Корчувальник (стаття)
«Корчувальник: Алгоритм типової уніфікації точок доступу і надмірності» — назва квазінаукової статті, написаної програмою-генератором квазінаукових англомовних текстів, перекладеної машинним перекладачем і прийнятої в 2008 році до публікації в російському науковому журналі з переліку визнаних державою наукових журналів[ru].
Історія[ред. | ред. код]
Колектив газети «Троїцький варіант»[ru] на чолі з М. С. Гельфандом склав статтю, спираючись на російський переклад англомовної статті «Rooter: A Methodology for the Typical Unification of Access Points and Redundancy», згенерованої програмою SCIgen[1]. Вихідна стаття містила правдоподібний на вигляд, але слабкозв'язний і безглуздий текст і раніше вже використовувалася в подібних цілях[2]. Під назвою «Корчувальник: Алгоритм типової уніфікації точок доступу і надмірності»[3] та від імені неіснуючого аспіранта Михайла Жукова з неіснуючого Інституту інформаційних проблем РАН цю статтю було надіслано для публікації в «Журнал наукових публікацій аспірантів і докторантів»[4]. Після плати за опублікування статті у розмірі 4500 рублів стаття була прийнята до друку, отримавши позитивний відгук рецензента (який є співробітником одного з московських інститутів) про те, що «стаття прийнята з невеликими зауваженнями»[5]. Публікація отримала широке висвітлення в ЗМІ[6][7][5][8][9] і викликала скандал в науковій спільноті. На хвилі скандалу журнал був виключений із переліку ВАК[ru][10].
Головний редактор «Журналу наукових публікацій аспірантів і докторантів» Володимир Іванов підтвердив, що стаття «Корчувальник» була опублікована в його журналі, але спробував пояснити це помилками, допущеними рецензентом інституту, куди посилалися на перевірку матеріали, що надходили до редакції: «Журнал уклав угоду з одним з московських інститутів і посилав туди статті на рецензії. На цю статтю ми отримали в цілому позитивну рецензію. Були зроблені зауваження, але не було нічого сказано про те, що стаття в цілому безглузда»[9][11].
М. С. Гельфанд зазначав, що в статті було поставлено велику кількість так званих «застережливих прапорців», один з них — подяка особисто йому, Гельфанду, за привернення уваги заявленого автора до проблеми публікації випадкових текстів. Крім того, в списку літератури були присутні автори прізвища Gayson (з англ. — «син-гей») і Softporn (з англ. — «м'яке порно»). Були використані безглузді одиниці вимірювання, завдяки яким уважний читач міг би зрозуміти всю недоладність написаного, наприклад, відношення сигнал/шум вимірювалося в нанометрах, а час — у циліндрах[9][12].
Іванов намагався домогтися скасування рішення ВАК про виключення його журналу через суд, але 27 лютого 2009 року Арбітражний суд Москви відхилив позов редакції «Журналу наукових публікацій аспірантів і докторантів» до Міністерства освіти та науки Росії. Суд вирішив, що ВАК має право керувати списком на свій розсуд і що виключення журналу зі списку ВАК не обмежує права засновників журналу на літературну, мистецьку, наукову, технічну та інші види творчості і не є перешкодою для реалізації завдань та досягнення цілей, визначених установчими документами. Дане рішення було залишено без зміни і судовою інстанцією вищого рівня[13][14].
Див. також[ред. | ред. код]
- SCIgen
- Р. Л. Бартіні
- Джеффрі Білл
- Містифікація Сокала
- Неепістемічна генеративна естетика
- Список Джеффрі Білла[ru]
- Хижацькі журнали
- Містифікація «Дослідження образ»[ru]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jeremy Stribling, Daniel Aguayo and Maxwell Krohn Rooter: A Methodology for the Typical Unification of Access Points and Redundancy [Архівовано 28 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- ↑ Учёные приняли белиберду за чистую монету // Русская служба Би-би-си. — 15.04.2005.
- ↑ Ерунда // Троицкий вариант. — 30.09.2008. — № 13 (839). — С. 1. Архівовано з джерела 6 серпня 2013.
- ↑ * Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт
- ↑ а б Емельяненков, 29.10.2008.
- ↑ Компьютерная программа обманула научный журнал с помощью корчевателя. Lenta.ru. 1 октября 2008 года. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2010.
- ↑ ВАКовский «Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов» попался на ерунде // Полит.ру. — 30.09.2008. Архівовано з джерела 21 червня 2012. Процитовано 2019-04-15.
- ↑ Щепетнёв В. Голый Корчеватель // Компьютерра. — 02.12.2008. — № 45.
- ↑ а б в Учёные «шутят» // НТВ. — 07.10.2008.
- ↑ Опубликовавший псевдонаучную статью журнал исключен из списка ВАК. Lenta.ru. 22 октября 2008 года. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2010.
- ↑ Научный журнал напечатал бессмысленную статью, написанную компьютером // РИА Новости. — 01.10.2008.
- ↑ Якутенко И. Слегка упорядоченные размышления о науке, религии и чайниках // Lenta.ru. — 18.06.2009.
- ↑ Арбитражный суд Москвы отклонил иск псевдонаучного журнала к ВАКу // Полит.ру. — 04.03.2009.
- ↑ Постановление ФАС МО от 27.05.2009 г. № КА-А40/4587-09 (PDF). Картотека арбитражных дела на сайте ВАС РФ. Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2022. Процитовано 7 липня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Емельяненков А. С учёным видом. Как за 4,5 тысячи рублей в журнале опубликовали заведомую галиматью // Российская газета (Федеральный выпуск). — 29.10.2008. — № 4782.
- Панчин А. Ю. От Шнобеля до Нобеля один шаг // Новая газета. Цветной выпуск. — 17.10.2008. — № 40.
- Разеев Д. Н. Возможен ли семантический тест на аутентичность научного произведения? // Мысль: Журнал Петербургского философского общества. — СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2015. — С. 52—60. — ISSN 1029-8037. (копія [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.])
- Щавелёв С. П. Курский «корчеватель» для аспирантов // Этика и психология науки. Дополнительные главы курса истории и философии науки: учебное пособие. — М. : Флинта, Наука, 2013. — 803 с. — ISBN 9785457086074.
Посилання[ред. | ред. код]
- Збережена сторінка «Журналу аспірантів і докторантів» з текстом статті