Корчувате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корчувате
Київ
Корчувате

Корчувате (вигляд від Галерної затоки)
Загальна інформація
50°21′29″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 30.55861° сх. д. / 50.35806; 30.55861Координати: 50°21′29″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 30.55861° сх. д. / 50.35806; 30.55861
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Голосіївський
Адмінодиниця Київ
Поштовий індекс 03045
Головні вулиці Набережно-Корчуватська, Новопирогівська
Заклади освіти
та культури
СЗОШ № 273 , ПТУ № 35, ДНЗ № 596
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Корчувате. Карта розташування: Київ
Корчувате
Корчувате
Корчувате (Київ)

Корчува́те — історична місцевість, поселення на південно-східній околиці Києва. Розташоване вздовж частини Столичного шосе і Набережно-Корчуватської вулиці на правобережжі Дніпра.

Назва[ред. | ред. код]

Назва народного походження — від давнього слова «корч» (кущ, пень).

Історія[ред. | ред. код]

У 1937 році відкрито Корчуватський могильник, що належить до Зарубинецької культури. Тривалий час хутір Корчувате був у володінні Видубицького монастиря, а наприкінці XVIII століття вилучений у казенне володіння. Є згадки з середині XIX століття про Корчуватську пристань і цегельні підприємства на Корчуватому, яке з середини ХІХ століття стає центром цегельного виробництва. Впродовж 1859—1962 років з Корчуватських цегелень щороку відвантажувалося 42 860 пудів цегли.

1900 року у поселенні (передмісті) Корчувате (Корчувата) було 23 двори, мешкало 183 особи. Місцеве населення займалося хліборобством, а також працювали на місцевих цегельних заводах. У поселенні було 4 цегельних заводи: Якова Бернера, Надії Сніжко, Марфи Фокіної та Андріана Доломакіна. Також у поселенні був трактир та постоялий двір.

Від 1923 року — у межах Києва.

До будівництва дніпровських водосховищ (Київського — 1966 року та Канівського — 1976 року) Корчувате затоплювалося під час великих весняних повеней на Дніпрі (зокрема, 1931 та 1970 років).

Опис[ред. | ред. код]

Від назви місцевості мають назву вулиця і провулок на Мишоловці. В цьому мікрорайоні розташовані: капличка святого Миколая (ПЦУ, настоятель корчуватівець протоієрей Сергій Ткачук), середня школа, дошкільний навчальний заклад, училище та різні заводи з виготовлення будівельних матеріалів.

Масив Корчувате поділяється на два мікрорайони: Корчувате-1 та Корчувате-2 (основні вулиці Новопирогівська, Набережно-Корчуватська) .

Корчувате-2 має більшу забудову, ніж перше. Поштовх для житлової забудови мікрорайон отримав з перенесенням сюди на початку 1970 років проммайданчику філії № 1 заводу «Комуніст» (від 1991 року — завод «Радар»), який і почав тут зводити житловий масив для працівників підприємства.

Мікрорайон має транспортне сполучення зі станціями метро «Либідська», «Видубичі» та «Площа Льва Толстого», а також з Автостанцією «Видубичі».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В урочищі Поколіть, що знаходиться між Лисою горою та історичною місцевістю Корчувате є унікальний водоспад та острів Галерний, який насправді є півостровом. Про цей водоспад немає згадки в жодному туристичному довіднику.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]