплити товщиною 50 мм.[3]

Використання[ред. | ред. код]

ПТРК «Корсар» може бути використаний в складі бойових модулів. Зокрема, 1 комплекс встановлений у бойовому модулі «Блік-2М» розробки Київського бронетанкового заводу, та призначеному для встановлення на легкоброньовану військову техніку, наприклад ББМ «Дозор-Б»[8].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Калібр ракети: 107 мм
  • Максимальна дальність стрільби: 2500 м
  • Час польоту на максимальну дальність: 12 с
  • Система наведення: напівавтоматична за лазерним променем
  • Бойова частина:[2]
    • РК-3К — тандемна кумулятивна. Бронепробиття за динамічним захистом: не менше 550 мм
    • РК-3ОФ — осколково-фугасна з ударним ядром. Бронепробиття за динамічним захистом: не менше 50 мм
    • термобарична
  • Маса комплексу: 18 кг
    • ракета в контейнері: 13.5 кг
  • Габаритні розміри:
    • довжина контейнера: 1160 мм
    • зовнішній діаметр контейнера: 112 мм
  • Температурний діапазон застосування: -40 — +60 °C

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Саудівська Аравія:
    У серпні 2018 року було придбано 50 українських ПТРК «Скіф» та «Корсар» виробництва КБ «Луч». Партія включала 30 одиниць 130-мм ПТРК «Скіф» (виріб 215Т) з тепловізорами EYE-LR-S Aselsan, у комплекті з 200 ракетами РК-2С у контейнері (кумулятивні) та 10 ракетами РК-2І (інертні), 20 одиниць 107-мм ПТРК «Корсар» (виріб 216Т), у комплекті зі 100 ракет РК-3ОФ (осколково-фугасні), а також тренажер ПТРК «Корсар» та два розрізних макети ракети РК-3[9].
  • Україна Україна

Україна[ред. | ред. код]

22 травня 2020 року на Чернігівщині відбулись пройшли типові випробування легкого переносного ракетного комплексу (ЛПРК) «Корсар» виробництва ДП "Держ ККБ «Луч» з тепловізійним прицілом. Організацію випробувань здійснив Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ). Для визначення ефективного розпізнавання цілі та точності її ураження пуски ракет було здійснено як у світлу, так і в темну пору доби[10].

Фахівці ДНДІ ВС ОВТ під час випробувань забезпечували вимірювання точності траєкторних параметрів (дальність, швидкісні характеристики, просторові координати) руху ракети за допомогою радарної системи MFTR210040, яка автоматично супроводжувала її за допомогою радіолокаційного каналу з одночасною відеореєстрацією[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sebastien Roblin (6 січня 2018). Ukraine Is Building Its Own Tank-Killer Missiles to Fight Russia. National Interest. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  2. а б в г В УКРАЇНІ ПРОВЕДЕНО УСПІШНІ ВИПРОБУВАННЯ ПТРК «КОРСАР», - ВІДЕО. Defence Express. 19 грудня 2016. 
  3. а б в г д е ж и "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ. ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. 
  4. а б Оновлений ПТРК «Корсар» отримав грецький тепловізор. Народна армія. 2018-11-12. 
  5. ПТРК «Корсар» отримав вітчизняний тепловізійний приціл. Ukrainian Military Pages. 2019-10-10. 
  6. Міноборони хоче ПТРК «Корсар» з тепловізором. Процитовано 2020-07-18. 
  7. Легкий переносний ракетний комплекс «КОРСАР». КБ «Луч». Процитовано 19 грудня 2016. 
  8. facebook.com/zbroya.ua (04 May 2016). Бойовий модуль «Блік-2М». Ukrmilitary.com. 
  9. Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК. Ukrainian Military Pages. 2019-01-01. 
  10. а б Люксіков Михайло (2020-05-22). «Корсар» випробували з тепловізійним прицілом. Український мілітарний портал. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]